Про цікаве.

Меблі з коріння дерев.

Тернополянин Ігор Хома під час карантину розпочав робити столи, використовуючи старі лісові пеньки. Викопує саме старі пеньки – цим він допомагає природі і екології. 

Для свого виробництва обирає пеньки дуба чи дикої черешні. На виготовлення столу в нього йде майже місяць, адже це дуже кропітка праця – спочатку висушує і очищує пеньок, полірує, коригує форму, лакує. 

Наразі виготовив вже 40 столів. І всі вони особливі. В свої роботи вкладає всю душу, серце і любов, адже це було спочатку хобі, яке переросло в щоденну працю.






Чарівне мистецтво ТІНГАТІНГА

Живопис в стилі тінгатінго з`явився в 60-х роках. Назва напрямку пов’язана з іменем його творця Єдуардо Саіді Тінгатінга – простого селянина з Танзанії, без освіти. Він  працював на сизалевих плантаціях на півночі країни. Потім переїхав в столицю – Дар-ес-Салам. В 1972 році митець трагічно загинув. Близькі, родичі, друзі художника долучилися до створення картин в стилю тінгатінга і виникла мистецька артіль.

Перші твори Єдуардо з’явилися на стінах, потім на картоні, намальовані автомобільними емалями. Потім стали використовувати тканину, шовк, акрилові фарби. Картини на картоні були розміром 60х60 см., тому «тінгатінгу» називали «квадратним живописом».


Яскраві, самобутні твори, відображають африканські казки, міфи. Вони привертають погляд і змушують довго роздивлятися багатофігурні композиції: строкатий  і чарівний світ фауни і флори Африки, який і надихає митців на творчість.



З 80-х років щороку проходять виставки «тінгатінгу» в галереях різних країн світу. Сучасні  твори характеризуються   тонкістю ліній, цікавим кольоровим рішенням з обов’язковим збереженням традиційних рис: однокольоровий фон, малюнок займає весь формат, відсутність перспективи, буяння кольорів…



 Першими звернули увагу на цей новий напрямок мистецтва Танзанії європейці. Популяризували творчість Єдуардо Саіді  Тінгатінга датчанка Мерит Тайсен, німець Карл-Фердінанд Шедлер  - автор книг про мистецтво Африки, художник зі Швеції – Берні Сальстром.




Глушков Віктор Михайлович. 

Він прагнув знати все про все.

В першій публікації (на головній сторінці від 14.04) про Глушкова Віктора Михайловича ми познайомили Вас з одним із найгеніальнішим вчених ХХ ст.,  видатною особистістю в історії людства, мислителем, батьком вітчизняної кібернетики (ткачем кіберпавутини). А якою людиною, батьком, другом  він був? Кажуть, що талановита людина талановита у всьому. Це про Віктора Михайловича.

Декілька фактів з життя вченого:

- книга з дитинства була невід’ємною річчю  його життя. В 4 роки він вже читав. Захоплювався  Р.Уєллсом,  Ж.Верном, книгами з біології, зоології,  астрономії, хімії, математики, фізики, про мандри;

- у 10 класі на спір читав 10 годин вірші. Знав всього Фауста німецькою мовою. Гете був найулюбленішим поетом на все життя;

-  був фізично слабкою дитиною, але став майстром спорту  З  боксу, плавав по 7 км., був главою секції моржів Києва, грав в футбол, волейбол;

- у 6 класі штудіював підручники з диференційного числення, аналітичної геометрії. Під час літних канікул самостійно вивчив вузівський курс алгебри і фізики;

- у дитинстві сам майстрував керуючі моделі трамваю, прожектор, телефон, радіоприймач і навіть – телевізійний приймач ( до війни приймав сигнал з Києва - телетрансляції зі столиці почали в 1939 році);

- після університету, якій закінчив за рік заочно, захопився абстрактною галуззю математики - топологічною алгеброю. Вирішив п’яту проблему математика Д.Гільберта – це була тема його дисертації;

- кібернетика стала його пристрастю, сенсом його життя і наукової діяльності; Вчений мріяв жити на безлюдному острові і присвятити весь час науці;

- вчений працював по 18-20 годин без сну і їжі. На його робочому столі завжди лежала записка:  «Сьогодні перший день залишку твого життя. Не втрачай час даремно!»

- Глушков став легендою при житті. За кордоном його називали Богом кібернетики. Київський інститут кібернетики АН України вважали «Меккою» кібернетиків;

- Віктор Михайлович мав чудовий баритон. Співав українські пісні. Полюбляв відпочивати «дикарем» на березі Дніпра;

- це була людина енциклопедичних знань. Він гарно  знав філософію, астрономію, літературу, економіку,музику, мистецтво, історію, дві іноземні мови. Мав феноменальну пам'ять. Його захоплення гіпнозом допомогло йому придумати свою методику запам’ятовувати великі обсяги інформації, володів технікою швидкого  читання.  

Після смерті його мізки були відправлені в Інститут мізків, де  визнали, що ніколи ще не бачили такого об’єму мізків. Цікавий факт: така «тяжка» голова заважала йому триматися на воді. Треба було постійно плисти.

Глушкова В.М.  вважають Людиною Відродження, як Леонардо да Вінчі. Його ім’я стоїть поряд з ім’ям Ейнштейна. І вписано в історію людства!



ТБІЛІСІ БІБЛІОТЕЧНЕ

Національна парламентська бібліотека - найстаріша, найбільша в Грузії, де переплітається  минуле і майбутнє, стара історія і сучасні зміни. Вона – символ історії і сучасності, культурний, історичний символ і початок інновацій. Загальний фонд бібліотеки – 7,5 млн. одиниць на різних мовах світу. Заклад носить ім’я видатного грузинського поета, громадського діяча Іллі Чавчавадзе.

- В місті функціонує 36 бібліотек і три медіатеки. Кілька років тому влада Тбілісі започаткувала програму переносу бібліотек в медіа теки, перетворення їх в культурні центри.

- Грузинська залізниця облаштувала пасажирські вагони потягу Тбілісі – Батумі книжковими полицями, щоб допомогти людям цікавіше провести час під час поїздки. Є наміри влаштувати бібліотеки в інших потягах.


- Сучасна мультимедійна бібліотека з'явилась в Тбілісі, де можна не тільки почитати, але й пограти дітям, послухати лекцію, концерт, провести конференцію, виставку. Архітектура будинку сучасна, щоб привернути увагу молоді.

- В 2020 році в Тбілісі відкрилась перша в країні кінобібліотека, де зібрані видання, присвячені світовому і грузинському кіно, також журнали, фото, сценарії. Планується поповнення фондів  за рахунок часних колекцій, сімейних архівів. Демонстрація старих кіноплівок буде сприяти популяризації кіномистецтва, розвитку загальної культури.


- за ініціативи президента Грузії М.Саакашвили  в 2014 році в Тбілісі була відкрита президентська приватна бібліотека. Це навчальний  центр політичних і соціальних наук. Мета – пропаганда ліберально-демократичних цінностей, національного єдності, прогресу в гражданському суспільстві. Бібліотека має унікальний вибір літератури  з наукової, політичної, соціальної наук, економіки, права, з архітектури, дизайну, книги з особистого зібрання М.Саакашвілі, дискусійну платформу, інформаційний центр.

