Хто загинув за Вкраїну буде жити у віках

Сьогодні, 20 лютого, вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Перші акції почалися 21тлистопада 2013 року. Той перший тиждень протестів був схожий на попередній Майдан. 

Але до загострення протесту стало побиття силовиками студентів 30 листопада на Майдані Незалежності. З того часу лише посилювалося протистояння. Люди своєю активністю, самоорганізацією, прагненням до рішучих дій змушували своїх лідерів робити конкретні революційні кроки. Але рішучих дій не було… 19 січня 2014 року в центрі Києва зібрався масштабний мітинг, який вилився у сутички на вулиці Грушевського. «Беркут» застосовував проти протестувальників світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. А 18 лютого на вулиці Грушевського, в Маріїнському парку та на Інститутській виникли сутички протестувальників з «Беркутом», який почав стріляти в людей. Це протистояння тривало всю ніч.

 Найбільше активістів загинули 20 лютого. Під час віче на Майдані Незалежності 21 лютого відбулося прощання із загиблими протестувальниками, яких назвали Небесною Сотнею. 

«Небесній Сотні вдячні за свободу!»

Революція Гідності, це один із ключових моментів українського державотворення.

Сьогодні в бібліотеці була проведена патріотична година історичної пам’яті. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять всіх загиблих.

  

 

ПОРИ РОКУ у МИСТЕЦТВІ

2022  оголошений роком збереження природи  та живого світу в Україні.

Протягом року ми хочемо розповісти про митців, які у своїй творчості яскраво оспівували природу, або використовували природні елементи, мотиви, надихаючись нею на створення художніх шедеврів в різних галузях мистецтва.  Всі пори року по-своєму чудові й неповторні. Кожна з них приваблює і надихає митців творити.

ЗИМА – єдина тема його творчості

«Зимовий художник», всесвітньо відомий художник з Нідерландів епохи Бароко Гендрик Аверкамп  з народження був німим і глухим. Мати навчила його читати і писати. І вже у ранньому дитинстві стало зрозуміло, що свої враження й почуття Гендрик найкраще передає в малюнку. Образотворче  мистецтво стало його емоційним красномовством. Художник мав прозвисько «Німий з Кампена». Майже все життя він працював у рідному місті Кампен.

Особливу любов художник мав до зими. Це пояснюється  теплими спогадами з дитинства про катання на ковзанах  разом з батьками. Тому  зима була головною темою його картин. Вважається, що Аверкамп створив новий тип жанрово-пейзажної картини. Художник майстерно передавав  глибину простору,  атмосферу нідерландської зими кінця ХVI ст.. Його   картини  ніби живі,  під чистим блакитним небом відчувається музика, сміх…

Сюжети полотен художника  реалістичні та інформативні, одні й ті персонажі «переміщуються»  з картини в картину - це знайомі Аверкампа. На фоні зимового пейзажу – жанрові мотиви – це обов’язкова риса всіх картин  майстра. На кожній  з них багато людських фігур різних соціальних прошарків: прості люди, нарядні бюргери, які катаються на ковзанах та санчатах, прогулюються парами, грають ключками дерев’яним м’ячем на льоду замерзлих каналів та моря. Композиції доповнюють  різні  будівлі, замки, шхуни… Художник з ювелірною точністю відноситься до найдрібніших деталей. Вся творчість Аверкампа схожа на ілюстрації до дитячих казок.

Працював  художник на вулиці. Картини були не великого розміру, щоб «вписуватися»  в  помешкання містян, які із задоволенням  їх  купували.

Кінець ХVI ст. вважається часом найхолодніших зим  в історії Нідерландів, так званим «малим льодяним періодом». Атмосферу якого так яскраво і реалістично замалював його сучасник, і застила на віка на картинах   голландського  художника  Гендрика  Аверкампа. Сьогодні вони зберігаються в музеях Мілану, Вени, Женеви. Багато їх в колекції  англійської  королеви.

 

«Велике серце» Андре Нортон

Меморіальною премією «Гросмейстер фантастики ім. Д.Найта», Всесвітньою премією фентезі «Премія конвенту», Всесвітньою премією «За заслуги перед жанром» та іншими  була нагороджена американська письменниця–фантастка Аліса Нортон.

