Рік Китаю

Китай – унікальна та дивовижна країна

Китай – країна з багатою історією,культурою, традиціями. Багато речей в житті цієї нації викликають подив, здивування, непорозуміння, а іноді глибоко вражають та просто шокують весь світ.
Ми зібрали декілька цікавих фактів про Китай. Наприклад:
Китай є найбільшим  імпортером вугілля і виробником золота;


На території Китаю росте понад 500 видів бамбука;


Імператорський палац в Пекіні складається з 9999кімнат;


Підсилювач смаку (глутомат натрію) продається в китайських продовольчих магазинах нарівні з сіллю і перцем. Його додають практично в усі страви;
В Китаї офіційно заблокований доступ до всіх 
Населення Китаю – 1,4 млрд. осіб. Це одна четверта частина всього населення Землі;
У Китаї нараховується близько 100 видів тварин, які не трапляються більш  ніде. Найвідоміші з них – ірбіс и і панда;
Мільйони китайців живуть у печерах. Це житло передається у спадок, здається в оренду. 


При продажі ціна може досягати 45 тис. доларів! Все житло оснащено електрикою і водою;
 В армії країни служать не тільки собаки. Гуси, які виконують патрулювання території. Є також голубині війська – до 10 тис. поштових птахів;

 

Щорічно в Китаї знищують 20 млн. дерев на виготовлення 45 млн. паличок, якими китайці їдять;

Поціновувачі собак в Китаї забарвлюють їх під різних тварин: лева, панду, зебру або розфарбовують в різні кольори.





День Весак. Будда – символ духовної досконалості.

В багатьох країнах світу день народження Будди – день Весак – це офіційне свято. Дата змінюється з року в рік в залежності від особливостей місячного календаря. День повного місяця у травні особливий день в буддійській традиції. Саме в цей день народився Будда - Пробуджений. В цей день через 80 років він залишив наш світ. Немає релігії важливішої до людського щастя – це суть повчання Будди з усіх 840000 його повчань.
Буддизм – релігійно-філософське вчення про духовне пробудження. Це одна зі світових релігій, яка зародилася в Індії та поширилась в країнах Азії, Тибету, культура яких пронизана духом буддизму до самих основ.


Основні положення буддизму викладені в чотирьох шляхетних істинах, які навчають  досягненню пробудження. Виділяють чотири ступені просвітлення. Прихильники вчення Будди розділяються на велику кількість шкіл, сект, кожна з яких пропагує свій шлях до пробудження. Вчення Буддизму пропонує різні практики медитації - заглиблення в себе. Трьома дорогоцінностями вчення є: 1-Будда – унікальний абсолютний захисник, непорушний, незламний, вічний; 2 – Дгарма – вчення–закон  природи як його проповідував Будда;  3- Сангга – спільнота буддійських ченців та черниць. Сангга забезпечує захист, стверджуючи, що вчення Будди є досяжним. Мета етики буддизму - не завдання шкоди та поміркованості, розвиток моральності,  зосередженості та  мудрості. Вчення пропонує 8 елементів благородного шляху до врятування: прості, елементарні норми моралі, без яких взагалі неможливе існування людського суспільства. Захист цих загальнолюдських норм моралі є великою заслугою буддизму, він надає вченню виразної, гуманістичної спрямованості. Також існує 10 моральних заборон в цій  етиці.



Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм та 1 млн. ченців і черниць. Вони об’єднані в дві міжнародні організації: Всесвітнє Братерство буддистів та Азійську буддійську конференцію за мир . В Україні є 42буддійських громади,  16 центрів,35 служителів цієї релігії.








Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу.

В сквері ботанічного саду імені О.Фоміна у Києві до 25-річчя
дипломатичних відносин між Україною і Китаєм була встановлена скульптурна композиція “Ворота душі”, яка представляє дві книги: на одній — образ українського Кобзаря, на іншій -китайського поета-філософа Ду Фу. За думкою автора книги як би утворюють метафоричну браму духовного єднання
двох народів, символізують діалог видатних представників української та китайської культур.
Що поєднує цих двох великих митців, про що їх діалог через час  і простір, через межі культур і цивілізацій? Складні періоди в історії України та Китаю явили світу талант геніїв поетів. Шевченко з дитинства відчув особисто соціальне та національне пригнічення. Став талановитим художником і поетом-пророком свого народу. Ду Фу народився у збіднілій сім'ї чиновника. Після отримання виховання згідно вимог конфуціанського морального кодексу, доля приготувала йому тяжкий шлях випробувань і поневірянь, голод, полон у таборі, розлуку з рідними, душевні муки і розчарування... Свої враження під час мандрів він висловлював у віршах.


Розділені часом, простором, культурними традиціями поети переймалися схожими темами, проблемами історичного та соціального буття простої людини.
Шевченка і Ду Фу поєднує схожість драматичних біографій, складний духовний світ, однакові теми у творчості: висвітлювання визначних історичних подій, імен легендарних особистостей. Кобзар вишукував коди національної ідентичності, українців  силі духу й мужності, борців за волю, відновлював пам'ять про козацьку звитягу, дух побратимства, віри і гідності. Він таврував кріпацтво та соціальну нерівність.


Історична тема була головною у творчості Ду Фу. Це була “віршована” історія про сучасні події, а не минуле. Це своєрідний літопис з подробицями, фактами власної біографії. У війні поет вбачав порушення гармонії світу. У творах звучать мотиви вірності присязі, готовності простих вояків самовіддано служити батьківщині.