- В Тбілісі з 2017 року реалізується проект «Місто-бібліотека». З початку на 50 вулицях, які названі іменами грузинських письменників, встановили електронні бібліотеки з QR- доступом до їх ресурсів. Ще 300 пунктів-бібліотек планувалося облаштувати в парках, садах, на станціях метро.

-у рамках реалізації Меморандуму  про відкриття українського куточку в Національній Парламентській бібліотеці міста Тбілісі  між українською  молодіжною організацією «Світанок» і бібліотекою він регулярно поповнюється книжками  про Україну.




Його називають «волинським Фаберже»

Знають в усій Україні та світі, і його роботи в Україні, ще ніхто не перевершив. І це митець з Володимир-Волинського – Анатолій Бойко. Він виготовляє справжні і неперевершені шедеври на шкаралупі яєць. Спочатку пан Анатолій малював картини, виготовляв роботи з дерева, очерету, лози, скла, вишивав, плів гачком і т.д. І от, колишній військовий вирішив поєднати непоєднуване – шкаралупа яйця (страусиного, гусячого, індичого, перепелиного, курячого), метал і дорогоцінний  камінь. 


“Мені подобається робити щось нове. Цікаво вивчати, що можна зробити з шкаралупою яйця, які випробування вона витримає”,
– розповідає митець. І його роботи є  доказом того, що з шкаралупи можна зробити справжній шедевр, який, в свою чергу, вимагає дуже клопіткої праці. Робота над одним яйцем займає від кількох тижнів до пів року. Саме цікаве, він ніколи не робить ескізів, а просто сідає і творить, а кожний його твір існує в єдиному екземплярі.


 Майже на кожному яйці – свій самобутній візерунок з металу. А тому, що техніку ковки сріблом по яєчній шкаралупі пан Анатолій винайшов сам, і їй нема аналогів у світі. Кожен його виріб має відповідний сертифікат та печатку, що засвідчує унікальність виробу. 


Головна гордість, це яйця на релігійну тематику. Яйце вважається оберегом, воно йде як зародження життя, як щось чисте, як початок ліку життя, як оберег. Воно несе в собі енергетику.




 А ще є напівпрозоре мереживне яйце і воно не має жодних додаткових прикрас, але виглядає казково і дуже витончено. Крім того, до різдвяних свят, Анатолій Бойко створив нову партію з дев’яти магнітів – сувенірів із яєчної шкаралупи, виконаних у вже традиційних для майстра техніках.


Цікаве про майстра: Анатолій Бойко – Заслужений майстер народної творчості України, встановив світовий рекорд в номінації «Перша авторська колекція експонатів з яєчної шкаралупи, інструктованої металом». Він є членом Всесвітньої Асоціації художників, що працюють по яєчній шкаралупі -  World Egg Artist Association. В 2020 році йому вручили найвищу громадську відзнаку – орден «Патріот України». 

А ще, він встановив  іще один особистий рекорд – митець просвердлив на одній яєчній шкаралупі 11260 отворів. При роботі він окремо фіксував кожну сотню. Також було аж 25 тисяч дірок на гусячому яйці – і це не межа. Майстер порахував, що на гусячому яйці, можна також зробити 35 тисяч мікроотворів. І він рухається до цієї цілі. 






Проект «Готовий – перероблений»

Так назвала свій творчий експеримент турецька художниця-дизайнерка  Деніз Сагдич

Вона створює деталізовані точні портрети, композиції з клаптиків джинсової тканини, використовує  її широку палітру  відтінків. У майстрині був досвіт роботи з різними звичайними  речами: монети, книги, футляри для касет та інші. Деніз зрозуміла, що такі вироби  більш приваблюють глядача. Потім вона знайшла новий матеріал для роботи і натхнення -джинсу







Дизайнерка використовує не тільки клаптики, але і пояс або клаптики з ґудзиком. Розробила 8 авторських різних технік створення портретівНа кожний  з них їде від двох до тридцяти днів. З часом майстриня почала співпрацювати з компаніями-виробниками  джинсової тканини, які стали надавати їй потрібні матеріали. Дивиться та дивуйтеся фантазією та майстерністю молодої талановитої художниці з Туреччини.







Скульптор фарфорових  квітів — Володимир Каневський

 


Це унікальне явище світу мистецтв. Оригінальність, вишуканість фарфорових квіткових композицій Володимира Каневського стоять в одному ряду з видатними витворами пам'ятниками порцелянового  світового мистецтва, яке існує протягом ХVII – XIX ст. Художник створив свій власний неповторний авторський стиль і техніку, естетику виготовлення творів. Метод характеризується як найсинтетичніший стиль класичної європейської фарфорової флористики. З XVIII ст. фарфорові букети були дуже популярні і модні в інтер'єрах і були самостійними витворами мистецтва. Ліпні квіти відомі в Китаї ще з епохи династії Мінь.

До сьогодні неперевершеним шедевром з майстерності — своєрідною “іконою” - вважається композиція з 470 квітів авторства французького майстра Винсена (1749рік). Під назвою “Букет для дофіна”: лілії, примули, нарциси, троянди, волошки, гвоздики, мальви, календула та інші. Всі вони мають свій зміст та значення. Володимир Каневський вважає, що для нього найголовніше при створенні букетів — відчуття гармонії та естетики поєднання  різних квітів і рослин. Автор враховує ботанічні якості, масштаб кожного елементу. Твори Каневського відрізняються дотепністю, вишуканістю. Квіти виконуються в натуральний розмір, без ідеалізації, з особливим шармом і настроєм.

Володимир Каневський - український художник, архітектор за фахом, народився в Харкові. Емігрував в Америку. На сьогодні є відомим автором ексклюзивних фарфорових витворів. Надихається рослинною і квітковою тематикою. Художник співпрацює з найвідомішими брендами і дизайнерами світу.

Спеціалісти вважають, що Каневський своєю творчістю конкурує з природою.

Творіння дизайнера - це справжня перемога, тріумф таланту й майстерності створення із твердого матеріалу живих, "чутливих“ витворів, які наповнені природною грацією та красою.

Це гармонічне поєднання ремесла і науки. Це таємничий алхімічний подвиг майстра,  який не слідує правилам.

Каневський художник, який здатний своїми фарфоровими квітами створити “антураж шляхетного Едема”, надати своїм творам особистий характер, настрій, простоту природності. В лютому  2013 року в музеї відомого Мессінського заводу художник щиро відкрив секрети своєї майстерності, поділився  унікальним професійним досвідом з майстрами старовинної мануфактури саксонського фарфору під час творчої виставки «Райський сад-фарфоровий парадиз». Його троянду Меланія Трамп подарувала дружині глави японського уряду. Його витвори прикрашають палац принцеси Монако.


 Це культурний феномен XX-XXI століття. В творах майстра відчувається пульс та енергія нашого часу, вони  повністю відповідають культурі сучасності. 
«Моя мрія - виконати квіти кульбаби у фарфор», - дізнається український геніальний художник Володимир Каневський.



Азулежу-cпадщина світової культури.



Без неї неможливо уявити найсонячну столицю Європи -  столицю Португалії – місто Лісабон.

