середу, 31 жовтня 2018 р.



Перший листопад. Переможна сторінка української історії.

Листопадовий зрив у Галичині. Це було унікальне явище вітчизняної історії, коли українську державність  вдалося відродити без кровопролиття. Для національно–визвольного руху Галичини основною ідеєю була державна незалежності та соборність  українських земель.


- Діями українських повстанців Першого листопада  у Львові керував штаб на чолі з  С. Горуком, відомим діячем товариства «Сокіл-Батько». Молода галицька генерація з гімнастично-спортивних товариств «Сокіл», Січ Пластунів, Скала, Сянова Чайка, Україна, Чорногора та інших,   перевірена та загартована у боях Першої світової війни, зайняла ключові позиції у лавах УГА, корпусі Січових Стрільців  Є.Коновальця. Генеральний комісаріат очолив сотник Д.Вітовський. В повстанні взяли участь 1400 стрільців, 60 старшин.


- Вагомий внесок в розбудову збройних сил ЗУНР зробив керівник полку літунства сотник УСС Петро  Франко. Він став командиром авіації Галицької армії. Його брат – Тарас – журналіст - очолював редакції газет корпусу, був видавцем стрілецьких часописи, пережив сталінські політичні концтабори.
- Своїми героїчними подвигами прославилися О.Степанів, С.Галечко, Ф.Черник, С.Горук, Р.Дашкевич .В.Старосольський, А.Крушельницький, Л.Цегельський, Л.Лепкий, С.Левицький.




- Події першого листопада 1918 року довели , що боротьба за свободу не припинялася – проведення у Львові державного перевороту і проголошення Західно-Української Народної Республіки не втратило своєї актуальності, величі і значення й  через сто років.
- Першого листопаду 1918 року на львівський ратуші був вперше піднятий державний синьо–жовтий прапор.


- На пам'ять про Листопадовий чин у центрі Львова названо вулицю. Щороку, 1 листопада, у місті відзначають День Листопадового зриву.


Тематичний  книжково-документальний перегляд  розповідає про перебіг подій  та видатних керівників, активних учасників  цього  дня у Львові.




Використана література:
- Д.Яневський «Проект Україна. Загублена історія втраченої держави»,Харків, «Фоліо», 2017;
- «Поле битви – Україна», Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2016;
- «Історія січових стрільців». Київ, Україна, 1992;
- Л.Кормич  «Історія України», Київ, Алерта, 2006;
- Енциклопедія сучасної України, т.16, Київ -20164
- О.Рубльов «Українські визвольні змагання 1917-1921», т.10, Київ -1993;
-  В.Сарбей Національне відродження України», т.9, Київ -1999;
-  О.Луговий «Визначне жіноцтво України», Київ, «Дніпро», 1994;
- «Українки в історії», Київ, «Либідь», 2004;
- Енциклопедія історії України, т.10, Київ, Наукова думка, 2013.

неділю, 28 жовтня 2018 р.


«Фаворити наших читачів»

Не за горами зима і рік вже добігає свого завершення. Протягом цього нелегкого року, наші читачі завжди залишаються вірними своїй бібліотеці. І саме вони, своїми рекомендаціями і побажаннями допомагають нам у формуванні фонду. Адже, відвідувачі не лише приходять по книги, а і розповідають про прочитане і часом рекомендують іншим читачам. І для себе завжди просять «щось би почитати подібне». От ми вирішили підбити підсумки вподобань наших читачів. Це саме ті книги, які є їхніми фаворитами. Після знайомства з Тимуром Литовченком, наші читачі старшого віку зачитуються його творами та спільно написаними з дружиною. І саме молодим рекомендують читати історію України в романах вже від сучасних авторів. Також часто запитують книги Мирослава Дочинця (дуже багато було замовлень по МБА і ВСО), а нещодавно відкрили для себе автора із Закарпаття Дмитра Кешелю. Незмінними залишаються книги Сергія Лойко «Аеропорт» і «Рейс».


 Світлана Талан – про жінок українок, про гострі соціальні проблеми. Галина Вдовиченко – спокійні, світлі розповіді про те, як можна будні перетворити на свято. Поетичність і притчевість творів Надії Гуменюк, що йдуть від народної традиції глибоко цінують поціновувачі української книги. А розповідь про нескінченне коло життя, про круговерть людських доль в історії країни – А.Цінцірук «Коло Елу». Молоді авторки для молоді і не тільки: С.Андрухович і її книга переможець конкурсу «Книга року ВВС-2014» - «Фелікс Австрія»; Ю.Кубай «Душа», де переплітаються жорстокість світу політики, хворі марення, невинна любов… А книги Ірен Роздобудько можна читати всі, навіть не задумуючись. 


Хочете прочитати про відомих людей? Найбільш читаний автор Ірвінг Стоун. Дафна дю Мор’є, Ольга Токарчук, Анна Гавальда – хто ще не читав твори цих авторок, наш читач рекомендує. Книги ДжоджоМойєс без вступних промов увірвалися в читацькі вподобання. І не потрібна їм реклама – лише книга, тиша і спокій, а ще прихопіть роман «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» А.Мартен-Люган – тут без коментарів. Просто читайте. І як кажуть наші читачі «Сам читаю і Вам раджу». 


