Про цікаве.

Траса Київ – Харків. Подорож у часі.

 Поїздка цією трасою, як і іншими шляхами, є мандрівкою у часі і історією нашої країни. Не виходячи з машини, якою ви пересуваєтесь автомобільною дорогою, можна за декілька годин ознайомитися з історією та культурою своєї батьківщини.
І так, поїхали! За вікном Київська область. Бориспіль – головні повітряні ворота столиці. При під’їзді до міста вражає масштаб будівництва залізничної гілки «Повітряного експресу» в аеропорт Бориспіль, це батьківщина П.Чубинського – автора слів державного гімну України. Вздовж дороги пам’ятники, присвячені значимим історичним подіям: пам’ятник жертвам Голодомору, Меморіальний комплекс загиблим воїнамДругої світової війни, пам’ятник воїнам–афганцям, пам’ятник П.Верні – видатному народному різьбяру, пам’ятник Т. Шевченку на виїзді з міста.


 


70-й км від Києва – с. Борщів – Меморіал «Борщівський котел» - курган з братською могилою, на якій стоїть пам’ятник солдату. 


106 км від Києва – вказівник на Яготин – маєток Рєпніних, музей-флігель Т.Шевченка.
118 км від Києва - вказівник на с. Богданівку – Музей-садиба народної художниці Катерини Білокур.


140 км – дорожній вказівник - «8км до с. Березова Рудка», де знаходиться садиба Закревських, в якій часто бував Т.Шевченко. Яскрава реклама «Кобзар табір» запрошує на фестиваль Древа Роду Кобзарського.


157-й км – с.Могилівщина - біля шляху затишне чудове озеро – місце для риболовлі. 


Приємно бачити нові сучасні споруди, наприклад, у Пирятині елеватори аграрної компанії «Ерідон», будівництво нових автомобільних шляхів, мостів. 



За вікном автостанція «Пирятин». Відразу згадується дуже популярна кінокомедія «Королева бензоколонки», яка знімалася тут у 1963 році. Привертає погляд цікава водонапірна вежа, яка стала пізнаваним символом Пирятина. 


Милують погляд безмежні, охайні поля з житом, кукурудзою, гречкою, соняшником під чистим блакитним небом! Як хочеться, щоб над усією Україною було таке ж ясне та мирне небо! 




Вздовж траси багато різноманітних за архітектурним стилям готелів, туристичних комплексів, ресторанів, де можна відпочити та пригоститися традиційними українськими стравами. 






По всьому шляху вражають чудові краєвиди. Так і хочеться вигукнути словами відомої пісні: «Не нужен нам берег турецкий, и Африка нам не нужна…». 


Вільшанка. Лубни. Вказівник: «Курган Скорботи напам’ять жертв Голодомору.» На Зажургорі встановлено великий дзвін, що завершується Хрестом. Це перший в Україні пам’ятник жертвам Голодомору. На горі височить дзвіниця Мгарського монастиря.


Місто Лубни, історія якого пов’язана з іменами українських князів Володимира, Святославовича, Святополка, О.Вишневецького, С.Наливайка, з історією української козаччини, Т.Шевченка, А.Керн, Шолом-Алейхема, Л.Яновської. Свого часу Лубни вважалися духовною столицею, Афінами Полтавської губернії.



Вказивник- «40 км до Миргорода» -відомого курорту в Україні, батьківщини М.Гоголя, П.Мирного, художника В Боровіковського. Міста,пов’язаного з іменами Д.Гурамішвілі, Г.Сковороди, В.Капніста, Т.Шевченка. А.Сластіона, А.Свидницького та інших.


Скільки цікавого та корисного можна побачити і пізнати за декілька годин, пересуваючись зі швидкістю 100 км тільки по невеликому відрізку однієї з автомобільних трас країни. МИРГОРОД
Подорожуйте, вивчайте, захоплюйтесь та закохуйтесь в свою країну – Україну! 