Можна безкінечно милуватися казковим оформленням будинків  міст країни керамічною плиткою-азулежу. Без неї неможливо уявити португальську архітектуру.



Азулежу – означає синій - лазурит – камінь - маленький відполірований камінь. В Португалію кахлі для облицювання будівель потрапили   з іспанської Севільї. Використовували їх для захисту будівель від вологи, плісняві взимку, від спеки - літом. На початку плитка прикрашалась геометричним малюнком. Використовувались  кольори: кобальт - синій, мідь - зелений, марганець-коричневий, залізо – червоний, олово – білий. Португальські багатії з задоволенням замовляли  керамічні панно в нових кольорах для оздоблення і прикрашання інтер’єрів своїх палаців.




Пізніше  Голландія мала вплив на кольорове рішення кахлів-азулежу, де була модна плитка  синьо-білих кольорів.  Керамічна плитка була гарним, яскравим, а головне, дешевим матеріалом для оформлення фасадів  після землетрусів. Відкривалися нові фабрики, попит на азулежу зростав. В ХІХ ст. виготовлення кахлів набуло дійсно промислових масштабів. Традиційній плитці вже майже 500 років. Вона має характерний, унікальний розпис, яскравий візерунок.


Після Другої світової війни азулежу стали оформлювати станції метро, кафе, ресторани. Відкрився музей  історії азулежу, де можна пройти майстер–клас з  розпису керамічної плитки. Сьогодні на кахлях пишуть назви вулиць, рекламу магазинів.  В 2016 році відомий вуличний художник Андре Sakaiva подарував Лісабону унікальну стену-панно з кахлів - азулежу. Він розмалював 53 тис. плиток. Довжина твору 170 м. Мистецтво розпису пор туральської традиційної плитки відчувало вплив різних стилів в своєму розвитку. Але класичною вважається виготовлення азулежу  в  синьо-білих кольорах.

Цікаво, що в Португалії, наприклад, в місті Порту, існують спеціальні банки обміну азулежу. Туди здають старі плитки після розборки чи знесення старих будівель, а бажаючи прикрасити свою нову оселю плиткою з віковою історією, звертаються сюди, щоб безкоштовно вибрати кахлі потрібного розміру, форми  і малюнку. Але для цього потрібно пред’явити проект.

Португальські азулежу вважаються спадщиною світової культури. Це найкращий, найоригінальнішій сувенір з Португалії для туристів.




БАМБУК - ЦЕ ЦІЛИЙ СВІТ, ЦЕ ПОЕЗІЯ І РЕЛІГІЯ

                                        «Хіба не в шерхоті  бамбука шлях до просвітлення»

                                                                                                               (Доген)



Бамбук – вічнозелена гігантська трава. Родич пшениці. Жита і рису. Може сягати 38 м у вишину, до 25 см у діаметрі стовбура, коріння до 18 м., росте до 5см в годину! Цвіте дуже рідко – раз в 15, 30 і 120 років!

На Сході вважають, що цю рослину людям подарував Бог. Про бамбук існує ціла наука. Центр знань про рослину розміщений у м. Кіото. Бамбук – для всіх і кожного. Після народження дитини – колиска, іграшки, потім – домівка, меблі, одяг, головні убори, парасолі, різні ємкості, посуд,музичні інструменти, ковдри, зброя, самурайські луки, пензлі художні, вудки для рибалок, виготовлення паперу. їжа для людей і тварин, ліки для шкіри, волосся,кісток. Як декоративна рослина є основним елементом садів, парків.


 




В східних країнах - багато символічна рослина: в Китаї – символ довголіття, в Індії – дружби, в Японії – чистоти, один із символів держави. Ієрогліф, що означає  сенс життя пишеться у вигляді двох пагонів бамбуку. Про бамбук існує багато легенд, казок, крилатих висловів. Бамбук – улюблений образ для східних поетів (М.Басьо, Й.Бусон, К. Ісса,Рьокан) і художників (Т.Токусай, Т.Бонпо, Х.Тохаку, К.Хокусай та інші).




                                  Мінливість долі!

                                  Паростком бамбука

                                  Стає колись людина в решті –решт

                                                                                                        (  М.Басьо)





Вуличні враження.
Речі, які роблять життя яскравішим і добрішим.
Ранок. Коротка прогулянка вуличками невеликого районного міста. Фотозамальовки речей, які додають людям доброго і гарного настрою на цілий день. Дякуємо тим небайдужим мешканцям міста, які біля своїх будинків і на вулицях створюють таку живу і неживу красу: висаджують і доглядають за квітами, 








Людмила Петрівна Ткаченко розповіла, що все малювала сама. Ніколи ніде не навчалась, професія теж не була пов’язана з мистецтвом. Відчула внутрішню потребу малювати вже на пенсії. Спробувала – дуже сподобалось і самій і знайомим, яким дарувала свої роботи… 

А ще Людмила Петрівна прикрашає свою оселю килимками, які в’яже із старих речей. 
Літом на маленькому клаптику землі під вікнами - городі вирощує помідори на заздрість і подив сусідам. А перед будиночком височить красуня ялинка, яку посадив ще батько в далекому 1958 році, коли отримав це житло для родини на новому місті служби. Людмила проживає разом з мамою, якій, до речі, вже за 90 років. Вона самостійна, полюбляє різні телесеріали і багато читає. Їхня родина є активними користувачами міської бібліотеки... З фотоматеріалами у смартфоні я раділа, що так цікаво і змістовно почався мій новий день!
 

Алебрихе –  чудернацька іграшка із сну



Незвичні, фантастичні іграшки виготовлені з дерева або папье-маше продаються в Мексиці в сувенірних лавках. І можуть здаватися просто оригінальною дитячою іграшкою. Але це особлива магічна істота, яка живе у своєму фантастичному світі…



За легендою чудо звіри були створені майстром з Мехіко Педро Линарисом у 1936 році. 
За сто років вони стали дуже популярні і вважаються одним з символів Мексики.
Свої творіння майстер побачив у бердовому сні, коли тяжко хворів.
Він бачив чудовиськ з рогами, хвостами, крилами. 
Після одужання він вирішив перетворити свої ведіння у життя. Виготовлення алебрихе – це художньо розмальована дерев’яна фігурка. Її назва була придумана самим автором Педро Линарисом.




Ці твориння еклектичні і яскраві як сама Мексика.



В сучасній країні алебрихе активно входять у стрит–арт, вуличні паради сюрреалістичних персонажів, фестивалі, мультиплікацію, моду одягу, інтер’єри. Вони стали часткою культури і менталітету Мексики.




Іграшка підкорила серця людей і увійшла у їх  повсякденне життя. Алебрихе – чудовий сувенір з Мексики для туристів . У 1990 році Педро Линарис отримав Національну наукову і художню премію в категорії Популярное і традиційне мистецтво. Ціна за іграшку може сягати 5 тис. доларів. Алебрихе, які майстер колись робив на замовлення відомих художників Діего Рівера і Фріди Кало, демонструються в музеї Anahuacalli Museum( музей Діего Рівери).



Українець з Книги рекордів Гіннеса.




