Василь Симоненко. Клятва і сповідь сина України.
(до 80-річчя від дня народження поета)
“З глибини народного життя вийшла
поезія Василя Симоненка. З мужності
народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Дух непоборний
та пристрасть буяє в ній... Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем
душі жевріють вони й сьогодні...”- Олесь Гончар про “витязя” молодої
української літератури.
В Київському університеті імені
Т.Шевченка на факультеті журналістики Симоненко навчався разом з Б.Олійником,
Т.Коломійцем, А.Москаленком. Вже тоді почав писати вірші.
Товаришував з Л.Костенко, А.Горською,
І.Драчем. Разом з ними мріяв про національне відродження. Прагнув пробудити у
молоді національну свідомість. Він завжди намагався робити конкретні дії. З
Аллою Горською займалися відкриттям таємниці братських могил у Биківнянському
лісі, Васильківському та Лук'янівському кладовищах. Як свідомий громадянин,
поет, журналіст Симоненко підписав
Меморандум в Київську міськраду про оприлюднення місць поховань жертв
політичних репресій і перетворити їх на
Меморіал.
Василь був активним учасником “Клубу
творчої молоді” разом з І.Світличним, Є.Сверстюком, В.Стусом, М.Вінграновським.
Брав участь у літературних вечорах, творчих дискусіях.
В 1957 році отримує диплом “Літописець
сучасності”. За життя митця виходить у світ дві книжки: поетична збірка “Тиша і
грім” та казка “Цар Плаксій і Лоскотрон”. У 1962 році Симоненко стає членом
СПУ. Поет потерпає від утисків влади,
видавництв, редакцій журналів. Його твори не друкують в Україні. Але поетичні
книжки виходять за кордоном.
Вірші Василя розповсюджувались в
рукописах і були ідеологічним прапором політичної боротьби проти влади. У 28
років поет пішов у вічність в 1963 році. Похований у Черкасах. В 1995 році його
творчість відзначена державною літературною премією імені Т.Шевченка. Вірші
поета видаються великими тиражами, вони включені в шкільну програму, кладуться
на музику. Вони звучали на Майдані Гідності. “Україна! Ради тебе я мислю і
творю!”, - стверджував поет.
Немає коментарів:
Дописати коментар