«Із вогню та в полум’я» - ювілейний «ЗДВИГ – 2018»


Тридцять років тому в містечку Опішному в Полтавщині вперше відбувся День гончара.
Національний музей заповідник українського гончарства перетворив  його на свято вшанування гончарської професії на Тиждень Національного Гончарства в Опішному «ЗДВИГ» - потужну мистецьку акцію національного масштабу, спрямовану на збереження та популяризацію  традицій і досягнень гончарної культури, розвиток сучасного  керамічного  ремесла. Щороку заходи свята тривають впродовж усього червня.  Цього року  програма фестивалю включала Міжнародний симпозіум надпарканної скульптури, літню школу гончарства – це Міжнародна Е-літня Академія Гончарства для романтиків, харизма тиків, диваків і діячів.
 В рамках свята відбувся восьмий Національний  ковальський фестиваль «ВакулаФест –ХХ1». Кульмінацією «ЗДВИГУ -2018» можна назвати колоритне мистецьке свято  - Національний фестиваль гончарства 30 червня. Насичена програма Гончарського фесту  включала: Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний Всесвіт в Україні», Національний фестиваль-конкурс гончарного бодіпейнтінгу, фольклорний фестиваль «Гончарське  перевесло», ярмаркування в містечку майстрів народних промислів, різноманітні майстер–класи, конкурси «Вишивана родина» та «Коса – дівоча краса», смачну українську кухню, дитячі розваги, виступи артистів, запальну етнодискотеку. Опішня поправу вважається столицею української кераміки та українського національного гончарства  щорічно демонструючи це фестивалем гончарської культури.








30 травня розпочався Книжковий Арсенал. Бібліотека також відвідала фестиваль – один з головних інтелектуальних подій країни. Тут зібралося багато українських письменників, гостей і видавництв. Кожний відвідувач мав змогу поринути у світ дискусій, презентацій, читання, лекцій. Наша мета – книги і знайомство з авторами для подальшої співпраці.














6. 0 7. 17. В книгарні «Є» відбулась презентація книжки «Україна 2030. Доктрина збалансованого розвитку». Зал книгарні не вміщав усіх бажаючих ознайомитись з запропонованими авторами шляхами розвитку успішної країни до 2030 року. Розробники Доктрини поставили амбітні цілі входження України до 30 найрозвинутіших країн світу і окреслили основні шляхи розвитку і подолання існуючих перешкод на цьому шляху.  Розробниками Доктрини стали:
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського
ДВНЗ Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана.
Національний університет «Києво- Могилянська академія»
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Українська Бізнес Ініціатива.
Презентував Доктрину керівник колективу розробників бізнесмен і депутат ВР України С. Тарута.

Про зацікавленість слухачів темою книжки свідчили численні питання до С. Тарути і розробників від  слухачів, присутніх в залі після закінчення доповіді. 



 Книжкова « Київська весна» 

В Українському домі з 23 по 26 лютого відбулася книжкова виставка «КИЇВСЬКА ВЕСНА – 2017». На виставці широко представлена література на будь-який смак і вподобання.  Тут можна було придбати наукову, довідкову, навчальну, історичну, краєзнавчу літературу, альбоми про мистецтво, антикварні книжки, періодику, музичну та дитячу літературу. В виставці брали участь понад 70 українських видавництв. Серед них  таки відомі бренди, як «Либідь», «Видавництво Старого Лева», «Ярославів Вал».  «Дніпро» - найстаріше видавництво в Україні. Свого часу воно входило до п’ятірки найбільших видавництв світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. За сприяння видавництва сформувалася потужна школа українського перекладу. Тут працювали легендарні  Г. Кочур і М. Лукаш. Саме завдяки створеним  видавництвом серіям «Бібліотека світової класики», « Вершини світового письменства» та іншим для багатьох мільйонів читачів  герої цих творів назавжди залишаться україномовними. На виставці були   представлені  нові твори сучасних  українських авторів, класика світової літератури , наукові видання різних галузей знань.


Видавництво « Веселка» почало свою діяльність у 1934 році. Герої книг  якого бентежили уяву іще нашим прадіду сям і бабусям. Серед видавців дитячої літератури в наший країні це  має найбільший досвід. Попри свій вік воно впевнено крокує в ногу з часом. Видавництво видало у світ твори всіх класиків української літератури, сформувало покоління сучасних письменників, перекладачів та художників – ілюстраторів. Серії « Казки народів світу», « Український дитині» - є символом української книги. На стенді «Веселки» представлені нові видання – краще з вітчизняної й світової класики, фольклору, науково- пізнавальні твори.


1 лютого цього року виповнюється 85 років видавництву «Мистецтво», яке долучилося до процесу відродження національної культури, повернення широкому загалу імен,штучно вилучених з історії української культури. На виставці представлена українська класична спадщина, найвартісніші твори світової культури.