Все почалось зі школи. Віталій вчився на фрезеровщика. З другом займався музикою. З ним записали музичний альбом англійською мовою. Ще тоді захопився творчістю Елвіса Преслі. Зріст, зовнішність  українського парубка  дозволяли йому використовувати  образ відомого співака. Це   не копія, не двійник, а сценічний, творчий образ  артиста. Мова про найвищого у світі виконавця українського співака з Кременчука Віталія Татаринова.



Американська асоціація прихильників Елвіса Преслі подарувала йому сценічний костюм видатного співця. Український артист не вважає себе фанатом світової рок-зірки, йому просто подобається його творчість,  і він з задоволенням  виконує його пісні у своїх концертах. У 2010 році  отримав премію Music Awards за оригінальне виконання пісень Е.Преслі. У 2012 році  український  співак увійшов до книги рекордів Гіннеса як найвищий виконавець у світі при зрості 2,02 м.
Мешкає в Одесі. Його творчість характеризують як світлу і позитивну. Артист багато працює, пише свої пісні, виступає в Україні, за кордоном, бере участь у конкурсах і фестивалях.



Цікаво, що зріст найвищої людини  на планеті Роберта  Першинга  Уодлоу з місту Олтон  у США  був 272 см. Вже в рік він важив 30 кг і мав зріст 90 см. У 9 років міг  легко підняти  батька. Парту в школі, одежу Роберту робили на замовлення. Після коледжу став справжньою знаменитістю в цирку братів Рінглін. Рекламував Міжнародну взуттєву компанію. Його черевики відповідали 75-му розміру за європейською шкалою (47см.).  Розмах рук – 2.88м. Мав прізвисько «Ніжний гігант».







 #залишайсявдома


Корисні поради під час карантину

Заспокоює творчість
У стресовій ситуації спеціалісти - психологи радять намалювати ...свої проблеми, свої почуття , надаючи їм візуальний образ. Творчій процес має відволікти вас від тяжких думок і створять енергетичну розрядку. Можна з цією метою використати ліпку,  вишивку, писати вірші, зробити орігамі, розгадувати кросворди, танцювати...

Прибирання з мотивацією.
Робимо прибирання з метою-втрачаємо калорії. Так. Наприклад,прибирання постелі, чистка дзеркал,раковин -це мінус 30 кал. Протирання пилу, робота з пилосмоком, миття підлоги - ще мінус 120 кал. Виконуйте роботу у швидкому темпі під ритмічну музику, не відпочивайте під час прибирання. Не нагороджуйте себе морозивом, тістечком. Ще 300-400кал.  може скинути чистка калиму або ручне прання. Потім приймете душ, зробить косметичні процедур для обличчя, рук! Блискуча чистота в оселі-- і сивіюча Ви!

Карантин - час для схуднення.
 Худнемо легко
Білкова дієта: мінус 8 кг за 10 днів. Безвуглецева
 дієта найефективніша . Надлишок вуглецю  перетворюється в організмі в жир . Тому треба виключити цукор, цукерки з свого раціону. Треба потерпите тільки 10 днів. Можна вживати чисту воду, чай без цукру. Перед кожним прийманням їжі випивайте 1-2 склянки води. За весь день-це 2 літри. Радять овочеві суміші, зелені салати. В перший день—5варених яєць ( по1шт через кожні 2 години). День другий-вживати нежирну відварену рибу без солі…На 3 день-2 курячих грудки. 4 день-5 відварених картоплин. 5-й день-0, 5 кг відварної яловичини.6-й день-будь які  фрукти (не банани). 7-й день-овочі. На 8 день-до 1 кг нежирного творогу. 9-й день-до 2 кг нежирного кефіру. 10 день - пийте відвар шипшини без цукру. Витримуйте рівні проміжки часу між прийомами їжі. Після дієти не зловживайте “швидкими” вуглецями.

Худнемо на карантині!
Морквяна дієта - мінус 8 кг за п'ять днів. Ця дієта знижує вашу вагу і чистить організм, поліпшує стан травлення, волосся, шкіри,нігтів. Під час дієти треба з'їдати 5-6 разів на день
по 150 гр. тертої свіжої або відвареної моркви, з додаванням яблука, апельсину, грейпфруту, 1ч.л. меду, олії, лимонного соку. В перервах пити не газовану мінеральну воду або зелений чай. За 5 день можна додати до салату 1ск.кефіру, в обід 150 відвареної картоплі,на вечерю100гр. відварної курятини. Дієту можна влаштовувати один раз на рік і якщо у вас здоровий шлунок...

Ще один рецепт схуднення ... у  вісні.
Анна Шиловська перевірила це на собі. Під час сну в організмі включається механізм згорання жирів. Сон має бути спокійний,глибокий, тривалістю 7-8 годин. Засинати треба не пізніше  23 години. За 3 години до сну не вживати каву,шоколад, не палити, щоб не збуджувати нерви. Бажано після 18 годин не вживати гострого, жирного. Можна випити чай з медом, шматочком хліба, твердого сиру. В цих продуктах є амінокислота, яка стимулює вироблення гормону сну.  Не треба також займатися активною фізкультурою на ніч.  Виконуючи ці поради можна схуднути без виснажливих дієт та  висипинаючись на 4 кг., як стверджує  авторка статті Анна.

Кава  з користю
Філіжанка натуральної кави з додаванням 1 ч. л. вершкового масла вранці та обід(замість сніданку,  можна і обіду) дає справжній ефект схуднення 10 кг за 2 місяці!  Така кава дає багато енергії та зменшує апетит. Додайте за смаком корицю, ваніль. Голод відчувається після 5-6 годин після такої кави. До обіду можна перекусити фруктами або кефіром.

Нормалізуємо обмін речовин в організмі.
Теж шлях до схуднення.
По-перше,  їмо все. Але вживаємо лікарський  відвар, який  треба приготувати. У 3литрову банку змішуємо по 100грам трав:  березових бруньок, безсмертника, звіробою, квитів  ромашки. Перед сном заливаємо 1ст.л.збору трав 0,5 л кропу. Настояти, процідити, випити 1 склянку  відвару  з 1ч.л.меду.
Другу частину прийняти вранці за 30 хвилин до їжі. Так випити весь об'єм збору трав. Результат буде вражаючим.

Повернути спокій за хвилину.

Головне в кожній стресовій ситуації вміти заспокоїться. Є декілька простих прийомів для цього. Наприклад, випити невеликими ковтками теплого чаю,молока з медом. Або освіжити обличчя, шию прохолодною водою, зробити легкий масаж пліч, шиї. Можна помасажувати кінчики пальців на обох руках. Там знаходяться активні біологічні точки. А ще радять уважно подивитися на себе у дзеркало — це заспокоює. Якщо подихати повільно й глибоко. При вдиху  напружуйте м'язи, а коли робити видих-розслабтеся. Спробуйте самі!




Грошове дерево. Унікальні властивості.