Але це не всі книги із читацьких вподобань. Повірте мені, їх значно більше іна поличках вони в край рідко стоять. Вранці здали, під вечір забрали. А на деякі книги є окрема черга, наприклад «Роман з містом» від С.Горбань і Н.Лапіної, романи Анни Тарнави, «Вільний світ» Т.Белімової, «Грішниця» О.Печорної, «Зірка для тебе» Д.Корній, «Я тут живу» М.Іванцової, «Поклик янгола» Г. Мюссо.



середу, 24 жовтня 2018 р.


«Миттєвості революції»

Старшокласникам було цікаво та корисно слухати розповідь автора історичних робіт Михайла Михайловича Корольова про важливі події, головних героїв та учасників Української революції, 100 річчя якої відмічає в 2017-2021 роках згідно Указу Президента. Виступаючий зупинився на історичних передумовах революції, її головних подіях, назвав видатних діячів – членів Центральної Ради, на  початку розбудови незалежної держави, ролі  постаті П.Скоропадського та його діяльності в якості Гетьмана. Михайло Михайлович наголосив на значення Універсалів української влади,  процесу українізації армії, революційних реформ. Окрема увага була приділена бою під Крутами,  Брестська–Литовській угоді, повстанню на заводі Арсенал, добі гетьманської Україні - спробі створення правовій держави, утворенню Директорії. Після докладної розповіді  про  українську революцію учні можуть самі провести історичні паралелі, зробити об’єктивні висновки, порівняти події 100-річної давнини з сьогоденням.


Бібліотека висловлює подяку Михайлу Михайловичу Корольову за проведений захід, якій виховує та зберігає історичну пам'ять учнівської молоді, в руках яких розбудова  майбутнього  нашої  країни. 


Бібліотекар читальної зали Ірина Леонідівна Цимбал зробила огляд творів сучасної української літератури, присвяченої буремним подіям української революції: В.Шкляр «Маруся», «Залишенець», І.Роздобудько «Прилетила ластівка», А.Кокотюха «Справа отамана Зеленого», Горліс – Горський «Холодний Яр».


До 100-річчя Української революції 1917-1921 років в бібліотеці оформлена книжково-ілюстративна виставка «Шляхом боротьби і слави: відродження незалежності». На ній представлені матеріали про основні знакові  події революції, про лідерів – видатних політичних та громадських діячів, основні документи - Універсали. Експозиція ілюструє основні етапи України на шляху повернення незалежності від 1917 до 1991 року, коли була прийнята Конституція, події Помаранчевої революції 2004 року, революції Гідності 2014 року. В рамках виставки  започаткований  цикл виставок – портретів борців за незалежність України протягом сторіччя: С.Петлюра, В.Винниченко, М.Грушевський, Є.Коновалець, В.Стус, П.Григоренко, В.Чорновіл, Є.Сверстюк, Л.Лук’яненко, О.Тихий. Т.Мельничук та інші.
Сьогодні нові герої на Сході країни втретє за останні сто років відстоюють наше право на власну незалежну державу.


Використана література:
-В.Солдатенко «Українська революція», Київ, Либідь, 1999;
-О.Реєнт «Україна між світовими війнами», Видавництво «Школа», 2004;
-Р.Коваль «Багряні жнива Української революції», Український письменник, Київ, 2005;
-Урнаїна.  Антологія пам’яток державотворення Х-ХХ ст..», Київ, Основи, 2008;
-Ю.Тагліна «М.Грушевський», Київ,»КЕТС»,2013;
-С.Процюк «Маски опадають повільно», Київ, Академія, 2011;
-В.Іванис «С.Петлюра – президент України», Дрогобич, « Бескиди»,1991;
-В.Кук «УПА в запитаннях і відповідях Головного Командира», Львів, 2007;
-Ю.Сорока «Бій під Крутами», Київ, Золоті Ворота, 2013;
-І. Мазепа «Україна в огні й бурі революції 1917-1921», Дніпропетровськ, Січ, 2001;
-«А.Мельник. Спогади та документи», Київ, 1995;
- Д.Яневський «Політичні системи України 1917 -1921 років», Дух і Літера, Київ, 2003;
-Д.Яневський «Проект Україна. Жертва УПА, місія Р.Шухевича», Харків, Факт, 2013;
-О.Бетрас «Генерал П.Григоренко. Спогади, статті, матеріали»», Смолоскип , Київ, 2008;
-«Історія України в особах ХІХ століття», Україна, Київ, 2015;
-« Біля витоків Незалежності», Київ – 2011;
-В.Деревінський «В’ячеслав Чорновіл; журналіст, борець, державотворець»,Тернопіль,2013;
-Ю.Хорунжий « Мужі чину», Київ, 2005;
-О.Страшенко «Прочитайте тую славу»,Київ, 2016;
-Д.Яневський « Проект Україна. Загублена історія втраченої держави», Харків, «Фоліо», 2017;
-«Проект Україна. Галерея національних героїв», Харків, «Фоліо»,2012.