 

Видавництво «Кліо» було створено в 2012 році. Його книжки  покликані задовольнити різні інтелектуальні та духовні  запити  читачів. В коло друзів авторів « Кліо» входять Є.Сверстюк, І.Дзюба, В. Шевчук, Т. Чухліб та ін.ші. Завдяки активній перекладацькій діяльності видавництва  читач має змогу знайомитися з кращими зразками літературної класики світу. 
Книжкова виставка включала презентації нових книг, зустрічі , круглі столи семінари, дискусії, живе спілкування з авторами як відомими, вже  популярними так і молодими талановитими початківцями  в літературі.

 

В атмосфері книжкової виставки  відчувався свіжий весняний настрій  надії на подальший розквіт сучасної української видавничої справи. Дух свята і  передчуття весни впливав на всіх присутніх. На заході не було людей з байдужими очима і нудьгуючим виразом обличчя. Читайте книжки – це не тільки корисно, але і надзвичайно приємно.


Харламова Тетяна Борисівна - генеральний директор інформаційно- аналітичної агенції "Наш час" презентує свою продукцію.

 




 Дмитро Павличко презентує книгу своїх спогадів...




Україна зустрічає Рік Вогняного Півня.
Фотосюжет.


В магазинах з'явилися різні товари й вироби у вигляді півня, або з зображенням символу року. Майстри хендмейду теж використовують в своїх творчих роботах яскравий образ Півня.















Екскурсія вихідного дня
Історико-гастрономічна виставка "Новий рік за 100 років"
16 грудня у столичній галереї D12 відкрилася унікальна історико-гастрономічна виставка "Новий рік за 100 років". Відвідувачі можуть простежити еволюцію улюбленого свята українців протягом останнього століття, відчути дух Нового року різних періодів (від початку ХХ століття і до наших днів), дізнатися, що їли, пили, слухали, які традиції дотримувалися і яких гастрономічних тенденцій дотримувалися українці.

 Інтерактивна експозиція складається з 5 інсталяцій, що відтворюють новорічну атмосферу різних періодів: початок ХХ століття, 30-40-і роки, 80-і і 90-і роки минулого століття, 2017 рік. Кожна з інсталяцій представляє собою стилізовану зону з меблями, ексклюзивними елементами декору і сервірованим новорічним столом певного року: 1990, 1940, 1985, 1996, 2017.
Кожна зі святкових інсталяцій являє собою не тільки гастрономічну, але й історичну реконструкцію. Старовинні канделябри і посуд з бутафорським смаженим поросям та млинцями з ікрою прикрашають перший стіл початку ХХ століття. Домашня консервація і соління візуалізують середину ХХ століття. В зоні 80-х можна буде послухати музичні новорічні виступи тих років. Куточок 90-х неможливо уявити без килимів на стінах, курки-гриль і розчинних напоїв "Юппі" на столі. По телевізору можна буде подивитися "Блакитний вогник".




Декоратори проекту Олександра Патока і Тата Вербі розповіли присутнім на відкритті виставки, що знайти посуд ХХ століття виявилося так само важко, як і торшер з 80-х років.
"Ми шукали все необхідне на барахолках, в приватних колекціях, у бабусь і дідусів, які просто зберігають вдома старовинні речі. Найстарішим експонатом став свічник приблизно 1905 року випуску. Саме такий на початку минулого століття ставили на святковий стіл разом з гілками ялинки. Бутафорську їжу самі відтворили і розписали вручну  і виклали на посуд відповідних років. Адже в кожен період була своя гастрономічна мода", - говорить Олександра Патока.


У вихідні дні відвідувачам запропонують експрес-святкування Нового року: щогодини під бій курантів гості зможуть підняти келих шампанського, спробувати салат олів'є і загадати бажання. Таким чином, у киян з'явиться  цікава можливість відсвяткувати Новий рік з близькими, рідними, друзями в атмосфері тематичній інсталяції різних епох,  відвідавши історичну виставку.
«Найстарішими» експонатами виставки є канделябр 1900 року виготовлення і Дід Мороз початку ХХ століття. Також представлені 30 старовинних новорічних листівок з поздоровленнями реальних людей. Цікаво що для створення бутафорської їжі пішло більш 20 кілограмів гіпсу, алебастру, замінника селікону. Багато часу майстри працювали над виготовленням святкового порося,   « позувала»  при цьому справжня свиня.