Шевченко і Ду Фу описують жахіття війни, батальні сцени, людське горе , море крові, вогнища пожеж не жалкуючи драматичних барв. Тим самим осуджуючи війну як історичне явище. Поети не вважали війну шляхом людства у майбутнє.
Об'єднує поетів увага до жіночої долі. Шевченко з особливим співчуттям і болем описує тяжку долю жінки-жертви, матері, здатної до жертви заради власної дитини.
Ду Фу виражає ніжні почуття до жінок, сум з приводу страждань, які випали на долю жінок Піднебесної.

Історико-соціальний діалог українського Кобзаря і китайського поета-реаліста Ду Фу можна завершити ствердженням, що вони у своїй творчості сподівались на щасливе гармонійне майбутнє для своїх народів.




«Кобзар» у «східному»  контексті

В рік Китаю в Україні є можливість більше і глибше пізнати культуру і історію двох країн. Культурні зв’язки між Україною і Китаєм існують вже понад 25 років. Вони включають багато спільних проектів. Цікаво, що у Китаї митці дуже глибоко пройнялися творчістю Тараса Шевченка. Після мандрівки Україною китайська культурна делегація запропонувала виставку «Нев’януча слава. Слава Тарасу Шевченку» в рамках   проекту  «Славетний Кобзар очима китайських митців». Подія відбулася в місті Каневі в музеї  біля могили  українського поета. Раніше ця виставка експонувалася в Національному музеї Т.Г.Шевченка у Києві. Найвидатніші художники Китаю пропустили крізь себе творчість українського генія слова  і представили своє бачення у вигляді портретів Тараса Григоровича, ілюстрацій до «Кобзаря» та ієрогліфи у різних стилях. Головним організатором та куратором виставки був віце-президент Китайської академії живопису та каліграфії Алан Юй. Який зазначив: «Тарас Шевченко – це не лише українець, він також китаєць і взагалі людина світу, яка об’єднує всіх нас. Свобода була основним покликом  у його житті».



У Пекіні відкрито музей, присвячений Тарасу Шевченку, в якому також відбулася виставка  витворів китайських художників – ілюстрацій творів великого українця. Імениті китайські художники були  натхненні живописними краєвидами України, творчістю поета, його біографією.  В музей Шевченка у Пекіні була подарована  раритетна книга про Кобзаря, яка започаткувала колекцію нового   культурного закладу.





Фестиваль китайських ліхтариків.

Світлові інсталяції на території Співочого поля це перший в Східній Європі фестиваль гігантських китайських ліхтарів. Масштабні світлові композиції ілюструють древні китайські легенди, казки. Центральний експонат виставки — 40 метровий міфологічний дракон - національний символ Китаю. Китайці називають себе дітьми дракону або  його потомками. Його також вважають знаком етнічної ідентичності китайців. Це символ доброзичливості та сили. Він приносить удачу, багатство, процвітання.

Фестиваль на Співочому полі включає знайомство з рукотворними виробами майстрів, національною музикою, вогняні шоу. Різноманітна програма заходу дає можливість познайомитися з національними традиціями та культурними особливостями Китаю- чудовою й загадковою східною країною.











Китай – країна шовку

Почався рік свині за китайським зодіакальним календарем. У вітрині бібліотеки традиційно оформлена тематична-інформаційна інсталяція, де можна дізнатися цікаві факти про чудову і загадкову країну, про його історію й сьогодення, про особливості національних традицій і свят.
Бібліотека оголосила веселий конкурс для своїх користувачів «Хрю–Хрю!», присвячений року свині. Переможці отримують заохочувальні призи.




2019 – оголошений роком Китаю в Україні. Китай і Україна відзначають 25 років встановлення відносин та співробітництва, які виходять на новий стратегічний рівень взаємодій, які передбачають реалізацію різних спільних проектів. Перед нашими країнами відкриваються нові можливості для поглиблення співпраці, поглиблення конструктивного діалогу. Програма співробітництва в культурно-гуманітарний сфері між Міністерством культури України та Міністерством культури Китайської Народної Республіки на 2018-2022 роки посідає одне з чисельних напрямків двосторонніх відносин наших країн.


Китайська Народна Республіка - держава в Східній Азії. Найбільша за чисельністю населення країна світу – 1,386 мільярда. Площа - 9597 кв. м. Президент – Сі Цзіньпін.

«Чжунго» - самоназва Китаю. Перший ієрогліф «Чжун» означає «центр», або «середина». Другий – «Го» - «країна» або «держава». Здавна китайці вважали верховним божеством небо, яке уявляли у вигляді кола, землю зображали у вигляді квадрата, в центрі якого вміщували свою батьківщину. Тому свою країну китайці і називали піднебесною або середнім царством.





 Християнський Китай.


В Китаї перші святкують народження маленького Ісуса християни, яких в країні більше 25 мільйонів. З кожним роком їх більшає. На Різдво віруючі традиційно збираються уночі в храмах на святкові меси, обмінюються подарунками. 

Яскраво прикрашені ліхтариками, квітами, гірляндами Дерева Світла є символами Різдва. Китайські християни до свята прикрашають свої будинки. Маленькі діти вивішують на стіни панчохи, куди Дун Че Лео Рен (Дідусь Різдво) кладе свої різдвяні дари. 

В традиційне святкове меню китайців входять рис, боби, гриби, пельмені, бамбук, саке. Довга локшина з куркою на столі символізує довге життя, єднання сім’ї . Качка – це символ вірності, рисові коржі - побажання чудового року, риба – це достаток родини. Обов’язкова древня національна традиція - поклоніння святим предкам, портрети яких розвішуються на стінах кімнат.





2019 рік оголошено роком Китаю в Україні.



Немає коментарів:

Дописати коментар