«Яблука доспілі, яблука червоні!…»
                                                                М. Рильський
21 жовтня – Всесвітній день яблука.

Найбільше від усіх на світі полюбляють яблука британці. Саме вони вигадали для цих фруктів свято – Aplle Day. Згідно «Словнику символів культури України» яблуко вважається символом цілісності, символом початку всіх речей, плодючості, безсмертя та вічної молодості. А ще символом людини, спокуси, добра і зла, смерті, витримки, самопожертви в ім’я народу, Батьківщини.

 

 У пам’яті зринають рядки українських поетів, присвячених яблукам.
Ганна Черінь: «Вечір гілки яблуні старечі білим цвітом щедро обілляв…
Падали над нашими очима з яблуні пелюстки, як сніжок….
І благословення нам, як рідна, як матуся, яблуня дала.
Лариса Зіганшина: Та весільною красою квітне яблунька весною, а у літку, восени спіють райськії плоди.
Євген Колодійчук: Купаюсь у морі цвіту. Те свято – не на щодень. А яблуні – мов на параді. Параді на на День Землі.
Вадим Крищенко: … Хоч літ нестримна течія Назад не знає вороття, Дві половинки – ти і я з’єднались в яблуці життя.
Дмитро Павличко: Це яблунька – життя моє і твоє, це – наша віра, втілена у сині…
А.Малишко: Білі яблуні у високості,…;
М.Стельмах: …Яблуні шепочуть вдалині
І.Бунін, В.Сухомлинський, С.Процюк, Н.Поклад. Г.Вдовиченко, Л.Новикова, В.Сутеєв - автори в творах яких згадуються яблука.




 

Цікаві факти про яблука:
-Відома біблійна легенда про Адама і Єву та яблуко;
-Яблука згадуються в міфі про Геракла;
-Відкриття головного закону  Ньютона теж пов’язують з яблуком;
-Яблуко зображено на гербах міст;
-Нью–Йорк називають містом Великого Яблука;
 Місто Алмати (алма- яблоко) – батьком яблук;
- на географічній мапі нашої країни багато назв міст, сіл,  в назві якіх  є «яблуко»;
-19 серпня – це світле, дивне, загадкове свято християн – яблучний Спас;
 для багатьох відомих художників яблуко – улюблений об’єкт зображення на полотнах;

Мистецько-літературна частина виставки починається з картин відомих майстрів: К. Білокур, С.Шишка, Ю.Михайліва, К.Косаревського, В.Синицького, К.Коровина, Кустодієва, Петрова–Водкіна, М.Божія, О.Бенуа, Р.Магритта, Д.Арчимбольдо, Сезанна та інших.
Яблуко – це скарбниця вітамінів та корисних мікроелементів. Воно символізує здоров’я і життєву силу, молодість, любов.


Окремий розділ святкової виставки – композиції представляє інформацію та практичні поради вирощування цього фрукта, про використання та приготування різних рецептів ліків, страв з яблук. Приклади використання образа яблука в масовій культурі, в побутових речах.




Ідея свята полягає в тому, що ЯБЛУКО – це символ фізичного культу генетичного різноманіття. APLLE DAY – щорічний захід, присвячений яблукам, фруктовим садам, це святкування і демонстрація різноманіття і багатства природи.




четвер, 18 жовтня 2018 р.


Прадавні боги слов’янського світу у творчості Анни Полякової.

Ця виставка могла б не відбутися якби не щасливий випадок. Про несподівану зустріч з талановитою дівчинкою з Маріуполя Анною Поляковою ми писали влітку. Зародилась ідея показати її роботи якомога більшому числу глядачів. Ми домовились про зустріч восени. Анна та її мама дотримали слова і привезли свої роботи зараз. Українська міфологія широко представлена у творчості багатьох українських класиків. Находить вона своє відображення у сучасній літературі. Юна художниця ретельно підходить до зображення кожної деталі в зображенні образів міфологічних персонажів. Анна - лауреат багатьох міжнародних і республіканських фестивалів.

 Вона стала переможцем конкурсу на створення оберегів для героїв фільму «Захар Беркут», який знімає Ахтем Сеітаблаєв. Відвідувачі, які заходили до бібліотеки і школярі, для яких була влаштована виставка, не могли стримати свого захоплення виставленими роботами. Дуже високу оцінку вони отримали і від професіоналів: архітекторів, дизайнерів, народних майстринь, етнографів.







 Особливу увагу та здивування викликали ляльки–мотанки в авторському виконанні. Надзвичайно цікавий та оригінальний  сучасний  погляд  на традиційний національний символ.


Бажаємо молодій  талановитій  майстрині нових творчих досягнень, відкриттів, натхнення, зустрічей з шанувальниками.