«Ви повинні знати свої права»

10 грудня – День прав людини – міжнародна дата, що відзначається за пропозицією Генеральної асамблеї ООН. Саме цього дня 1948 року ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує права особистості, цивільні та політичні права і свободи (рівність усіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканість, свободу совісті тощо). В Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. До речі, Декларація – документ, який найчастіше перекладають; на сьогодні він перекладений на понад 500 мов світу.

Саме з цієї нагоди у нас відбулась планова акція і тематична викладка з інформування користувачів бібліотеки на тему «Ви повинні знати свої права». Мета цього правоосвітнього заходу – підвищення обізнаності пересічних громадян щодо прав, які їм надає держава в особі органів влади. Принцип тут простий: якщо ти знаєш права, які тобі гарантовані державою, то ти їх і маєш; коли ж ні – то їх у тебе немає. Знаючи свої права можна запобігти їх порушенню, а також боротися за їх дотримання.

На міжнародному рівні права і свободи проголошені Загальною декларацією прав людини 1948 р., Міжнародним пактом про громадянські та політичні права 1968 р.. На національному рівні права і свободи закріплюються в Конституції України.

Тож громадяни України мають право на:

життя, свободу та особисту недоторканість; повагу їх гідності; недоторканість житла; таємницю листування, телефонних розмов; свободу пересування і вільний вибір місця проживання; оскарження незаконних дій службових осіб, відшкодування завданої цими діями шкоди тощо.

Права людини – невід’ємний елемент людської особистості та людського буття у сучасному світі. Тому кожна людина повинна знати свої права, вміти їх захистити і реалізувати.  

Варто зауважити, що у зв’язку з воєнним станом, запровадженим на території нашої держави, певні права будь-якого громадянина/громадянки України можуть бути обмежені. Про дотримання прав і свобод українців на окупованих російськими загарбниками територіях навіть не йдеться. Про це теж варто пам’ятати. 

 

 

 

 Правова бесіда

3 грудня в бібліотеці імені Михайла Слабошпицького в рамках теми "Держава без бар'єрів" відбулась бесіда про рівні права і можливості. З доповіддю перед учасниками зустрічі виступила юристка Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги пані Ольга Колісник. 

Під час заходу були розглянуті важливі аспекти правової рівності, законодавчі ініціативи та практичні шляхи забезпечення рівності в суспільстві. Для наочності пані Ольга наводила приклади з власної практики. Учасники зустрічі мали змогу почути відповіді на свої питання та обговорити актуальні проблеми, що сприяло підвищенню обізнаності та правової культури громадян.

 

«Листівка Святому Миколаю»

2 грудня у бібліотеку вчергове завітали учні НРЦ №17. В рамках "Шкільний урок в бібліотеці" був проведений урок з історії на тему "Великі князі Київські Володимир Святий і Ярослав Мудрий та їхня роль у розбудові Русі". Учні дізналися цікаві історичні факти про державних постатей, про їхній вклад у розбудову міста Києва, про прийняття християнства на Русі. Такі уроки допомагають закріпити вивчений матеріал.

Але головним приводом зустрічі був майстер клас із виготовлення чарівної листівки-побажайки до Дня Святого Миколая. Діти з цікавістю поринули у світ творчості. Власноруч виготовили креативні конверти і написали найзаповітніші побажання Святому Миколаю.

 

Філософські байки, написані пустельником.

Цими днями виповнюється 255 років із часу написання Сковородою збірки «Байки харківські».

Байка, зокрема прозаїчна, була вельми знаним жанром в українській літературі. Історія цього жанру бере початок ще з доби античності. Якщо найвідоміший тогочасний байкар – Езоп, якого називають «батьком байки», то «батьком» української байки по праву вважається Григорій Сковорода. Чимало сюжетів Сковорода запозичив саме в Езопа, але, водночас, створив цілий ряд сюжетів власних, яких не знайдеш у жодного байкотворця. 

Байки він писав після того, як полишив викладацьку діяльність у Харківській колегії. Перші півтора десятка байок написав у 1769 році, а ще 15 – навесні 1774-го, у Бабаях. Саме ці 30 прозових байок і склали знамениту збірку «Байки харківські».

Жанр байки Сковорода розглядає як філософський жанр, як річ, смішну «зверху», але «всередині» глибоко-мудру.

Персонажами «Байок харківських» виступають передовсім тварини й птахи, а також і люди, стихії, коштовне каміння тощо.

Байки Сковороди відзначаються своєю мистецькою специфікою. Кожна з них має розгорнутий сюжет, композиційно складається з двох частин – основного сюжету і «сили», тобто моралі. В окремих байках «сила» переростає у невеличкі філософські притчі.

Моралізаторський висновок письменник будує за двома принципами: короткий афористичний, наприклад: «Багато хто без природи великі діла починає, але погано кінчає. Добрий намір та кінець всякому ділу є вінець», або ж розлогі – маленькі філософські розмисли, як у байці «Зозуля і Косик» чи «Гній та Діамант».

Звертаючись до читача, Сковорода пише: «Друже мій! Не зневажай байкування! Байка і притча – це одне й те саме… Байка тоді буває погана та бабська, коли в ницій і смішній своїй шкаралупі не містить зерна істини – як-от порожній горіх».

У фонді бібліотеки є значна кількість книг про Григорія Сковороду та безпосередньо його твори. Приходьте.