вівторок, 30 серпня 2016 р.

Ivan Franko: the spirit and will of truggle
Феномен Івана Франка надзвичайно багатоаспектний, можна казати неосяжний. Письменник створив державотворчі поеми, є автором ліричної поезії, заклав підмурок української дитячої літератури, в колі його зацікавлень були філософія, літературознавство, релігієзнавство. Франко – великий мислитель й митець світового рівня, який вільно писав українською, польською, німецькою й перекладав із 14 мов,творча спадщина якого налічує близько 5 тис. літературних творів та наукових праць. Духовно- інтелектуальний потенціал Франка, його ідеї, зокрема ідея духовної єдності нації, актуальні й нині… Непереоцінити енциклопедично багатющої творчо - наукової спадщини,  титанічній духовній потузі національного генія, натхненного святою істиною й духом волі до боротьби за правду, за щастя свого народу на рідній землі.


До 160-річчя великого духовного генія  України в бібліотеці оформлена книжково – ілюстративна виставка « Іван Франко: дух і воля до боротьби», яка представляє  матеріали з біографії письменника, публікації про його творчий , науковий, філософський спадок авторів: М. Наєнка, О. Шокало, Д.Павличка, Т.Салиги, Д.Стуса,С.Злупка, В.Ільіна, роман – містерія Л.Різника « Самотність пророка», есе С.Петлюри « Іван Франко – поет національної честі». Окремий розділ « Тричі мені  являлася любов» присвячений особистому життю митця. Як писав сам Іван Франко: значний вплив на моє життя , на мою літературу мали зносини з жіноцтвом. В цьому розділі представлені публікації Р.Горака « Ольга Білинська – найзагадковіша з Франкових обраниць»  та « За той усміх твій..» О.Козиря, листування Франка з Ольгою Рошкевич - «Спалахи чулого серця», художньо-документальний нарис В.Кирилюка « Розвійтеся з вітром,листочки зів’ялі…».


  Розділ « Коло друзів, однодумців, учнів»  розповідає про  особистостей, які оточували письменника  по життю, з ким він спілкувався, листувався, співпрацював: А.Кримського, Б. Грінченка, М. Грушевського, Е.Ожешко, М. Коцюбинського, М. Драгоманова, Л.Українку, О. Пчілку, А.Чайковського, О. Маковія, В. Білецького, В. Гнатюка. Із школи  великого поета, вченого, публіциста вийшли й такі визначні письменники, як Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Ольга Кобилянська.


« Ті духовні вартості, які вніс Іван Франко в наше громадське життя, в нашу літературу й науку, такі великі, що сміло можна назвати його найбільшим сином України свого часу й поставити побіч Шевченка та Драгоманова між найбільшими постатями України», - писала газета «Діло» 30 травня 1916 року в жалобній статті.

Подвижницький дух Франка будить нас до діяння в ім’я Правди: « Пам’ятайте, мої други, ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу усім гірка,так все – таки згодом вона бере й стає солодкою спасителькою людства». 


неділю, 21 серпня 2016 р.



Богдан Ступка: Творець, Артист, Людина
Bohdan Stupka: Creator, Artist, Person

Наприкінці літа, а саме 27 серпня гряде ювілейна дата – 75-річчя від дня народження великого Майстра, Героя України Богдана Ступки.
Чотири роки тому він пішов – і залишився. Залишився в нашій пам`яті, в наших серцях. Адже митець Ступка – це трудяга, і йому добре було відомо, що акторська професія – не гра, а щоденна кропітка праця. Відомий актор театру й кіно, який зіграв більше ста ролей у театрі і ста ролей у кіно заслужено входить в десятку найкращих акторів на території СНД останнього десятиліття. Накопичивши колосальний репертуар, не дивлячись навіть на те, що життя його – повністю забезпечене – більше не потребувало тяжкої праці, він продовжував викладатися повністю, бо ж такий собі Моцарт артистичний, Актор Акторович.
Мрією мого Життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі.
Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому. (Б. Ступка)

Про Ступку говорять, що він не тільки дивовижний актор, а ще й чудова людина, яка завжди прийде на допомогу. Небагато в нашій країні та історії з`являється артистів такого масштабу, такої сили, таланту. Бо він актор від Бога, жива легенда українського театру і кіно, зберігач великих акторських традицій. А для дружини він був «діамантом», який вона підтримувала й оберігала, у тяжку хвилину слушною порадою направляючи митця на вірний шлях. Для нього ж, у свою чергу, була земним ангелом – охоронцем.