Спеціальні інформаційні стенди розповідають відвідувачам історію виникнення і еволюцію святкових блюд. Наприклад, смажене порося, мандарини, бліни з ікрою, салати « Олів’є» і « Оселедець під шубою», шпроти,  « Київський торт».

Фестиваль “Бучанська книга” - як символ читання
The festival Bucha book as a symbol of reading

В мальовничому міському ландшафтному парку під Києвом 1-2 жовтня вдруге проходив фестиваль “Книжкова Буча”, метою якого є популяризація української книги, відродження видавничої справи, сприяння розвитку вітчизняної літератури. Головними організаторами фестивалю є Національна Спілка письменників України, Бучанська міська рада, газети “Літературна Україна”, “Бучанські новини”. В рамках фестивалю проходили творчі зустрічі з письменниками, презентації нових книжок, автограф-сесії. Серед почесних гостей заходу були Іван Драч, Павло Мовчан, Микола Славинський, Володимир Шовкошитний.







 

В роботі фестивалю брали участь різні українські видавництва, багато письменників презентували свої твори. Бібліотека отримала в подарунок книжку “Правда і міфи про Кобзаря” від її автора Таїни Братченко, нову книгу «Мамо, а що це було?» Олександра Єсаулова, письменника, який неодноразово був гостем бібліотеки. Спілкування учасників і відвідувачів заходу відбувалось під “живе” виконання українських пісень на сцені літнього театру парку, під шатром якого проходив книжковий фестиваль.

 


 

 







«Розквітає ярмарок — квітне Україна”
National Sorochynskyi  fair.

«Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот. Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю і рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув’язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася із високо накопиченого на возі тину і привертала розчулені погляди поклонників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.
Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею,за яким брів, у чистій полотняній сорочці і забруднених полотняних шароварах, його господар…», --описував Микола Гоголь Сорочинський ярмарок початку дев'ятнадцятого століття.
Сорочинський ярмарок відомий з другої половини ХVII століття. У ХIХ - на початку ХХ ст. у селі щороку відбувалося 5 ярмарків. Ярмарки проводилися і в перші роки радянської влади. Після перерви вони відновилися тільки в 1966 році. Ярмарок відбувався щороку один раз у останню суботу та неділю серпня місяця, приурочувався закінченню жнив. В 1992 році відбувся перший у незалежний Україні Сорочинський ярмарок. Було завезено товарів на суму майже півмільярда крб., їх реалізували 1592 торгові точки. В 1999 році ярмарок набув статус Національного згідно з указом президента України.

















Цього року Сорочинський ярмарок був присвячений 25 річниці Незалежності України під гаслом “Розквітає ярмарок - квітне Україна!”. Національний Сорочинський ярмарок традиційно відбувається в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області на батьківщині Миколи Гоголя на ярмарковій площі в 16 гектар. На ярмарку традиційно представлені  вітчизняні підприємства усіх галузей промисловості, майстри народних промислів шедеврами народного мистецтва, заклади громадського харчування. В програмі ярмарки розмаїття етнографічних свят, обрядових дійств: Свято Вергуна, Сала, Гарбуза, Спаса Медового, Вареника та Галушки, Борщу. Українське весілля, яскрава театралізована вистава за участю героїв творів Гоголя та фольклорних колективів, концертно-розважальні виступи. В ярмарку брали участь до 1500 підприємств, народних майстрів, гостей з Узбекістану, Вірменії, Грузії, Молдови, Білорусі, Німеччини, Польщі, Азербайджану.









 Ініціатором відродження ярмарку стала керівник проекту «Сорочинський ярмарок» кавалер орденів княгині Ольги III та II ступенів Світлана Свищева. Під її керівництвом ярмарок став єдиним, що вдало поєднав історію і сучасність, народні традиції, культуру, колорит з бізнесовими інтересами українських виробників. Пройшовши через віки, Сорочинський ярмарок сьогодні впевнено дивиться у майбутнє.
Сорочинський ярмарок вважається самим колоритним ярмарком в Україні. Єдиним і унікальним, величезним і грандіозним масовим заходом з атмосферою 18 століття.





Немає коментарів:

Дописати коментар