неділя, 28 травня 2017 р.

«Рідна мова – серце народу. Вона невмируща. Святий її квіт» -
тематичний перегляд до Дня Слов’янської писемності та культури розповідає про розвиток національної мови від усного її використання до найдрівнішої “Велесової книги”. Неможливо не згадати Нестора Літописця і його літопис. З появою друкарства відкрились нові, небачені до того можливості. Слово стало не тільки почутим, але й побаченим. Мова становить величезну культурну цінність, що створювалась протягом століть багатьма поколіннями українського народу. Літературно-писемна мова є могутнім знаряддям духовної і матеріальної культури людського суспільства. Без неї неможливо уявити успіхів людства у розвитку літератури, науки, техніки, мистецтва.
“... Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.
Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати.
Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі.”
Д.Луценко





Використана література:
«Апостол», Київ, Фенікс, 2016;
«Велесова книга: духовний заповіт предків», Київ, Велес, 2004;
Огієнко І. «Історія української літературної мови», Київ, 2004;
Русанівський В. «Історія української літературної мови», Київ, «АртЕк», 2002;
Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі», Харків, Фоліо, 2012;
Мицик Ю. «Св.Петро Могила», Харків, «Бібколектор», 2015;
Огієнко І. «Історія українського друкарства», Київ, «Либідь», 1994;
Тимошик М. «Історція видавничої справи», Київ, 2003;
Огієнко І. «Українська культура», Київ, Фірма «Довіра», 1992;
«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту», Київ, 2006;
Олійник О. «Світ українського слова», Київ, «Хрещатик», 1994;
Тимошик М. «Її величність – книга», Київ, 1999;
Пономарів О. «Культура слова», Київ, Либідь, 2002;
Кацавець Р. «Золоте джерельце», Київ, 2008;
Єгорова Т. «Практичний курс української мови», Київ, 2007;



субота, 27 травня 2017 р.

Василь Стус. Свіча у мороці тоталітаризму.
Поет. Правозахисник. Людина. В’язень. Філософ. Знаний і незнаний. Політик і антиполітик водночас. Хто він? Чому впродовж десятиліть після смерті його постать притягує до себе увагу, викликаючи спротив одних та беззастережне захоплення інших? Про особисту постать Василя Стуса в День пам’яті жертв політичних репресій слухали розповідь учні 11 класу СШ №64. Поет вважав себе непохитним і незламним, знаючи, що його твердість духу будуть знову іспитувати. Який змушений був йти за колючі горожі за свободу та незалежність свого народу, «бо хотів бути гідним народу, який народиться завтра, скинувши з себе ганьбу вікового нидіння. І в тому народові я здобуду безсмертя!»




Використана література:
Жулинський М. «Українська література. Творці і твори», Київ, «Либідь», 2011;
Сверстюк Є. «На святі надій», Київ, «Наша віра», 1999;
Дзюба І. «Спогади і роздуми на фінішній прямій», Київ, «Криниця», 2008;
Стус В. «Вибрані твори», «Бао», Донецьк, 2008;
Стус Д. «Василь Стус: життя як творчість», Факт, Київ, 2005;
Дорошенко О. «Василь Стус», Харків, Факт, 2016;
Стус В. «Листи до сина», «Лілея - НВ», 2001;
Стус В. «Феномен доби», Київ, 1993;
Стус В. «Палімсест», Факт, Київ,2003;
Літературна Україна, 2017, №5, 2015р. №№33, 34.


вівторок, 23 травня 2017 р.

Німеччина: країна гірських Альп та казкових замків.

До Дня Європи в бібліотеці оформлена виставка-знайомство  - про  одну із країн Європи – Німеччину. 2017 рік оголошено «Роком німецької мови в Україні». Німецька  є другою за обсягом вивчення в українських школах після англійської. 52 % школярів обирають її для вивчення як другу іноземну. Німеччина посідає друге місце після Польщі за кількістю обмінів студентами з Україною. Наші країни продуктивно співпрацюють у різних сферах. Заходи в рамках  Року будуть сприяти популяризації німецької мови та культури в Україні, і зближенню двох країн, їх культур, їх народів.


Метою виставки є ознайомлення широкого круга користувачів, відвідувачів бібліотеки з Німеччиною: окремими фактами з її історії,географії, релігії, видатними німецькими філософами. Окрема поличка – це словники та підручники з німецької мови з фонду бібліотеки. Також художні твори німецькою мовою: « Новели» Т. Келлера, роман «Тунель» Б. Келлермана, новела В.Бределя «Завещание фронтовика», «Сила слабих» А. Зегерс, « германия зимняя сказка» і «Атта Тролль сон в летнюю ночь» Г.Гейне, переклад німецькою історичного роману У. Найпьера « Чорний лицар» О. Ротом.


Розділ «Німецька література: від С. Бранта до Ф. Ванденберга»   представляють розділ фонду  «Німецька література»: твори Є.Ротердамського, С. Бранта, Шіллера, Й. Гете, А. Гофмана, Х.Фаллади, Є. Ремарка, Б. Брехта, М. Фріша, сучасних авторів: М. Сутера, В. Хольбайна, Й. Рота,С. Тіслера. Окремо – Нобелівських лауреатів – Б.Белля та Г.Грасса.
В розділі про німецьке мистецтво представлені матеріали про видатних діячів мистецтва, таких як А.Дюрер, Г.Гольбейн, Л.Кранах, М. Ліберман, А.Макке, М. Франс, композиторів Л.Бетховена, Й. Баха, А. Моцарта; представників кіномистецтва М. Дітріх та М. Рейнхарда…
А ще Німеччина відома своїми гірськими вершинами, мальовничими озерами, казковими замками середньовіччя, виноградниками, вином, пивом, ковбасками…Зараз Німеччина ведучий член Європейського Союзу, головний виробник автомобілів, електротоварів, хімії, ліків. Це родина багатьох великих постатей світової культури.