Вважається, що ця рослина привертає в домівку гроші. Але ще вона має маловідомі лікувальні властивості, які не поступаються алое, про які мало хто знає. Товстянка (Красула) є індикатором здоров'я родини: якщо хтось хворіє, то рослина починає в'янути. Рослина вбирає в себе негативну енергію приміщення. Коли людина одужує - дерево оживає! Листя, сік крассули мають велику кількість макроелементів і ефірних олій і лікують опіки, рани, забої, укуси комах, цистит, пієлонефрит, герпес на губах, артрит, артроз, подагру, виразку шлунку. А головне і актуально: використовується як антибактеріальний і антивірусний засіб при ангіні, кашлі...

Тож ця рослина може принести не тільки естетичне задоволення, а й багато користі своїми унікальними властивостями. Якщо у Вас ще не має вдома КРАСУЛИ, заходьте в бібліотеку — ми подаруємо його листочок для розмноження. Бажаємо Вам оптимізму, витримки і здоров'я!









Мистецтво лікує.


Цікава історія створення мистецького об’єкту на території дитячої клінічної лікарні №3 в нашому районі. Одна мама, перебуваючи в цій  лікарні з маленьким  сином, звернула увагу на сірий депресивний колір огорожі  будівлі за вікнами  дитячого закладу. Знайшла та звернулася до небайдужих творчих людей  з проханням розмалювати цю сіру стіну. Першими почали перетворення художники–дизайнери  Ольга та Тетяна. Прізвищ своїх вони не називають, вважаючи, що добрі красиві справи не потребують галасу та реклами. Це їх поклик душі, це їх релігія.







Перетворення подовжується.

Старий занедбаний двір житлових будинків вулиць Волинської, Донецької та Новгородської активними темпами перетворюється на відпочивально-спортивно-ігровий і зелений простір. На сьогодні обладнаний дитячий ігровий майданчик, встановлений спортивний комплекс, закінчено міні футбольне поле, прокладено пішохідні доріжки, встановлені комфортні сучасні лавки, оновлено озеленення двору. Мами з дітьми, не чекаючи завершення робіт, з задоволенням проводять тут час у затінку в літню спеку.




Всі мешканці району з нетерпінням чекають офіційного відкриття нового простору для відпочинку, спорту, ігор. Треба відзначити, що виконавці працюють швидко та якісно.







Справжній скарб духовного багатства народу!

Історія сучасного Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.Гоголя Полтавського національного університету імені Ю.Кондратюка почалася ще у 1887 році,  коли Полтавське губернське і миргородське повітове земство оголосили збір коштів на будівництво навчального закладу. Було зібрано 80 тисяч карбованців, міська управа подарувала три десятини землі під навчальний корпус, служби і сад, і 22 серпня 1889 року було закладено будинок школи. Автором спорудження в стилі французького ренесансу був полтавський архітектор О.І.Ширшов.
1 листопаду 1896 року в присутності великої кількості гостей відбулось урочисте відкриття навчального закладу. Це була перша в Україні школа де готували вчителів графічних мистецтв, кераміків, майстрів художнього оформлення гончарних виробів. Навчання було безкоштовним, курс розраховано на 5 років. Учні виготовляли майолікову плитку для оздоблення фасадів церков, облицювальну плитку та кахлі для будівельних робіт у Петербурзі. У 1900 році в закладі було зроблено майолікове диво-іконостас довжиною 30 метрів призначений для посольської церкви в столиці далекої Аргентини - м. Буенос-Айресі. Автором проекту був петербурзький архітектор М.Ніконов. Копію цього іконостасу було виготовлено у 1902 році для Успенського собору Миргорода. Він став величною й дивовижною окрасою собору. Сьогодні центральні фрагменти шедевру з майоліки можна побачити в музеї та вестибюлі навчального корпусу.




В різні роки в школі працювали відомі художники та майстри-керамзити: О.Сластіон, В. Кричевський, Ф. Красицький, І. Українець. Свої неперевершені рукотворні художні шедеври миргородські майстри експонували на багатьох виставках, де одержували найвищі нагороди.
У 1918 році на базі художньо-промислової школи було створено Миргородський художньо-промисловий інститут, директором якого був призначений професор Української Академії мистецтв В.Г. Кричевський.


У післявоєнний період після реорганізацій вже технікум став провідним навчальним закладом Миргородщини, одною з найбільших керамічних шкіл Європи.
У 1997 році Постановою КМ України заклад перейменовано в Миргородський державний керамічний технікум імені М.Гоголя. У 2011 році він реорганізований в Миргородський художньо- промисловий коледж ім. М.Гоголя Полтавського національного університету імені Ю.Кондратюка.




В навчальному закладі з перших років його заснування діє музей дипломних робіт, творів викладачів, народних майстрів, якій належить до найкращих художніх зібрань країни і є визначною пам'яткою України, де представлені вироби з фарфору, фаянсу, майолікіи Х1Х ст.: декоративні вази, сервізи, тарелі, різні ужиткові речі з кераміки, посуд декоративний, панно, прикраси, також іранські, китайські, японські, французькі, італійські старовинні керамічні вироби, саксонський веджвудський, копенгагенський фарфор. 



Музей пережив тяжкий період заграбування під час війни, довгі роки відродження, а зараз майбутньому унікальній художній колекції, національному надбанню загрожує незадовільний технічний стан приміщень, в яких він розташований. Але зусиллями справжніх цінителів та ентузіастів, музей живе та його експозиція щорічно поповнюється новими чудовими, майстерно виконаними виробами з кераміки. 










  Усі кольори літа.




У музеї сучасного мистецтва України відкрилась виставка «Літній щоденник». Картини, які на ній представлені, увібрали в себе всі найкращі відтінки цієї барвистої і жаданої пори року. Із розпеченого червневою спекою міста ви опиняєтесь в прохолодній, прекрасній аурі світлих і оптимістичних картин літніх днів і ночей. 




  

Велика кількість молодих і вже широковідомих авторів дозволяє відчути всю красу і неповторність літнього дня. Працівники музею з теплом і любов’ю поставились до своїх запрошених гостей і відвідувачів. У дворику музею вони влаштували приємний фуршет з фруктами та прохолодними напоями. 


 

Гра на старовинному клавесині стала чудовим завершенням  презентації, ніжним акордом гімну краси у повсякденні.    




Кольори «Французької весни» у Києві.

Тема фестивалю –колір, він щодня набуває іншої форми, мандруючи від події до події культурного свята.
Лекція «Колористика у дизайні та вітриністиці» стала значною подією в культурній програмі «Французького фестивалю» у Києві. Відкрила захід директорка Французького інституту у Києві Наталі Дерас.


 Експерт з кольорів Жан -Фредерик Нотоба  розповів про створення своєї компанії  Argile з виготовлення фарб, про створення лінії природних матеріалів, коли надихала сама Земля: небо, тумани, глина, каміння,різні  рослини. Як фахівець з фарб він наголосив на значення кольорів у житті людини: Кольор  всюди, він впливає на наші емоції, почуття, настрій, надає виразності та рухомості мистецтву і культурі.


«Кольори передають табу, забобони,якими ми підсвідомо підкорюємося; вони приховують у собі певний зміст, який впливає на наше оточення, нашу поведінку, нашу мову, нашу уяву. Кольори мають бурхливу історію, яка переповідає еволюцію людського світогляду», - писав Мішель Пастуро у своїй «Малій книзі кольорів.





