четвер, 30 січня 2020 р.


“Червоніли під Крутами маки...

Розцвіли на холоднім снігу...
Вони йшли, щоб за Київ вмирати
Та у серці плекали весну...”


Такими проникливими словами поезії автор описує подвиг молодих патріотів в бою під станцією Крути сто років тому....
Кожного року з'являються все нові форми вшанування пам'яті та відзначення тих подій. Ще у 1918 році в газеті “Нова Рада” був надрукований вірш Павла Тичини “Пам'яті тридцяти”. Це був перший поетичний твір присвячений подвигу крутянців.


Українські діячі в еміграції теж відгукнулися на події 29 січня 1918 року. З'являються літературні нариси, вірші О.Стефановича “Крути”, Д.Бурка “На вічну пам'ять мученикам”, де автор розглядав січневий бій як шлях молодих українських воїнів до Голгофи. Тема Крут з роками набувала популярності в творчості української еміграції. Наприклад, вірші М.Костишина, В.Яніва, О.Бабія, М.Лавренка та інших.

“Пломеніли жаринами квіти...
Як ті мрії у юних серцях...
А вони були майже ще діти...
А вони так любили життя!
Розквітали під Крутами маки...
Догоряли свічки їхніх доль...

В незалежній Україні з'являються нові літературні доробки на тему Крут.
“Крути: збірка у пам'ять героїв Крут” видавництва Смолоскип — її упорядники намагалися розкрити величезне символічне значення подій і подвигу молодих українських патріотів. Збірка включає найрізноманітніші матеріали: історичні документи, статті,літературні твори, спогади учасників бою, яким вдалося вижити. Поетичні рядки збірки належать авторам: Антоничу Б.І., Вересу М., Герасевичу А., Гнатюку І., Гриві М., Завидовичу Р., Кравченку У., Листопаду А., Лятуринської О., Славутичу Я., Стороженку Г., Шевченка О., Щербаку М., Ярошу В. та іншим.
М.Куць видав збірку поезій, поем, перекладів на тему Крут. Мета автора - згадати добрим словом і доземно вклонитися учасникам бою. Поет сам вперше звертається до героїчної події у ”Пісні полеглих під Крутами студентів”. “Минуть роки, десятки літ, століття, а пам'ять про юнаків-героїв буде світитиме усім впродовж віків”, - стверджує М.Куць.
В своєму романі “Ще не вмерла Україна” М.Рябий вважає, що “події січня 1918 року круто переінакшили долю мільйонів українців...”.
“...Будьте ж певні, дорогі, незабутні герої — ваша смерть не згинула марно. Чуєте? Вона живе і житиме довіку - вільна, самостійна Україна!” - Л.Старицька-Черняхівська.

“Триста зір спалахнуло у небі...
Триста мрій назавжди відбули...
Триста впало в червоні замети...
Триста їх до останнього йшли...”




Молодий поет Павло Тичина вражений долею своїх  однолітків                 написав:


“На  Аскольдовій могилі  поховали їх-
Тридцять мучнів українців славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт”.




Увічнення пам’яті героїчної події.

До Дня пам’яті Героїв Крут оформлений  тематичний перегляд, який представляє різні матеріали: «Українські визвольні змагання 1917-1921рр.» Рубльова О.С., «Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918» Млиновецького Р., «Проект «Україна». Загублена історія втраченої держави» Яневського Д., «Україна у боротьбі за державність в 1917-1918рр.» Шкільника М., «Україна між світовими війнами ( 1914-1939)» Реєнта О.П., «Бій під Крутами» Сороки Ю., збірка «Бій відлунав…»,»Крути - збірка  у  пам'ять Героїв Крут» О.і Н. Зінчевичів, статті з періодики різних років і
Триптих  художника Олеся Соловей  «Бій під Крутами», де потужні епічні акорди зображуваних подій органічно поєднані з глибинним ліричним переживанням. Твір побудований на символах і метафорах. «Офіра», «Навала», «Оплакування»  - художній вираз трагічної поезії про велику жертовність молодих українських патріотів.





вівторок, 28 січня 2020 р.


ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ


Традиційно в січневі дні пам’яті жертв Голокосту директор Українського центру вивчення історії Голокосту Подольський А.Ю. проводить зустрічі  зі старшокласниками. Анатолій Юхимович згадував разом з присутніми про історичні події місяця січня як сторічної давнини: День Соборності, бій під Крутами, День пам’яті жертв Голокосту, в цьому році-75-річчя визволення в’язнів німецького концтабору Аушвіц, так і події сучасної історії – Майдан, коли Україна знову відстоювала свою гідність і незалежність. Як і сто років тому, кожного дня гинуть  найкращі сини України за її територіальну єдність, за її європейське майбутнє. Згадували перших героїв Майдану: вірмена Нігояна та білоруса Жизневського, які загинули за високі  ідеали України.




 Розмова йшла про людську гідність, людські цінності.  В зв’язку з цим згадували страшні події Другої світової війни 1933-1945 років – найтрагічнійший  історичний  приклад етнічного геноциду – Голокост. Це було катування людей за їх національною та релігійною ознакою. Це злочин проти людства на всі віки. Згадуючи Голокост неможливо не згадати  його праведників – людей, які ціною свого життя рятували знайомих та незнайомих євреїв від страти.  Вчений–історик підкреслював важливість знання  історії, щоб не помилитися в сьогоденні та майбутньому. Також директор центру проінформував та запросив учнів взяти участь в новому проекті – Всеукраїнському конкурсі учнівських дослідницьких та творчих робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського у 2019-2020 навчальному році.


понеділок, 27 січня 2020 р.


«УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОКОСТ»





27 січня, до 75-річчя визволення в’язнів концтабору АУШВІЦ, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відбувся ХIII круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти», на якій була запрошена бібліотека. Організаторами заходу є Український центр вивчення історії Голокосту, Гете-інститут в Україні в партнерстві із Посольством держави Ізраїль в Україні.


На сесіях обговорювалися найновіші наукові дослідження в галузі вивчення історії Голокосту, використання сучасних методик викладання історії Голокосту для пробудження емпатії в учнів та залучення їх до збереження пам’яті про страшну трагедію людства, презентація нових видань, пов’язаних з історією Голокосту і Другої світової війни.  У роботі столу брали участь науковці, освітяни, музейні працівники. Серед доповідачів – Матіас Ріхтер- координатор проектів єврейської громади Дюсельдорфа.  




Свої нові книжки презентував Борис Забарко-представник української асоціації євреїв-в’язнів гетто та німецьких концтаборів.



Бібліотека поповнила свій фонд виданнями, присвяченими темі Голокосту: «Забуті могили» М.Гауптмана, "Анна Франк. Графічна біографія» С.Джейкобсона і Е.Колона, «Бути людиною» Л.Харченко і Ю.Бедрика, «Світло в темряві»- розповідь Сімона Стерлінга, який пережив Голокост.

 



четвер, 23 січня 2020 р.


"ВСЕСВІТУ" -95! 

Часопису іноземної літератури, літературно-мистецькому, громадсько-політичному журналу — 95 років. Найстаріше українське видання було засновано у січні 1925 року. А ідея створення журналу виникла ще до 1919 року за часів УНР. Засновниками були: В.Еллан-Блакитний разом з М.Хвильовим, К.Гордієнко, О.Довженко, М.Рильським, Д.Затонським. Журнал присвячений іноземній літературі, мистецтву та суспільно-політичним темам країн Заходу і Сходу, їх зв'язкам з Україною. Видання протягом всіх років знайомило своїх читачів із важливими гуманітарними подіями загальнолюдського значення. Бачить своєю задачею утверджувати в Україні цінності відкритого суспільства, демократичності, мультикультурності, поваги до іншого...



Редакторами журналу були: Б.Еллан-Блакитний, Д.Павличко, В.Коротич, О.Микитенко, Ю.Микитенко, з 2012 року — Д.Дроздовський. В редакційну колегію входять: Ю.Андрухович, І.Дзюба, Р.Лубківський, Д.Павличко, В.Скуратівський, Л.Танюк та інші.



                   


Цікаві факти:
до 2010 року часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматичних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів та інтерв'ю в перекладах із 84-х мов світу авторів із 105 країн світу.
-«Всесвіт» - єдине в своєму роді українське видання іноземної літератури, іншого такого в Україні не існує.
-твори багатьох відомих авторів, наприклад: Е.Ремарка, Д.Апдайка, А.Азімова, Г.Маркеса, А.Хейлі, К.Воннегут, Ю.Місіма, уперше вийшли друком на сторінках журналу.






