“Червоніли під Крутами маки...

Розцвіли на холоднім снігу...

Вони йшли, щоб за Київ вмирати

Та у серці плекали весну...”

Такими проникливими словами поезії автор описує подвиг молодих патріотів в бою під станцією Крути сто років тому....

Кожного року з'являються все нові форми вшанування пам'яті та відзначення тих подій. Ще у 1918 році в газеті “Нова Рада” був надрукований вірш Павла Тичини “Пам'яті тридцяти”. Це був перший поетичний твір присвячений подвигу крутянців.

Українські діячі в еміграції теж відгукнулися на події 29 січня 1918 року. З'являються літературні нариси, вірші О.Стефановича “Крути”, Д.Бурка “На вічну пам'ять мученикам”, де автор розглядав січневий бій як шлях молодих українських воїнів до Голгофи. Тема Крут з роками набувала популярності в творчості української еміграції. Наприклад, вірші М.Костишина, В.Яніва, О.Бабія, М.Лавренка та інших.

“Пломеніли жаринами квіти...

Як ті мрії у юних серцях...

А вони були майже ще діти...

А вони так любили життя!

Розквітали під Крутами маки...

Догоряли свічки їхніх доль...

В незалежній Україні з'являються нові літературні доробки на тему Крут.

“Крути: збірка у пам'ять героїв Крут” видавництва Смолоскип — її упорядники намагалися розкрити величезне символічне значення подій і подвигу молодих українських патріотів. Збірка включає найрізноманітніші матеріали: історичні документи, статті,літературні твори, спогади учасників бою, яким вдалося вижити. Поетичні рядки збірки належать авторам: Антоничу Б.І., Вересу М., Герасевичу А., Гнатюку І., Гриві М., Завидовичу Р., Кравченку У., Листопаду А., Лятуринської О., Славутичу Я., Стороженку Г., Шевченка О., Щербаку М., Ярошу В. та іншим.

М.Куць видав збірку поезій, поем, перекладів на тему Крут. Мета автора - згадати добрим словом і доземно вклонитися учасникам бою. Поет сам вперше звертається до героїчної події у ”Пісні полеглих під Крутами студентів”. “Минуть роки, десятки літ, століття, а пам'ять про юнаків-героїв буде світитиме усім впродовж віків”, - стверджує М.Куць.

В своєму романі “Ще не вмерла Україна” М.Рябий вважає, що “події січня 1918 року круто переінакшили долю мільйонів українців...”.

“...Будьте ж певні, дорогі, незабутні герої — ваша смерть не згинула марно. Чуєте? Вона живе і житиме довіку - вільна, самостійна Україна!” - Л.Старицька-Черняхівська.

“Триста зір спалахнуло у небі...

Триста мрій назавжди відбули...

Триста впало в червоні замети...

Триста їх до останнього йшли...”

Молодий поет Павло Тичина вражений долею своїх  однолітків                 написав:

“На  Аскольдовій могилі  поховали їх-

Тридцять мучнів українців славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт”.