Напередодні Дня Європи Україна дізналася про надання їй безвізового шляху до європейської родини.

День Героїв України



Це свято величі духу українських борців за свободу, символ незламності української нації. Українські герої поставили свободу рідного краю, народу вище за свої особисті інтереси, присвятили своє життя служінню української нації. В цей день шанують пам'ять видатних діячів українського визвольного руху: вояків князівських та козацьких часів, воїнів Другої світової війни, УПА, ОУН, часів відродження української державності, згадують героїв Майдану - Небесну сотню, борців за незалежність України – воїнів АТО, які є зразком служіння народу для молодого покоління своєї країни.

неділя, 21 травня 2017 р.



18 травня бібліотека взяла участь у науково-практичної конференції «Оптимізм і песимізм: амбівалентність українського соціуму в духовному і матеріальному вимірах», яка проходила в Національній Академії управління - науково-дослідному інституті праці і зайнятості населення. Біля тематичного стенду бібліотекарі розповідали учасникам про видатну духовну постать української історії Йосифа Сліпого. Життя якого є яскравим прикладом великого оптимізму.























«Зігнали всіх безсудно та безправно»

У 1989 році Верховною Радою СРСР депортація кримських татар була визнана незаконною і злочинною. У 2005 році Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримських татар та оголосила 18 травня Днем пам’яті жертв депортації та геноциду кримськотатарського народу.
В травні 1944 року було виселено з Криму 183150 осіб. В місця депортації було заслано 8995 татар – ветеранів війни. В дорозі померло 190 людей. Більшу частину татарського населення перевезено в Узбекистан – 150 тис., до Казахстану - 4200 чол., інші в Таджикистан, Марійську АРСР, Урал, Костромську область. Померло в заслані до 25% переселенців. З червня до кінця 1944 року померло 16 тис. осіб. До 1956 року татари мали статус спецпереселенців з обмеженнями в пересуванні за межі спецпоселення. Масове повернення татар в Крим почалося в 1989 році. В Криму було перейменовано до 80% назв міст та населених пунктів.


До цієї сумної дати в бібліотеці оформлений тематичний перегляд матеріалів, присвячених подіям 1944 року, Наприклад, офіційні документи стосовно депортації – Постанови Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року про виселення з території Криму татар; Повідомлення Л.Берії Голові Держкомітету оборони Й. Сталіну про те, що спецпереселення татар, болгар, греків, вірмен з Криму - закінчено. Також можна ознайомитися з історичним нарисом Ю.Зінченка «Кримські татари», автобіографічною повістю Е. Аміта «Депортація», А. Акимова «… и зори родины далекой», Ю.Зінченка «Кримськотатарська проблема: історія та сучасність», «Депортовані» - збірником документів, публікацією М.Бугая «Депортація кримських татар у 1944 році».




Перегляд включає інформацію про видатних постатей кримськотатарського народу: Шефіка Гаспринського – громадського діяча, журналіста, А.Кримського – мовознавця, історика, письменника, Н.Челебіджіхана – політика та громадського діяча, М.Джемілєва - лідера кримськотатарського національного руху, Джамалу – українську співачку. Представлені матеріали про національне мистецтво кримських татар, туристичні путівники про міста Криму, які зберегли свої історичні назви: Саки, Судак, Бахчисарай. Нові випробування, горе татарського народу 2014 року тільки загартовують, не дають здаватися, тому що татари мають впевненість повернутися на рідну землю і посилюють свій національний рух, бо вони - незламні.


пʼятниця, 12 травня 2017 р.

«Йосиф Сліпий. Шлях, вистелений тернами».

На запрошення СШ № 69 бібліотека провела урок пам’яті, присвячений 125-річчю від дня народження українського митрополита Йосифа Сліпого. Учні старших класів почули розповідь про дуже непростий життєвий шлях, громадську діяльність, внесок в розбудову, історію церкви.





Бібліотека взяла участь у заходах району, присвячених Дню пам’яті та примирення – 8 травня. Присутні мешканці району, діти та дорослі, зацікавлено слухали розповідь бібліотекарів про історію символу України – віночок, дізнавалися про правила плетення, значення квітів і кольори стрічок у віночку, традиції пов’язані з цим давнім символом українського народу. Було багато бажаючих самому зробити паперовий віночок. Діти отримували в подарунок патріотичні наліпки та солодощі.







«Солдат піднявся на граніт і став як образ слави вічній» -

Тематична літературно-ілюстративна композиція присвячена Дню пам’яті та примирення – пам’ятній даті, оголошеною в 2004 році Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції, присвяченій святкуванню шістдесятої річниці завершення Другої світової війни. У цей день вшановують пам'ять усіх загиблих у війні. Перша частина перегляду представляє матеріали про світову війну 1939-1945 років, друга – вшановує пам'ять та героїзм воїнів війни на Сході України, представляє сучасну літературу: В. Шкляр «Чорне сонце», С. Талан «Повернутися дощем», О. Каліновська «Неоголошена війна», Г. Вдовиченко «Маріупольський процес», С. Лойко «Аеропорт».