Євген Гребінка – перший байкописець українського письменства

Євген Гребінка – письменник, який належав до когорти митців першої половини ХІХ століття, що збагатили українську літературу темами й образами, розкрили повноту жанрового багатства українського письменства, його самобутність і глибину. В українських творах Гребінки є щось своє, інтимне і ліричне. 

Справжній літературний талант, щирість та безпосередність художнього почуття виявляє автор в «Приказках» та деяких ліричних поезіях. 

Микола Костомаров зазначив, що «його «Приказки» завжди читатимуть з насолодою». Серед українських байкарів Гребінці назавжди забезпечено одно з найперших місць поруч із кращими заступниками українського байкарства. Він брав зміст деяких приказок з байок російських письменників, але  вносив у байку народний колорит.

Євген Гребінка написав всього 27 байок, але вони стали безперечним явищем української літератури. Їхньою основою байкар зробив реальний пейзаж та світогляд простої людини, що й надало їм оригінальності, неповторної своєрідності. 

Байки Гребінки – різноманітні за змістом. Вони написані й на загальнолюдські теми, й спрямовані на певну соціальну групу. Але кожна категорія байок – це звернення до чогось важливого і необхідного з точки зору моралі. 

Захоплення земляків його байками була найкращою для нього винагородою. А Пантелеймон Куліш писав: «… навряд чи є кращі приказки од Гребінчиних. Гребінка, пишучи приказку, малює нам тут же наші села, поля й степи свіжими, да й непозиченими фарбами. Коли сміється він, то прислухайтесь – тут же крізь сміх почуєте якийсь сум; коли ж справді сумує, то слово його процвітає квітками щирої поезії української…»