Не закохуйся в обличчя,
Не закохуйся в вбрання,
А закохуйся в ту душу,
Що потрібна для Життя! (Б. Ступка)

У житті Богдана Ступки не раз траплялися моменти, коли хотілося все кинути, виїхати кудись на край світу, щось змінити у своїй артистичній справі. Але він усвідомлював, що від тих нелегких зобов`язань, які в нього – актора й людини – є, йому вже нікуди не подітися. Він сподівався: щось безумовно зміниться. І він залишився – щиро наш Богдан Ступка.




 Заснування (з 2013 року) премії імені Богдана Ступки, Людини з великої літери, це лише початок вшанування геніального актора, і нехай же інші прагнуть досягти такої високої майстерності, а заохочення у вигляді Державної премії України надзвичайно приємно.
А цьогоріч  Верховна Рада  окремою постановою рекомендує Держагентству з питань кіно організувати показ фільмів за участю Богдана Ступки до 75-річчя з дня його народження.
Документом передбачено урочисто відзначити річницю на державному рівні. Зокрема Кабміну рекомендується створити оргкомітет з підготовки та проведення заходів, у плані яких передбачається встановлення пам’ятника Ступці біля центрального входу в Національний академічний театр ім. Франка і створення музею у приміщенні самого театру.
Також Нацбанку пропонується виготовити ювілейну монету, присвячену 75-річчю від дня народження Б. Ступки, а Укрпошті – видати відповідну тематичну марку з портретом актора, який буде взятий з архівних знімків. Разом з тим в деяких містах України планується назвати окремі вулиці на честь видатного митця.




Фото зроблене у Києві, вулиця Костянтинівська 22/17 (Поділ).
Стараннями команди художників «Uptown Team» було розмальоване одне з подільських підворіть, на якому зображені масштабні портрети відомих діячів кіномистецтва, у тому числі й Б. Ступка.



До Дня Незалежності         «Україна духовна»
                                       For Independence Day          «Ukraine religious»

Десять, двадцять, п’ятдесят, сто, більше, ще один, ще два портрети. Місяці, роки самозабутньої роботи. І всі стали пліч-опліч. Не всі. Бо всіх – легіони. Літописець Нестор, поруч В.Сосюра, Г.Сковорода, Грушевський, М.Костомаров, О.Довженко… Це ті, хто уособлює духовну Україну і створює духовний портрет України. Живописне полотно відомого українського художника Петра Басанця – це великий, неосяжний духовний образ нації. Тут вічне прагнення волі, слово легендарного Бояна, бібліотека Ярослава Мудрого, Петро Могила, перші академії наші, пісні, подвиг Марусі Чурай, геніальні драми Лесі Українки, неспокій Франкової душі, духовна можуть пророка і творця нації Тараса… Сто п’ятдесят портретів. Усі люди великі, найталановитіші. Від давності до сьогодення. Від Володимира Мономаха до польоту на місяць за кресленням Миколи Кондратюка, до Олеся Гончара, до М.Лисенка… З різних часів історії, з різними геніальними діяннями на славу, волю та незалежність України. Цвіт України. Її Еліта. Розум і Краса. За ними народ, Рух, хода нестримна. Поклик, приклад наслідувати… «Україна духовна» Петра Басанця, народного художника, сяє в Маріїнському палаці. Мистецько-книжкова композиція «Україна духовна» до 25 річниці незалежності України представляє це живописне полотно з історією створення. Книжки на виставці з фонду бібліотеки присвячені великим постатям, зображеним на картині.




пʼятницю, 12 серпня 2016 р.

Так і я — являю іншим радо всі свої послуги,...” Давид Гурамішвілі
Day of memory David Guramishvili

6 серпня у м. Миргороді Полтавської області відбулися урочистості з нагоди Дня пам'яті грузинського поета Давида Гурамішвілі. Завідувачка музею Д.Гурамішвілі  Діденко Т. розповіла про традицію щорічно відзначати день пам'яті великого сина Грузії та України і запалила свічку пам'яті біля портрету видатного діяча. Присутній на заході міський голова Сергій Павлович Соломаха привітав офіційну делегацію Грузії на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Грузії в Україні Михайлом  Уклеба. Посол в своєму виступі дякував адміністрації міста, співробітникам музею за збереження пам'яті про грузинського діяча 18 століття. Зазначив зміцнення  економічних та культурних зв'язків між народами і громадами Грузії та України, між  містами-побратимами Миргород і Мцхеті. В програмі заходу звучали вірші  Гурамішвілі в перекладі М.Бажана, виконувались народні українські та грузинські пісні, танці учасниками самодіяльних колективів Миргорода. Делегація грузинської діаспори в Україні, представники Полтавської єпархії УПЦ були присутні на панахиді біля могили Давиду Гурамішвілі. В рамках Дня пам'яті великого поета було проведено свято вулиці імені Гурамишвілі. Завершились урочисті заходи виставою Полтавського драматичного театру імені Котляревського “Ханума” за п'єсою Авксентія Цагарелі в постановці режисера Ц.Кобіашвілі.