До ювілею видання бібліотека представляє виставку найбільш цікавих та спеціальних випусків часопису, портрети тих діячів, хто створював у 1925 році журнал. Літературно-мистецьке видання завжди користувалось популярністю і попитом у наших читачів. 
Бажаємо колективу видавців  подальшого творчого та фінансового процвітання, преумноження кількості своїх прихильників. Довголіття!  

вівторок, 21 січня 2020 р.


Собор єднання і порозуміння


 День Соборності відзначають   в Україні з 1999 року.  Згідно з Указом 2014 року свято стали відзначати щорічно 22 січня у день проголошення у 1919 році Акта злуки Української та Західноукраїнської Народної Республіки.
Історія Дня проголошення Першої незалежності тривала і складна. 1 грудня 1918 року на залізничній станції Фастів між представниками ЗУНР і УНР було підписано «Предвступний договір» про злуку обох держав –намір щодо майбутнього об’єднання в одну державу. Документ підписали В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андієвський,Л.Цегельский, Д.Левицький.
Незалежність була проголошена ІV Універсалом Української Центральної Ради . 22 січня 1919 року в Києві  на площі під дзвін дзвонів Софії , під прапорами, портретами Т.Шевченка, старовинними гербами Східної України і Галичини, патріотичними плакатами, в присутності великої кількості народу,закордонних дипломатів, духовенства,армії  відбулося офіційне урочиста акція об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Почуття єдності підняло українську націю на боротьбу за Соборну єдину країну.
Тільки об’єднання всіх українських земель могли зберегти Україну від зовнішній агресії. Л.Цегельский зачитав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об’єднатися в Українську Соборну державу. Професор Ф.Швець оголосив текст Універсалу Соборності. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців під командуванням полковника Є.Коновальця. Наступного дня на засіданні Трудового Конгресу було прийнято Акт Соборності, якій став яскравим виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації.

Головною патріотичною  традицією цього свята стало влаштування «живого людського ланцюга» від міста до міста. В Києві - це живий ланцюг вздовж мосту Патону – між лівим та правим берегами столиці, що символізує об’єднання Сходу і Заходу України.



У 2019 році до 100-річчя Акту Злуки Національний банк України в рамках серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету – «100 років Акту об’єднання – соборності українських земель».
В бібліотеці оформлена тематична книжково-ілюстративна виставка «Собор єднання і порозуміння». 






Можна було переглянути документальні фільми про історію соборності  з серій «Історичні монологи», «Символи нашої волі», «Акт злуки: відтворення історичної правди». Також  фільми про видатних діячів- учасників тих історичних  подій: В.Винниченка, А.Мельника, М.Міхновського, С.Петлюру, С.Єфремова, П.Болбачана, Є.Петрушевича, Д.Донцова з серій «Велич особистості» та  «Славні імена».


понеділок, 20 січня 2020 р.


«Мусафір» пригощає

В День Криму   в бібліотеку  завітали наші добрі друзі – родини переселенців з півострова  на час спілкування та чаювання з традиційними кримськотатарськими солодощами: сухофрукти, шербет  і головне – пахлава, якою пригостив наших гостей кримськотатарський ресторан «Мусафір» (татарською –гість). 





Власники закладу, родина Сеітвелієвих. перевезли свій бізнес з Бахчисараю. Вони прагнули  в новому ресторані в Києві створити традиційний кримськотатарський простір: стіни оброблені глиною з соломою, дерев’яні меблі виготовлені  дизайнером спеціально для цього інтер’єру. На стінах старовинні килими, керамічні вироби майстра Рустема Скибіна. Власники дійсно створили комфорт і затишок у кримськотатарському стилі.


Наші гості принесли в подарунок букетик  лаванди, яка наповнила  вітальню неповторним  ароматом  Криму. Чаювання супроводжувалось  спогадами про туристичні маршрути по Криму, бардівськими піснями під гітару  у виконанні Ігоря Ахрамовича.

пʼятниця, 17 січня 2020 р.


