середа, 25 жовтня 2017 р.

« І піднялась з глибин століть непоборима, нездолана сила»

День визволення України від  німецько-фашистських загарбників – це свято, яке щорічно відзначається 28 жовтня. Цій даті був присвячений урок історії, який провів Михайло Михайлович Корольов – заступник Голови Солом’янскої  районної організації ветеранів  України для учнів СШ №69. 


Під час Другої світової  на території  України відбувалися ключові події за звільнення Європи від фашизму. Сталінградська битва 1942-43 років поклала початок корінному перелому в ході війни – це був початок визволення України. Перші населенні пункти Східної України, Донбасу були звільнені вже в грудні 1942 року. Остаточне визволення почалось під час Курської битви в липні-серпні 1943 року…Виступаючий докладно розповів учням про наступальну операцію «Полководець Румянцев», про бої за великі міста та села України, про героїчну битву за Дніпро, наслідком якої було звільнення Києва нажаль  ціною великих людських жертв (після операції по форсуванню Дніпра 2тисячи 438 її учасника були нагороджені званням Героя Радянського Союзу), про успішні наступальні операції чотирьох Українських фронтів, які налічували 6,5 млн. бійців, сто тисяч гармат, дев’ять тисяч 600 танків, більше восьми тисяч літаків, 21 тисячу «Катюш». Битва за визволення всієї України тривала 22 місяця. У подальшому війська 1-ого Українського Фронту визволяли від нацистів польські землі, брали участь у Празькій операції і штурмували Берлін. А 2,3,4 Армії брали участь у звільненні Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Чехословаччини. 




Бібліотека висловлює велику вдячність Михайлу Михайловичу Корольову за проведений захід, який слугує  збереженню історичної та патріотичної пам’яті молодого покоління.


вівторок, 24 жовтня 2017 р.

Реформація — католицький церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення в країнах Західної та Центральної Європи у XVI столітті, спрямований на повернення добіблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.
У широкому сенсі слова реформація — це відновлення, перетворення або перебудова, поновлення або повернення колишнього але поліпшеного стану (інституції, суспільства, держави).
Реформацію пов’язують з іменами Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі — і називають протестантською, лютеранською або євангелічною.


Передумовою до Реформації була криза папства у XІV-XV ст.
Безпосереднім початком Реформації вважають розповсюдження Лютером персональних листів-звернень, в яких він доводив, що спасіння та Божа милість досягаються завдяки вірі, а не сповіді в гріхах. Загальним суспільним поштовхом стала публікація латинською 25жовтня 1517року в місті Віттенберзі заклику до теологічної дискусії у вигляді 95тез, в яких йшлося про гріх та кару, і особливо критикувалась торгівля індульгенціями.
Ініційований Мартіном Лютером церковно-релігійний рух спричинив розрив єдності західноєвропейської церкви — появу національних церковних спільнот та виникнення нової теології протестантизму.
500 років, що минули від початку Реформації в Європі, так і не привели до одностайності в оцінках ролі, значення і впливу її ідей на церковно-реформаційне, суспільно-політичне і духовно-культурне життя європейських країн, в тому числі й України. Проте, усім зрозуміло, що Реформація стала могутнім суспільно-політичним рухом, який не лише привів до виникнення окремої гілки християнства — протестантизму, але й сприяв становленню нових буржуазних відносин, зміні традиційних суспільних цінностей на нові (ініціативність, енергійність, підприємництво, неординарність, партнерство тощо). Реформація дала могутній поштовх цивілізаційному розвитку держави. Була складним явищем, яке стосувалося не лише релігійних та культурних сфер. Вона вплинула на емоційний, політичний, економічний процеси. Вона привела до світського оформлення нового символу віри, важливим чинником становлення в Європі національних культур, де християнство стало здобутком усіх соціальних  верств. Реформація стала початком духовного відродження України. Учасниками класичних реформаційних змін в Україні стали Станіслав Оріховський, Юрій Немирич, Ю. Дрогобич, С. Кльонович, Симон Будний, Герасим Смотрицький та інші. Зерна посіяні протестантизмом дали сходи – внутрішню реформацію православної церкви. Вона проявилась в діяльності та творчості представників релігійно - філософської думки ХVIII ст.. – Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди. Ідеї Реформації мали непересічне значення для культурного розвитку українського соціуму: розвиток освіти, друкарства,видавничої справи.
Указом Президента України «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» передбачено проведення урочистого заходу, проведення наукових конференцій, семінарів, різних просвітницьких та виховних заходів, музейних експозицій, фестивалю духовної музики та співу, введення в обіг монети, присвяченої 500-річчю, поштової марки, конверта, створення документальних, художній фільмів до цієї події. 


Історично-довідково-ілюстративний перегляд «Реформація в Україні – початок духовного відродження» представляє матеріали, літературу про історію виникнення Реформації, її духовних творців, про зміни в Україні, пов’язані з впливом ідей Реформації., про видатних постатей часів Реформації.