- вона з родини, де багато уваги приділялося книгам, читанню. Успіхи у навчанні дітей винагороджувались книгами. В шкільні роки Аліса була активною відвідувачкою бібліотеки;

- майбутня письменниця була редактором літературною сторінки в шкільній бібліотеці – «short story»;

- улюблені книги письменників в дитинстві: Л.Бренета, А.Меррит, Є. Гамільтона; історії героїв країни Оз;

- вже під час навчання Аліса Нортон написала свої перші книги;

- у 1934 році вона юридично змінила своє ім’я на Андре (як Ж.Санд, сестри Бронте) з метою збільшення  поціновувачів  і продажу книг;

- 18 років свого життя письменниця працювала в бібліотеках рідного міста Клівленда; вона займалася самоосвітою, навчалася і зустрічалась зі своїми майбутніми читачами;

- перші твори циклу «Королева Сонця» надихнули письменницю писати продуктивніше. У творчому доробку авторки  історичні романи, твори військової тематики, детективи. Серед найбільш відомих творів Андре Нортон: космічна серія «Королева Сонця», цикл «Чаклунський світ», «Ельфійська Трилогія», «Зірковий Кі’іт», «Трилліум». Чаклунство, психологізм, жахливі  колдери, фальконери-вершники, настрій  героїзму, дух казковості, яскравий професіоналізм виділяє творчість майстрині фантастики і фентезі. Мабуть це і зробило письменницю найпопулярнішою за всю історію світової фантастики і долучило її ім’я до класики американської фантастичної літератури;

-цікаво Андре Нортон дуже полюбляла кішок. В її домівці завжди мешкало більше 6-ти цих пухнастих створінь.  Вона вивчала їх поведінку і потім описувала  у своїх творах;

- американська письменниця є автором 130 романів, 100 оповідей, редактором антології наукової фантастики, фентезі, містики і отримала звання «Великої леді фантастики»;

- майже до 90 років Андре Нортон вела активне і яскраве творче життя.  Помирала вона у себе дома серед своїх книг, рукописів та кішок. Заповідала покласти в її домовину свої першу і останню книги.

- В 1987 році прізвище письменниці занесене до Зали Слави наукової фантастики!

- американська асоціація письменників - фантастів заснувала премію імені Андре Нортон.

«Пам’ятай, віра душі важлива – віра в необхідність бачити не тільки очима, але і серцем» -- Андре Нортон.

 

Євген Гребінка – перший байкописець українського письменства

Євген Гребінка – письменник, який належав до когорти митців першої половини ХІХ століття, що збагатили українську літературу темами й образами, розкрили повноту жанрового багатства українського письменства, його самобутність і глибину. В українських творах Гребінки є щось своє, інтимне і ліричне. 

Справжній літературний талант, щирість та безпосередність художнього почуття виявляє автор в «Приказках» та деяких ліричних поезіях. 

Микола Костомаров зазначив, що «його «Приказки» завжди читатимуть з насолодою». Серед українських байкарів Гребінці назавжди забезпечено одно з найперших місць поруч із кращими заступниками українського байкарства. Він брав зміст деяких приказок з байок російських письменників, але  вносив у байку народний колорит.

Євген Гребінка написав всього 27 байок, але вони стали безперечним явищем української літератури. Їхньою основою байкар зробив реальний пейзаж та світогляд простої людини, що й надало їм оригінальності, неповторної своєрідності. 

Байки Гребінки – різноманітні за змістом. Вони написані й на загальнолюдські теми, й спрямовані на певну соціальну групу. Але кожна категорія байок – це звернення до чогось важливого і необхідного з точки зору моралі. 

Захоплення земляків його байками була найкращою для нього винагородою. А Пантелеймон Куліш писав: «… навряд чи є кращі приказки од Гребінчиних. Гребінка, пишучи приказку, малює нам тут же наші села, поля й степи свіжими, да й непозиченими фарбами. Коли сміється він, то прислухайтесь – тут же крізь сміх почуєте якийсь сум; коли ж справді сумує, то слово його процвітає квітками щирої поезії української…»