«Рок-н-рол – назавжди»
16 січня – Всесвітній день «The Beatles» 
відмічається з 2001 року за рішенням ЮНЕСКО. В цей день 1957 року в м.Ліверпуль в Англії відкрився клуб «The Cavern», де почали свій яскравий творчий шлях до всесвітньої слави молоді музиканти: Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон, Рінго Старр. Їх рок-група «Бітлз» блискавично стала мега всесвітньо популярна. «Бітломанія» охопила не тільки Європу, але і Схід, особливо Японію. В шістдесяті роки ХХ ст. музиканти стали людьми-іконами: вони диктували світу моду на одяг, манеру поведінки, на весь стиль життя молоді. 
З 1963 року після тріумфального успіху в Англії група випускає нові альбоми, сінгли, збірки пісень, які займали перші місця в хіт-парадах. Платівки продавалися тонами під час гастролів. Створено два фільми, мультфільм за участю рок-групи. 1 червня 1967 року з’явився шостий і найпопулярніший альбом «Бітлз» - «Sergeant Peppers Lonely Hearts Club Band». Збірка 1967 року із найвідоміших хітів стала ніби проміжним підсумком їх творчості. Збірка пісень 1968 року «The Beatles» була початком кінця групи. Усередині колективу бушували конфлікти. Останнім спільним виступом «Бітлз» став концерт на даху будівлі «Apple Corporation» в 1969 році. 
Альбом «Abbey Road» став лебединою піснею легендарного музичного гурту. В 1965 році за наказом королеви Єлизавети ІІ «Бітлз» були нагороджені Орденами Британської імперії п’ятого ступеня.
Творчість «Бітлз» вплинула на всю культуру 1960-х років. Вони підкорили слухачів ніжними баладами, запальними рок-н-рольними композиціями і музикою демонстрували свій протест проти подій у світі, проти устоїв буржуазного суспільства. Свої ідеї вони вклали в яскраві мелодії, які запам’ятовувалися, підкоряли серця мільйонів.
В цей день в бібліотеці можна було ознайомитися з різними матеріалами про легендарний музичний гурт: фотографіями, публікаціями зі старих газет, журналів, книгами. Наприклад: С.А.Мусский «Сто великих людей», П.Мерль «Джон и Йоко. Неоконченная баллада», нова книга Х.Дэвиса «The Beatles», випуск №36 із серії «100 человек, которые изменили ход истории», присвячений гурту «Бітлз» і послухати їх найвідоміші пісні.

четвер, 16 січня 2020 р.


Батилиман - легендарний пленер


 Урочище Батилиман — глибока затока - вузька стрічка уздовж Чорного моря. Краєвиди тут грандіозні: море до обрію, кримські скелі... Заповідник “Мис Айя”: вікові кримські сосни, реліктові гаї ялівцю - царство недоторканої природи...
З 2008 року тут проходили міжнародні творчі пленери, в яких брали участь художники з України, Китаю, Угорщини та інших країн. Місце атмосфери дружби, неформального спілкування, майстер-класів, творчого натхнення. 



 На сесіях спільно працюють визначні митці та молоді художники. Наприклад: президент Національної Академії мистецтв в Україні - академік А.Чебикін, академік НАМ А.Бокотей, також А.Гайда, народний художник України З.Мичка, заслужені художники України: О.Приходько, О.Ольхов, О.Сльота, М.Довгань, Л.Заборовський, О.Манюк, А.Іванчо, Є.Смірнов, О.Шурінов, Т.Красна - член СХУ, зарубіжні гості з Китаю: Ю.Яомін, І.Сянмін, Д.Мадарас - з Угорщини та інші. Всі учасники з різним професійним досвідом, своєю манерою, це яскраві творчі індивідуальності. Але всі вони захоплені красою природи та повсякденним життям людей Криму.




Батилиман - місто та простір спілкування і творчого діалогу, місто здатне зміните світ на краще.
За роки проведення пленерів відбулося близько 20 виставок-звітів художників-учасників. Так, остання презентація проходила у жовтні 2019 року в Національній Академії мистецтв України. Це результат десяти кримських сесій. Вона експонувала  більше ста живописних і графічних робіт «батилиманської художньої спільноти».