вівторок, 31 січня 2017 р.

Яскравий початок Року Японії в Україні.


2017 рік оголошено Роком Японії в Україні в ознаменування 25-ої річниці встановлення дипломатичних відносин між країнами. Програмою року передбачено багато різноманітних культурних заходів. Яскравим початком її можна вважати відкриття художньої виставки “Світ кабукі” в національному художньому музеї України. Яка демонструє гравюри на дереві у жанрі якуся-е. Це зображення акторів театру зображених в своїх зіркових ролях.  Слово “Кабукі” складається з трьох: “пісня”, “танець”, “майстерність”. Історія театру починається з 1603 року. Його засновницею була священнослужителька Ідзумо-но Окуні. Цікаво, що в театрі, придуманому жінкою, грають тільки чоловіки. На виставці можна дізнатися цікаві факти з історії театру. Кожна гравюра супроводжується письмовим поясненням сюжету. Роботи вражають тонкою майстерністю, національним традиційним характером написання. Виставка стала містом зустрічі користувачів бібліотеки — поціновувачів японської культури. Після відвідування виставки вони прийняли участь у відкритому уроці японської мови, який проводила викладач Сайто Чіка.




















День пам'яті Героїв Крут

Співробітники бібліотек Солом'янського району прийняли участь в урочистому покладанні квітів і молебні біля могили Героям Крут на Аскольдовій могилі.






До дня пам'яті героїв Крут в бібліотеці оформлена книжково-ілюстративна меморіальна композиція про події дня 29 січня 1918 року.






«Країна світла і прозорої блакиті»
Українське письменство на Кримській землі

З Кримом пов’язано чимало українських митців, які оспівували красу сонячного півострова, вносили національний акцент у своєрідний колорит цього краю. Долучилися до кримської тематики й наші літературні класики, такі видатні мариністи, як Л.Українка, Дніпрова Чайка, Х. Алчевська, М. Коцюбинський, О. Олесь, Г. Чупринка, М. Драй – Хмара, П. Тичина, М. Рильський, Є. Плужник й сучасні письменники, поети: М.Вінграновський, М.Зеров, В.Шевчук, А.Дімаров. Неодноразово перебували в Криму  й писали про нього П. Панч, О. Вишня, З. Тулуб,  М. Чернявський, І. Карпенко–Карий, О. Довженко, М. Костомаров,О. Кониський  та інші.


З матеріалів виставки « Країна світла і прозорої блакиті»  можна дізнатися про те, що: Степан Руданський по закінченню в Петербурзі медико-хірургічної академії отримав направлення в Ялту, де до останніх днів свого життя працював лікарем. Називали його ялтинським поетолікарем. Він був активним громадським діячем в Криму. Наприклад, був одним з проектувальників нового базару в Ялті. Створив першу медичну бібліотеку на Південному узбережжі півострова. Він домагався створення в місті пожежної служби. метеостанції. Ялтинці обирали його почесним мировим суддею. Після 9 місяців виснажливої хвороби в розквіті творчих сил Руданський пішов із життя. Поховали письменника за міський кошт на кладовище Іоанна Златоуста. За життя поет мав велике коло друзів та знайомих різних національностей, вивчав грецьку й кримськотатарську мови. Головною любов'ю й болем залишалось українське художнє слово. Письменник випробував свої сили в різних жанрах: писав балади, ліричні вірші, гуморески, драми, історичні поеми, перекладав, прекрасно знав фольклор. Руданський свято вірив в історичні перспективи рідної української мови, яку блискуче знав і тонко відчував.
Що Олександр Олесь до Криму приїжджає влітку 1906 року в Ялту підлікуватися, побачити море, відпочити. В 1908 році він знову їде до Криму. Зустрічався з Лесею Українкою. Більшість віршів Олеся, написаних в Криму, увійшли до двох перших збірок поета: “В Криму”, ”З Кримських образів”. Особливої уваги заслуговують марини Олеся. Він вважається одним з найкращих поетів-мариністів. 
 З віршів поета зрозуміло, що Рильський багато мандрував Кримом, який запав йому глибоко в душу. Невимушеність, безпосередність, гармонія й спокій - ось чим приваблюють кримські поезії Рильського. Крим — центральне місце на планети, прозорий і просторий світ, поєднання гір і моря, “мерехтіння моря крізь зелень садів на папір не зловити.” Поет визнавав, що письменницьке слово неспроможне сповна передати чари дивовижного краю —  “синьоокого” Криму.
На жаль не збереглося слідів кримських Шевченка, який завжди прагнув побачити й побувати в Криму, але так і не отримав дозволу від влади заїхати сюди. Тема чумакування і Крим присутні в творах поета (вірші « Ой я свого чоловіка», повісті «Наймичка» і « Прогулка с удовольствием и не без морали»,  малюнки на кримську тему). На виставці представлена книжка “Шевченко і Крим”, в якій зібрані данні про кримських  літераторів, дослідників, художників, які в своєї  діяльності,  творчості торкнулися ім’я Шевченка.