Використана література:
О,О, Крижановська «Історія середніх віків», Київ, «Либідь»,2004;
Дмитриева Н.А. «Краткая история искусств», Москва, Искусство, 1991;
«Протестанство», Минск, Книжный дом, 20064
«Личности», 2013, №7;
Ионина Н. «Сто великих мятежников и бунтарей», Москва, «Вече», 2006;
«Історія релігії в Україні», Київ, 1997;
Митрополит Іларіон «Життєписи великих українців», Київ, «Либідь», 1999;
Грушевський М. «Духовна Україна». Збірка творів. Київ, «Либідь», 1994;
Степовик Д. «Релігії, культи і секти світу», Київ, 1997;
Абрамович С. «Релігієзнавство», Київ, 2006;
Павленко О.П. «Культурологія», Київ – 2006;
С.Брант «Избранное», Москва, 1998;
«Історія світової культури», Київ, Либідь, 2000;
Е.Ротердамський «Похвала глупості», Київ, Основи, 1993.



Рустем Скібін – майстер традиційного мистецтва кримських татар.


Рустем Скібін народився у 1976 році у Самарканді. У 1996 році повернувся на батьківщину у Крим. З 1996 по 2000 рр. працював головним художником на керамічному підприємстві «Таврика-К» в Сімферополі. На основі орнаментів кримськотатарської вишивки, зібраних і розшифрованих наставником Мамутом Чурлу, Рустем знайшов свій шлях, створивши унікальний стиль поліхромного розпису керамічних виробів, що має  у собі кращі риси традиційної культури кримських татар. У 2000 році Скібін організував власну творчу майстерню «Країна Майстрів». Художник постійно працює над розширенням асортименту своїх виробів. Твори майстра яскраві, святкові, випромінюють теплу й добру енергію, наповнюють глядача світлим радісним настроєм. У 2014 року Рустем Скібін переїхав до Києва й перевіз до столиці свою мистецьку  колекцію. Тепер популяризує традиційну національну кераміку на материковій Україні, організовує  благодійні виставки та бере участь в багатьох  мистецьких форумах. «Поки жива національна культура – живий  і народ», - вважає майстер.










четвер, 19 жовтня 2017 р.

Ось відкрита долоня. 
"Справжнє, живе спілкування і спорідненість душ"

Як бабине літо дарує нам останні теплі дні золотої осені, так і зустріч з чарівною письменницею привносить чудовий настрій на довгі будні. 18 жовтня Літературна вітальня нашої бібліотеки зустрічала гостю зі Львова – Галину Вдовиченко. Пані автор коротко, але змістовно провела літературну екскурсію по своїй творчості. Як досконало і багато вивчала літературу про поведінку вовків для написання роману «Тамдевін». Як в кожний твір вкладала часточку себе. Як донька, прочитавши рукопис першої книги «Пів’яблука», сказала просто і змістовно: «Мамо, це бомба!». І як то воно поєднувати журналістику і написання творів, але на далі залишається лише творчість і вже є в пані Галини багато задумів про створення нових романів чи творів для дітей. 











Коли авторка говорила своїм теплим голосом і приємним тембром, хотілося малювати і додати до наших буднів яскравих і колоритних кольорів. Але час не резиновий і емоційній зустрічі підійшов час завершуватися. Шкода…це - як перегорнути останню сторінку дуже цікавої книги. Але ми маємо надію на нові зустрічі – презентації з чарівною Галиною Вдовиченко.  







понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Справжня перлина пісенної спадщини українського народу.


Цього року виповнюється 200 років від дня народження поета-романтика Михайла Петренка. Український народ має своїх представників, імена яких презентують нашу країну у світі, і вони є мірилом національної культури і духовності. Михайло Петренко — поет-романтик першої половини ХІХ ст. — один з них. Його пісня “Небо”, або “Недоля” стала однією з візитних карток України. Автор проникливо передає глибину душевного болю ліричного героя, його бажання пошуку гармонійного буття. В монолозі-сповіді протиставлено буденний світ страждань людини одвічної мрії пташиного польоту, сповненої зачарування небесної висоти. Герой пісні фізично знаходиться на землі, а думками — далеко на небі, він постійно у пошуку гармонії двох світів — земного й небесного... Автор звертається до народно-пісенної традиції, використовує фольклорні образи: крила, сонце, зірки... Центральними символами ліричної сповіді є образи орла й сокола — символи волелюбності, сили, благородства. У пісні Петренко демонструє найвищу поетичну майстерність митця, глибину почуттів, тонкі душевні рухи ліричного героя, мрії високого польоту. Поетичний твір Михайла Петренка “Небо” є зразком української романтичної лірики й справжньою перлиною пісенної спадщини народу.




Небо 
Петренко Михайло

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, боже, ти криллів не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світі їх яснім все горе втопить;
Бо долі ще змалу здаюся не любий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю;
І в горі спізнав я, що тільки одна, —
Далекеє небо, — моя сторона.
І на світі гірко; як стане ще гірше,
Я очі на небо, — мені веселіше!
І в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля.
Я землю б покинув, і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув,
І в хмарах навіки од світу втонув!
“Головного в житті не можна розгубити: моралі і мети”
 14 жовтня на Покрову у центрі села Гатне на Київщині, з ініціативи голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайла Ратушинського урочисто відкрито пам'ятник Валерію Марченку (який був похований в селі в 1984 році). Це дуже символічна акція - в День захисника України вшановувати пам'ять людини, яка своєю палкою любов'ю до Батьківщини, здатністю протистояти системі захищала її свободу та незалежність. “Це справді велика постать, практично наш сучасник. Такі люди наближали нашу незалежність, свідомо заплативши за це найвищу ціну — своє життя ”. “Його життя назавжди лишиться прикладом для всіх тих, кого глибоко хвилюють права українського народу” - викарбовано на обеліску з чорного граніту.