«Рідна мова – серце народу. Вона невмируща. Святий її квіт» -

тематичний перегляд до Дня Слов’янської писемності та культури розповідає про розвиток національної мови від усного її використання до найдрівнішої “Велесової книги”. Неможливо не згадати Нестора Літописця і його літопис. З появою друкарства відкрились нові, небачені до того можливості. Слово стало не тільки почутим, але й побаченим. Мова становить величезну культурну цінність, що створювалась протягом століть багатьма поколіннями українського народу. Літературно-писемна мова є могутнім знаряддям духовної і матеріальної культури людського суспільства. Без неї неможливо уявити успіхів людства у розвитку літератури, науки, техніки, мистецтва.

“... Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.

Закоханим — ти лагідна, як мати, а недругам — як постріл із гармати.

Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі.”

Д.Луценко

Використана література:

«Апостол», Київ, Фенікс, 2016;

«Велесова книга: духовний заповіт предків», Київ, Велес, 2004;

Огієнко І. «Історія української літературної мови», Київ, 2004;

Русанівський В. «Історія української літературної мови», Київ, «АртЕк», 2002;

Кралюк П., Хаврук Я. «Князі Острозькі», Харків, Фоліо, 2012;

Мицик Ю. «Св.Петро Могила», Харків, «Бібколектор», 2015;

Огієнко І. «Історія українського друкарства», Київ, «Либідь», 1994;

Тимошик М. «Історція видавничої справи», Київ, 2003;

Огієнко І. «Українська культура», Київ, Фірма «Довіра», 1992;

«Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту», Київ, 2006;

Олійник О. «Світ українського слова», Київ, «Хрещатик», 1994;

Тимошик М. «Її величність – книга», Київ, 1999;

Пономарів О. «Культура слова», Київ, Либідь, 2002;

Кацавець Р. «Золоте джерельце», Київ, 2008;

Єгорова Т. «Практичний курс української мови», Київ, 2007;