Микола Зеров — поет-неокласик. Поет досконало оволодів формою сонета, александрійською поетикою, звертався до давньогрецьких архетипів. Тому Крим, культурний простір якого надихає легендами давніх культур, став для нього важливим джерелом натхнення. Сторінки біографії Миколи Зерова розкривають кримські епізоди життя й творчості поета й вченого. В Криму Зеров перебував в 1926-27 роках в будинку відпочинку Буюрнус в Гурзуфі. Покидав півострів із приємними спогадами про подорожі до Ялти, Нікітського саду, до Карасану, Партеніту. Краєвиди гір під пером майстра перетворюються в справжній храм, божественне поєднання землі й неба, де динамічно змінюються природні багатства: скелі, джерела ніжні, “росяна яйла”, ліс причарований, щедра злива кольорів й насичених фарб, несподівані античні асоціації, емоції наповнені тонкою енергією миттєвих вражень..;
Остап Вишня — письменник-сміхотворець, який займає позицію номер один в український літературі ХХ ст.. В 1924 році письменник відпочивав в Сімеїзі. Вивчав етнографію, історію Криму. Він відвідав Ялту, Алушту, Гурзуф, побував в селах, розмовляв з людьми, записував легенди. У наступному 1925 році вийшла його книга “Вишневі усмішки кримські”. Письменник став “розвідником і відкривачем кримської теми в українській літературі”. Поет ще не раз бував на півострові. Кримська творчість не втратила привабливості й злободенності навіть із висоти ХХІ століття; 
В житті та творчості Лесі Українки було три кримських періоди. В 1907 році разом з К.Квіткою перебувала в Ялті, Севастополі. Медовий місяць подружжя Квіток провело в Балаклаві. В листі до Б.Грінченка Леся пише: “...коли не їм виноград, то пишу”. В Ялті молода пара проживає в готелі “Ореанда” та планувала купувати дім в місті. Письменниця багато пише, працює, організує етнографічну експедицію для зібрання, аудіозапису українських народних перлин фольклору.
Чи не найкращі свої твори поетеса написала в Криму. Його вона прийняла як “країну світла і прозорої блакиті”, “як чудовий богоданний край, що у неволі і чужих пропадає”. Тільки в 1972 році в Ялті споруджено пам'ятник Лесі Українки, в 1993 році відкрито Музей поетеси. Щорічно традиційне проводиться мистецьке свято “Лесина осінь”; 
Сергій Єфремов відмічав, що Дніпрова Чайка відтворила в нашому письменстві особливий жанр символічних малюнків. Особливою філігранністю відзначались “морські малюнки”, якими захоплювалися М. Горький, М. Коцюбинський, П. Житецький та ін. Ці твори з'явилися внаслідок поїздки письменниці до Криму, де вона тривалий час відпочивала  в татарський слобідці Алма-Гоман. В автобіографії поетеса підкреслювала важливий вплив  кримської природи на її творчість, називала Крим нашою Ніццею. Дніпрова Чайка   вважається чи не першою письменницею-мариністкою;  
Постать Миколи Костомарова — одна з найяскравіших на порубіжжі української літератури. Костомаров належить до числа визначних пілігримів Криму. Відомості про перебування історії на кримський землі можна почерпнути з його автобіографії. Уперше  Костомаров відправився в мандрівку до Криму в 1941 році. Півострів приваблював вченого своїми пам'ятками. Подорожував верхи у горах. Побував в Сімферополі, Бахчисараї, Керчі. В 1925 році Костомаров отримав дозвіл  від царя на лікування в Керчі. Цього разу він відвідав Лівадію, Севастополь. Мандрівки вченого знаходять відлуння в його історичних, фольклористичних працях, літературних творах, поезії;  
Агатангел Кримський — східнознавець, філолог — український талановитий політолог, писав вірші, оповідання, перекладав зі східних мов. Л.Українка називала його своїм побратимом. Кримський неодноразово приїжджав на батьківщину і в Бахчисарай, бував на Південному березі Криму. Кожна зустріч з чудовим куточком землі позначалася віхами його творчості. Кримський досліджував й популяризував творчість С.Руданського, який 20 років служив лікарем у Ялті. Востаннє Кримський побував в Ялті влітку 1941 року; 
Павло Тичина в 20-х роках кілька разів побував на південному березі Криму, який справив на поета сильне враження, зачарувала своєю красою. “Як чудно в Криму..”, - з листа Тичини. Він побував в багатьох містах Криму, відпочивав та лікувався в його здравницях. Кримська природа надихає поета на написання віршів та малювання... 
Також на виставці можна ознайомитися з інформацією  про М.Коцюбинського, М. Драй-Хмару, Є. Плужника, З. Тулуб, Є. Григорука,. Х. Алчевську, О. Кониського, І. Карпенко –Карого, життя та творчість яких були пов'язані з Кримом.



Матеріали виставки переконливо засвідчують, як тісно творчо пов'язані Україна і Крим. Письменники, поети зуміли найталановитіше зупинити в часі миттєвості зустрічей із  Кримом.