Відома французька декораторка Ізабель Даерон розповіла про свою роботу в Парижі та Токіо з оформлення вітрин фірми «Гермес» та про творчу співпрацю з українською художницею Дарією Алешкіною по декоруванню великих вітрин магазину «Всі.Свої. Дім та Декор»  на Хрещатику у Києві. Вперше джерелом натхнення французької майстрині стануть кольори української землі та природних матеріалів. 






Фестиваль «Французька весна у Києві».


За традицією фестиваль цього року почався повітряне - цирковим вуличним перфомансом «Садівниця Мю та кінематика флюїдів» французького колективу Transe Express на Софіївській площі. якій включав у себе квіткові конструкції, театральне дійство, музику, циркове шоу. Фестиваль проходить в Україні чотирнадцятий рік поспіль, триватиме протягом квітня у 9 містах країни. Цьогорічна тематика свята – колір, що оточує нас повсюди у житті.

 


 Програма фестивалю насичена різними заходами: концертами, виставками, мастер-класами, творчими зустрічами. Так колектив Dens ex machine підготував виставу «Галілео» - про видатного італійського астронома. Це буде мікс науки і мистецтва. Режисер постанови  определяє  спектакль як науковий експеримент разом з глядачами, щоб з’ясувати наше місце у Всесвіті.


До 15 квітня у Французькому інституті  можна подивитися виставку літографій Абеля Панна, потім виставку графіки Кіри Проценко «На зв’язку».


3 квітня відбувся джазовий концерт «Short trip» у Національній опері.
9 квітня у Будинку актора  відбувся захід «Андре Жід та музика», присвячений 150-річчю з дня народження лауреата Нобелівської премії з літератури –письменника і поета Андре Жіда.


10 квітня сцена Національної опери зібрала біля 150 знаменитих оперних співаків з Франції та України в драматичній легенді «Засудження Фауста» Гектора Берліоза.


13 квітня у своїй лекції з колористики у дизайні та вітриністиці  розповідатимуть відома французька декоратора Ізабель Даерон та українська художниця Дарія Альошкіна.
14.04 у Національній опері – вечір французько- українського балету за участю французьких та українських солістів балету. Це унікальний творчій проект.



15.04 в  Домі  МК відбудеться зустріч з письменником Жаном –Філіппом Арру-Віньо –автором багатьох детективів та романів. Він реалізує своє бажання ділитися любов’ю до слів, до книг та до історії.
 З 11по 15 квітня у кінотеатрі «Київ» пройде показ  ретроспективної програми  музичних робіт  у кіно  великого композитора Мішеля Леграна «Шарман Легран: кіно та музика».
17 квітня- у  Домі МК запланована  зустріч  із письменницею Сільві Гранотье. Вона і акторка, і письменниця, і сценаристка, і перекладачка.
19.04 в Національній музичній академії України ім. П.Чайковського пройде концерт ансамблю «Flternance».


19 квітня – лекція Даніеля  Хестроффера  «Рух малих тіл сонячній системі – астероїди».
19 та 20 квітня у Театрі на Подолі  два клоуна будуть спілкуватися з глядачами універсальною мовою пантоміми, акробатики та музики у виставі «Мандрівні королі».


20 квітня у Національному ботанічному саду ім.Гришка  можна буде  подивитися інсталяцію «Автономні зони поезії: розквіт слів». Це проект-результат лінгвістичних і графічних трюків –митця  П’єра  Фурні. У «натуральну величину»  композиція дозволить відвідувачам досліджувати природу слів.

26.04 – презентація  у СШ № 106 стінопису та зустріч з  автором - художником  Goddog .  




Тендітні барви «Французької весни»

9 квітня  в рамках міжнародного фестивалю «Французька весна» на
сцені Київського Будинку актора відбулась яскрава подія за участю струнного квартету «DANOS» з міста Авіньйона. Своє привітання з цією подією виголосила пані посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. Юні музиканти презентували вишуканий, унікальний проект «Андре Жід і музика» з нагоди 150- річчя з дня народження лауреата Нобелівської Премії з Літератури – письменника та поета Андре Жіда. Музиканти виконали твори М.Равеля, Ф. Шуберта, Ф.Шопена, І.Карабиця та М.Скорика. Музика була органічним поєднанням зі змістом творів А. Жіда, уривки з яких читав актор Євгеній Холодняк.




Визначною подією концерту була присутність Мирослава Скорика. Вдячна публіка, яка  заповнила вишуканий зал, бурхливими оплесками супроводжувала кожен виступ і довго не відпускала артистів зі сцени. Тихий теплий вечір у весняному Києві ніби доповнював чарівне враження від концерту.





Траса Київ – Харків. Подорож у часі.

 Поїздка цією трасою, як і іншими шляхами, є мандрівкою у часі і історією нашої країни. Не виходячи з машини, якою ви пересуваєтесь автомобільною дорогою, можна за декілька годин ознайомитися з історією та культурою своєї батьківщини.
І так, поїхали! За вікном Київська область. Бориспіль – головні повітряні ворота столиці. При під’їзді до міста вражає масштаб будівництва залізничної гілки «Повітряного експресу» в аеропорт Бориспіль, це батьківщина П.Чубинського – автора слів державного гімну України. Вздовж дороги пам’ятники, присвячені значимим історичним подіям: пам’ятник жертвам Голодомору, Меморіальний комплекс загиблим воїнамДругої світової війни, пам’ятник воїнам–афганцям, пам’ятник П.Верні – видатному народному різьбяру, пам’ятник Т. Шевченку на виїзді з міста.


 


70-й км від Києва – с. Борщів – Меморіал «Борщівський котел» - курган з братською могилою, на якій стоїть пам’ятник солдату. 


106 км від Києва – вказівник на Яготин – маєток Рєпніних, музей-флігель Т.Шевченка.
118 км від Києва - вказівник на с. Богданівку – Музей-садиба народної художниці Катерини Білокур.


140 км – дорожній вказівник - «8км до с. Березова Рудка», де знаходиться садиба Закревських, в якій часто бував Т.Шевченко. Яскрава реклама «Кобзар табір» запрошує на фестиваль Древа Роду Кобзарського.


157-й км – с.Могилівщина - біля шляху затишне чудове озеро – місце для риболовлі. 


Приємно бачити нові сучасні споруди, наприклад, у Пирятині елеватори аграрної компанії «Ерідон», будівництво нових автомобільних шляхів, мостів. 



За вікном автостанція «Пирятин». Відразу згадується дуже популярна кінокомедія «Королева бензоколонки», яка знімалася тут у 1963 році. Привертає погляд цікава водонапірна вежа, яка стала пізнаваним символом Пирятина. 


Милують погляд безмежні, охайні поля з житом, кукурудзою, гречкою, соняшником під чистим блакитним небом! Як хочеться, щоб над усією Україною було таке ж ясне та мирне небо! 




Вздовж траси багато різноманітних за архітектурним стилям готелів, туристичних комплексів, ресторанів, де можна відпочити та пригоститися традиційними українськими стравами. 






По всьому шляху вражають чудові краєвиди. Так і хочеться вигукнути словами відомої пісні: «Не нужен нам берег турецкий, и Африка нам не нужна…». 