 




Давид Гурамішвілі - видатний поет 18 століття, класик грузинської літератури, народився в Грузії у 1705 році. Знатне походження, ґрунтовна освіта відкривали для  Давида прекрасне майбутнє. Але війна в Грузії, перське іго, тиранія турків, внутрішні чвари місцевих феодалів змусили молодого патріота взяти участь у народній війні проти загарбників. Після полону у 1728 році він опиняється в Москві, одружується, проявляє себе як блискучий поет, сатирик. В 1738 році Гурамішвілі, як багато грузинів-емігрантів, приймає російське підданство, вступає до грузинського гусарського полку, в якому прослужив 22 роки та бере участь у війні з Туреччиною, Семилітний війні. Вдруге потрапляє у полон в Прусії. В 1759 році звільняється з військової служби та в 1760 році Гурамішвілі приїздить в Україну, де російський уряд надає йому маєток на Миргородщині. Останні 32 роки життя пов'язують поета-воїна з Україною, Миргородом. Цей період життя поета найбільш плідний в його творчості. Тут він створює автобіографічну книгу поезій “Давитіані” - безсмертне творіння поета-гуманіста, патріота, філософа. Помер Д.Гурамішвілі 1 серпня 1792 року. Похований у Миргороді. Майже століття після смерті поета світ нічого не знав про нього. Лише у 1870 р. ”Давитіана” вийшла окремим виданням. І тільки у 1939 році, після тривалих пошуків, український дослідник Дмитро Косарик знайшов місце поховання поета. У 1949 році на могилі було урочисто відкрито пам'ятник (скульптор  Я.Ражба, архітектори К.Джанашія та Ш.Чедія). В селі Зубівка встановлено меморіальну дошку на місці, де стояв будинок поета. 12 травня 1969 року в Миргороді були відкриті музей та пам'ятник Д.Гурамішвілі (скульптори — А. Німенко, М. Обезюк, архітектор — В. Жигулін), іменем митця названі вулиця, школа, бібліотека в Миргороді. 1серпня музеєм традиційно, щорічно, відзначається як День пам'яті визначного поета Грузії, який своїм багатостраждальним життям, великим талантом та незгасаючою любов'ю до Батьківщини заслуговує на вічну пам'ять нащадків.









«Джерело всього сущого»
Кожне свято має свою символіку й атрибутику, і від того як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої рідної України. Пропонуємо всім бажаючим познайомитися з тематичною викладкою, яка розповідає про релігійні свята на які багатий серпень місяць.


Серпень місяць – це початок осіннього циклу свят, які приурочені до збору врожаю. Серед українців, свято Маковія, що припадає на 14 серпня, - одне з найпоетичніших і шанованих із свят, бо в цей день посвячують хліб нового врожаю, та возвеличують короновані голівки маку. Напередодні свята виготовляють «Маковійську квітку» де кожне зело має свій символ.



Прийшов Спас – пішло літо від нас, так говорять коли 19 серпня відзначають другий – головний із трьох Спасів – Великий Спас (Преображення Господнє). В цей день в церкві освячуються дари природи: яблука, сливи, груші, бджолині стільники тощо.
Останній календарний місяць літа завершується одним з найпошанованіших християнським празником – Успінням Пресвятої Богородиці – 28 серпня. А ще його називають, як Перша Пречиста. Від цього дня дозволяється заготовляти калину, кущ якої правічно символізує Україну.


Тож, познайомившись з книжково-ілюстративною викладкою Ви більш детально дізнаєтесь про шановані християнські свята серпня, та духовну культуру нашого народу. На викладці представлені книги, які розповідають про значимість народних звичаїв, обрядів та особливостей святкування, підбірка віршів українських поетів про Спас, та головні символи-дари природи цих свят – букет «Маковійка», мед, яблука, сливи, груші та хліб.