Київ – самоврядне місто доби Магдебурського права.

В останню неділю травня вже традиційно святкуємо День Києва – своєрідний День народження столиці України. Ця дата обрана не випадково, адже саме в травні далекого ХV століття Київ одержав привілей Магдебурзького права.

Варто зауважити, що дата отримання Києвом магдебурзького права впродовж десятиліть була дискусійною. Деякі історики наполягали на тому, що місто отримало цей привілей у добу правління великого литовського князя Вітовта (перша чверть XV ст.). Інші дослідники визначають інший час: 1494–1499 роки. Підставою для такої гіпотези є наявність двох відомих документів. Їх видали киянам за правління великого литовського князя Олександра. Перший – це привілей від 26 травня 1494 р., другий – великокнязівський лист, виданий киянам 14 травня 1499 року.

Тексти обох документів збереглися у складі книг Литовської метрики (на сьогодні знаходяться в російському державному архіві давніх актів у Москві). У привілеї 1494 року означено компетенцію війта як очільника громади, що відповідає за лад у місті, а у великокняжому листі 1499 року прописано всі права міської громади. 

 

Особливістю самоврядування «по-київськи» стало посилення владних позицій війта. Він фактично контролював обидві колегії київського магістрату – раду і лаву, зосередивши у своїх руках судову і адміністративну владу. Тобто той, хто контролював суд, фактично розпоряджався всіма справами у місті. Як зауважує старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України Національного музею історії України Ярослав Затилюк, «Це стало однією з корупційних схем, на які часто нарікали протягом XVIII ст. І саме корупція стала офіційним приводом для імперської влади розпустити магістрат у 1834 році».

Магдебурзьким правом передбачалася свобода городян у створенні власних органів управління та судочинства, проведенні ярмарків, шинкування та заняття ремеслами. Всіма справами у місті відав магістрат – виборний орган правління, що складався з двох колегій –лави на чолі з війтом, що здійснювала суд, та ради на чолі з бурмистром, до компетенції якої належав збір податків та питання благоустрою.

Тож становлення та розвиток місцевої влади Києва мають давню історію.