Вільшанка. Лубни. Вказівник: «Курган Скорботи напам’ять жертв Голодомору.» На Зажургорі встановлено великий дзвін, що завершується Хрестом. Це перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору. На горі височить дзвіниця Мгарського монастиря.


Місто Лубни, історія якого пов’язана з іменами українських князів Володимира, Святославовича, Святополка, О.Вишневецького, С.Наливайка, з історією української козаччини, Т.Шевченка, А.Керн, Шолом-Алейхема, Л.Яновської. Свого часу Лубни вважалися духовною столицею, Афінами Полтавської губернії.



Вказивник- «40 км до Миргорода» -відомого курорту в Україні, батьківщини М.Гоголя, П.Мирного, художника В Боровіковського. Міста,пов’язаного з іменами Д.Гурамішвілі, Г.Сковороди, В.Капніста, Т.Шевченка. А.Сластіона, А.Свидницького та інших.


Скільки цікавого та корисного можна побачити і пізнати за декілька годин, пересуваючись зі швидкістю 100 км тільки по невеликому відрізку однієї з автомобільних трас країни. МИРГОРОД
Подорожуйте, вивчайте, захоплюйтесь та закохуйтесь в свою країну – Україну! 



«Із вогню та в полум’я» - ювілейний «ЗДВИГ – 2018»


Тридцять років тому в містечку Опішному в Полтавщині вперше відбувся День гончара.
Національний музей заповідник українського гончарства перетворив  його на свято вшанування гончарської професії на Тиждень Національного Гончарства в Опішному «ЗДВИГ» - потужну мистецьку акцію національного масштабу, спрямовану на збереження та популяризацію  традицій і досягнень гончарної культури, розвиток сучасного  керамічного  ремесла. Щороку заходи свята тривають впродовж усього червня.  Цього року  програма фестивалю включала Міжнародний симпозіум надпарканної скульптури, літню школу гончарства – це Міжнародна Е-літня Академія Гончарства для романтиків, харизма тиків, диваків і діячів.
 В рамках свята відбувся восьмий Національний  ковальський фестиваль «ВакулаФест –ХХ1». Кульмінацією «ЗДВИГУ -2018» можна назвати колоритне мистецьке свято  - Національний фестиваль гончарства 30 червня. Насичена програма Гончарського фесту  включала: Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний Всесвіт в Україні», Національний фестиваль-конкурс гончарного бодіпейнтінгу, фольклорний фестиваль «Гончарське  перевесло», ярмаркування в містечку майстрів народних промислів, різноманітні майстер–класи, конкурси «Вишивана родина» та «Коса – дівоча краса», смачну українську кухню, дитячі розваги, виступи артистів, запальну етнодискотеку. Опішня поправу вважається столицею української кераміки та українського національного гончарства  щорічно демонструючи це фестивалем гончарської культури.








30 травня розпочався Книжковий Арсенал. Бібліотека також відвідала фестиваль – один з головних інтелектуальних подій країни. Тут зібралося багато українських письменників, гостей і видавництв. Кожний відвідувач мав змогу поринути у світ дискусій, презентацій, читання, лекцій. Наша мета – книги і знайомство з авторами для подальшої співпраці.














6. 0 7. 17. В книгарні «Є» відбулась презентація книжки «Україна 2030. Доктрина збалансованого розвитку». Зал книгарні не вміщав усіх бажаючих ознайомитись з запропонованими авторами шляхами розвитку успішної країни до 2030 року. Розробники Доктрини поставили амбітні цілі входження України до 30 найрозвинутіших країн світу і окреслили основні шляхи розвитку і подолання існуючих перешкод на цьому шляху.  Розробниками Доктрини стали:
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського
ДВНЗ Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана.
Національний університет «Києво- Могилянська академія»
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Українська Бізнес Ініціатива.
Презентував Доктрину керівник колективу розробників бізнесмен і депутат ВР України С. Тарута.

Про зацікавленість слухачів темою книжки свідчили численні питання до С. Тарути і розробників від  слухачів, присутніх в залі після закінчення доповіді. 



 Книжкова « Київська весна» 

В Українському домі з 23 по 26 лютого відбулася книжкова виставка «КИЇВСЬКА ВЕСНА – 2017». На виставці широко представлена література на будь-який смак і вподобання.  Тут можна було придбати наукову, довідкову, навчальну, історичну, краєзнавчу літературу, альбоми про мистецтво, антикварні книжки, періодику, музичну та дитячу літературу. В виставці брали участь понад 70 українських видавництв. Серед них  таки відомі бренди, як «Либідь», «Видавництво Старого Лева», «Ярославів Вал».  «Дніпро» - найстаріше видавництво в Україні. Свого часу воно входило до п’ятірки найбільших видавництв світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. За сприяння видавництва сформувалася потужна школа українського перекладу. Тут працювали легендарні  Г. Кочур і М. Лукаш. Саме завдяки створеним  видавництвом серіям «Бібліотека світової класики», « Вершини світового письменства» та іншим для багатьох мільйонів читачів  герої цих творів назавжди залишаться україномовними. На виставці були   представлені  нові твори сучасних  українських авторів, класика світової літератури , наукові видання різних галузей знань.


Видавництво « Веселка» почало свою діяльність у 1934 році. Герої книг  якого бентежили уяву іще нашим прадіду сям і бабусям. Серед видавців дитячої літератури в наший країні це  має найбільший досвід. Попри свій вік воно впевнено крокує в ногу з часом. Видавництво видало у світ твори всіх класиків української літератури, сформувало покоління сучасних письменників, перекладачів та художників – ілюстраторів. Серії « Казки народів світу», « Український дитині» - є символом української книги. На стенді «Веселки» представлені нові видання – краще з вітчизняної й світової класики, фольклору, науково- пізнавальні твори.


1 лютого цього року виповнюється 85 років видавництву «Мистецтво», яке долучилося до процесу відродження національної культури, повернення широкому загалу імен,штучно вилучених з історії української культури. На виставці представлена українська класична спадщина, найвартісніші твори світової культури.

 

Видавництво «Кліо» було створено в 2012 році. Його книжки  покликані задовольнити різні інтелектуальні та духовні  запити  читачів. В коло друзів авторів « Кліо» входять Є.Сверстюк, І.Дзюба, В. Шевчук, Т. Чухліб та ін.ші. Завдяки активній перекладацькій діяльності видавництва  читач має змогу знайомитися з кращими зразками літературної класики світу. 
Книжкова виставка включала презентації нових книг, зустрічі , круглі столи семінари, дискусії, живе спілкування з авторами як відомими, вже  популярними так і молодими талановитими початківцями  в літературі.

 

В атмосфері книжкової виставки  відчувався свіжий весняний настрій  надії на подальший розквіт сучасної української видавничої справи. Дух свята і  передчуття весни впливав на всіх присутніх. На заході не було людей з байдужими очима і нудьгуючим виразом обличчя. Читайте книжки – це не тільки корисно, але і надзвичайно приємно.


Харламова Тетяна Борисівна - генеральний директор інформаційно- аналітичної агенції "Наш час" презентує свою продукцію.

 




 Дмитро Павличко презентує книгу своїх спогадів...




Україна зустрічає Рік Вогняного Півня.
Фотосюжет.


