«Щастя в нас самих»

 

Осінь пора примхлива: то золотом сипле листву, то дощами, як пеленою накриває нас. Але непогода не завадила нам зустрітися з чарівною львів’янкою Анною Хомою. Як на вулиці виглянуло сонечко в радість нам, то і розмова тепла і дружня тривала аж дві годинки. Поговорили про життя і творчість, про мрії і здійснення їх.

«...написання та видання роману переконало мене в тому, що, навіть не маючи грошей та знайомств, все ж не можна ставити хрест на своїх мріях.» Анна Хома

Пані Анна розповіла про початок творчого шляху - це були маленькі кроки, але впевнені, і перша книга «Репетитор» тому підтвердження –  Друга премія на літературному конкурсі «Коронація слова» 2001 року. Тож це вірна стежина до найзавітнішої мрії, а медик і психолог за освітою, це допомога у написанні і розкриті характерів героїв романів.

«Я все життя мріяла... писати. І тому не можу не писати. Те, що я пишу, це не розважання читача або себе.»  Анна Хома

Під час зустрічі гостя дозволила собі трішечки пофілосовствувати і цим самим закликала всіх писати, бо це як бальзам, відрада. І наголосила, що те що ми зустрілися це не просто випадковість, а так було задумано не нами і всі-всі зустрічі-прощання мають колись статися. Не потрібно жити минулим і сильно надіятися на майбутнє, а треба жити сьогоденням і втілювати саме тепер свої мрії.

 На згадку нам залишилась крихта найулюбленішого міста Анни – Львова – це книга «Лемберг. Під знаменами сонця».

«Лемберг» – ця книга безперечно дивує і змушує відкласти всі справи аби тільки дізнатися, що ж буде далі, бо написано жваво, цікаво і місцями дотепно