середу, 8 січня 2020 р.


Василь Симоненко. Клятва і сповідь сина України.

(до 80-річчя від дня народження поета)

“З глибини народного життя вийшла поезія Василя  Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Дух непоборний та пристрасть буяє в ній... Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жевріють вони й сьогодні...”- Олесь Гончар про “витязя” молодої української літератури.
В Київському університеті імені Т.Шевченка на факультеті журналістики Симоненко навчався разом з Б.Олійником, Т.Коломійцем, А.Москаленком. Вже тоді почав писати вірші.
Товаришував з Л.Костенко, А.Горською, І.Драчем. Разом з ними мріяв про національне відродження. Прагнув пробудити у молоді національну свідомість. Він завжди намагався робити конкретні дії. З Аллою Горською займалися відкриттям таємниці братських могил у Биківнянському лісі, Васильківському та Лук'янівському кладовищах. Як  свідомий громадянин,
поет, журналіст Симоненко підписав Меморандум в Київську міськраду про оприлюднення місць поховань жертв політичних репресій  і перетворити їх на Меморіал.
Василь був активним учасником “Клубу творчої молоді” разом з І.Світличним, Є.Сверстюком, В.Стусом, М.Вінграновським. Брав участь у літературних вечорах, творчих дискусіях.
В 1957 році отримує диплом “Літописець сучасності”. За життя митця виходить у світ дві книжки: поетична збірка “Тиша і грім” та казка “Цар Плаксій і Лоскотрон”. У 1962 році Симоненко стає членом СПУ.  Поет потерпає від утисків влади, видавництв, редакцій журналів. Його твори не друкують в Україні. Але поетичні книжки виходять за кордоном.



Вірші Василя розповсюджувались в рукописах і були ідеологічним прапором політичної боротьби проти влади. У 28 років поет пішов у вічність в 1963 році. Похований у Черкасах. В 1995 році його творчість відзначена державною літературною премією імені Т.Шевченка. Вірші поета видаються великими тиражами, вони включені в шкільну програму, кладуться на музику. Вони звучали на Майдані Гідності. “Україна! Ради тебе я мислю і творю!”, - стверджував поет.

 





Немає коментарів:

Дописати коментар