В магазинах з'явилися різні товари й вироби у вигляді півня, або з зображенням символу року. Майстри хендмейду теж використовують в своїх творчих роботах яскравий образ Півня.















Екскурсія вихідного дня
Історико-гастрономічна виставка "Новий рік за 100 років"
16 грудня у столичній галереї D12 відкрилася унікальна історико-гастрономічна виставка "Новий рік за 100 років". Відвідувачі можуть простежити еволюцію улюбленого свята українців протягом останнього століття, відчути дух Нового року різних періодів (від початку ХХ століття і до наших днів), дізнатися, що їли, пили, слухали, які традиції дотримувалися і яких гастрономічних тенденцій дотримувалися українці.

 Інтерактивна експозиція складається з 5 інсталяцій, що відтворюють новорічну атмосферу різних періодів: початок ХХ століття, 30-40-і роки, 80-і і 90-і роки минулого століття, 2017 рік. Кожна з інсталяцій представляє собою стилізовану зону з меблями, ексклюзивними елементами декору і сервірованим новорічним столом певного року: 1990, 1940, 1985, 1996, 2017.
Кожна зі святкових інсталяцій являє собою не тільки гастрономічну, але й історичну реконструкцію. Старовинні канделябри і посуд з бутафорським смаженим поросям та млинцями з ікрою прикрашають перший стіл початку ХХ століття. Домашня консервація і соління візуалізують середину ХХ століття. В зоні 80-х можна буде послухати музичні новорічні виступи тих років. Куточок 90-х неможливо уявити без килимів на стінах, курки-гриль і розчинних напоїв "Юппі" на столі. По телевізору можна буде подивитися "Блакитний вогник".




Декоратори проекту Олександра Патока і Тата Вербі розповіли присутнім на відкритті виставки, що знайти посуд ХХ століття виявилося так само важко, як і торшер з 80-х років.
"Ми шукали все необхідне на барахолках, в приватних колекціях, у бабусь і дідусів, які просто зберігають вдома старовинні речі. Найстарішим експонатом став свічник приблизно 1905 року випуску. Саме такий на початку минулого століття ставили на святковий стіл разом з гілками ялинки. Бутафорську їжу самі відтворили і розписали вручну  і виклали на посуд відповідних років. Адже в кожен період була своя гастрономічна мода", - говорить Олександра Патока.


У вихідні дні відвідувачам запропонують експрес-святкування Нового року: щогодини під бій курантів гості зможуть підняти келих шампанського, спробувати салат олів'є і загадати бажання. Таким чином, у киян з'явиться  цікава можливість відсвяткувати Новий рік з близькими, рідними, друзями в атмосфері тематичній інсталяції різних епох,  відвідавши історичну виставку.
«Найстарішими» експонатами виставки є канделябр 1900 року виготовлення і Дід Мороз початку ХХ століття. Також представлені 30 старовинних новорічних листівок з поздоровленнями реальних людей. Цікаво що для створення бутафорської їжі пішло більш 20 кілограмів гіпсу, алебастру, замінника селікону. Багато часу майстри працювали над виготовленням святкового порося,   « позувала»  при цьому справжня свиня.

Спеціальні інформаційні стенди розповідають відвідувачам історію виникнення і еволюцію святкових блюд. Наприклад, смажене порося, мандарини, бліни з ікрою, салати « Олів’є» і « Оселедець під шубою», шпроти,  « Київський торт».

Фестиваль “Бучанська книга” - як символ читання
The festival Bucha book as a symbol of reading

В мальовничому міському ландшафтному парку під Києвом 1-2 жовтня вдруге проходив фестиваль “Книжкова Буча”, метою якого є популяризація української книги, відродження видавничої справи, сприяння розвитку вітчизняної літератури. Головними організаторами фестивалю є Національна Спілка письменників України, Бучанська міська рада, газети “Літературна Україна”, “Бучанські новини”. В рамках фестивалю проходили творчі зустрічі з письменниками, презентації нових книжок, автограф-сесії. Серед почесних гостей заходу були Іван Драч, Павло Мовчан, Микола Славинський, Володимир Шовкошитний.







 

В роботі фестивалю брали участь різні українські видавництва, багато письменників презентували свої твори. Бібліотека отримала в подарунок книжку “Правда і міфи про Кобзаря” від її автора Таїни Братченко, нову книгу «Мамо, а що це було?» Олександра Єсаулова, письменника, який неодноразово був гостем бібліотеки. Спілкування учасників і відвідувачів заходу відбувалось під “живе” виконання українських пісень на сцені літнього театру парку, під шатром якого проходив книжковий фестиваль.

 


 

 







«Розквітає ярмарок — квітне Україна”
National Sorochynskyi  fair.

«Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот. Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю і рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув’язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася із високо накопиченого на возі тину і привертала розчулені погляди поклонників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.
Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею,за яким брів, у чистій полотняній сорочці і забруднених полотняних шароварах, його господар…», --описував Микола Гоголь Сорочинський ярмарок початку дев'ятнадцятого століття.
Сорочинський ярмарок відомий з другої половини ХVII століття. У ХIХ - на початку ХХ ст. у селі щороку відбувалося 5 ярмарків. Ярмарки проводилися і в перші роки радянської влади. Після перерви вони відновилися тільки в 1966 році. Ярмарок відбувався щороку один раз у останню суботу та неділю серпня місяця, приурочувався закінченню жнив. В 1992 році відбувся перший у незалежний Україні Сорочинський ярмарок. Було завезено товарів на суму майже півмільярда крб., їх реалізували 1592 торгові точки. В 1999 році ярмарок набув статус Національного згідно з указом президента України.

















Цього року Сорочинський ярмарок був присвячений 25 річниці Незалежності України під гаслом “Розквітає ярмарок - квітне Україна!”. Національний Сорочинський ярмарок традиційно відбувається в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області на батьківщині Миколи Гоголя на ярмарковій площі в 16 гектар. На ярмарку традиційно представлені  вітчизняні підприємства усіх галузей промисловості, майстри народних промислів шедеврами народного мистецтва, заклади громадського харчування. В програмі ярмарки розмаїття етнографічних свят, обрядових дійств: Свято Вергуна, Сала, Гарбуза, Спаса Медового, Вареника та Галушки, Борщу. Українське весілля, яскрава театралізована вистава за участю героїв творів Гоголя та фольклорних колективів, концертно-розважальні виступи. В ярмарку брали участь до 1500 підприємств, народних майстрів, гостей з Узбекістану, Вірменії, Грузії, Молдови, Білорусі, Німеччини, Польщі, Азербайджану.









 Ініціатором відродження ярмарку стала керівник проекту «Сорочинський ярмарок» кавалер орденів княгині Ольги III та II ступенів Світлана Свищева. Під її керівництвом ярмарок став єдиним, що вдало поєднав історію і сучасність, народні традиції, культуру, колорит з бізнесовими інтересами українських виробників. Пройшовши через віки, Сорочинський ярмарок сьогодні впевнено дивиться у майбутнє.
Сорочинський ярмарок вважається самим колоритним ярмарком в Україні. Єдиним і унікальним, величезним і грандіозним масовим заходом з атмосферою 18 століття.





Немає коментарів:

Дописати коментар