«  Піднялася із глибин століть непоборима , нездоланна сила»

                До Дня визволення України від німецько-фашистських військ.

Початок визволення України розпочався восени 1942 року перемогою  радянських військ під Сталінградом, яка відкрила можливість наступу  радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Паньківка на Луганщині. Улітку 1943 року загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків і мав на меті повністю звільнити Україну від ворога. Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя – Донбас. У жовтні 1943 – Мелітополь, Запоріжжя. Попереду була битва за столицю України – Київ. 27 жовтня 1944 року радянськими військами звільнено Ужгород . 28 жовтня була здійснена Карпатська операція, яка стала завершенням визволення всієї території України.

Виставкова експозиція в бібліотеці має мету нагадати історичні події Другої світової війни 1942 – 1944 років ,які пов’язані з визволенням України від  німецько - фашистських загарбників  та віддати данину пам’яті тим, хто дорогою ціною відстояв свободу і незалежність України. Задача наступних поколінь – знати і пам’ятати ці події, цих людей. 

Будь гідним сином свого народу

Історична традиція – вшановувати українське військо 14 жовтня в день козацького свята Покрова Пресвятої Богородиці- з 2014 року Указом Президента України -свято захиснаків України-день вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і тереторіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу суспільства

Виставка-поздоровлення захисників України зі святом.

Фоторепортаж  про виставку плаката Юрія Неролина “ Україна – понад усе”, яка відбулася в Музеї Івана Гончара до Дня захисника України. “ Плакат – моя зброя,”- каже митець про свою творчість.

Борис Олійник: стою на своїй землі

Борису Олійнику – українському поету, Герою України, лауреату Національної премії України імені Т.Шевченка, Міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», дійсному члену НАН України та Міжнародної Слов’янської академії, голові Українського фонду культури виповнюється 80 років. Ювілею видатного поета присвячена книжково-документальна експозиція «Борис Олійник: стою на своїй землі». Матеріали якої розповідають про насичену творчістю та громадською діяльністю життя митця. Іван Драч, Павло Вольвач діляться з читачами на сторінках газет своїми думками, спогадами, враженнями про свого колегу по літературному цеху. На виставці представлені нові видання творів поета-ювіляра. Хочеться навести звернення-заклик Бориса Олійника до співвітчизників: «…це наша земля, ми тут господарі, тільки будьмо гідними цього звання і цих чорноземів, любимо один одного, будьмо солідарними,…трудімося, плекаймо кращих, вірмо і йдемо до мети-достойно, по уму, по совісті, і буде все добре на нашій землі».

Слово поета не раз проходило випробування на міцність, але строки віршів продиктовані самою душею автора, з почуттям, з прагненням віри і надії в торжество добра й справедливості підтверджують одне: український народ існує і завжди існуватиме.

Неспокійне серце

«Неспокійне серце» - тематичний перегляд до 100-річчя від дня народження українського історика, археолога І. К.  Свєшнікова, який дає інформацію про життєвий та професійний шлях вченого. Представляє його наукове дослідження «Битва під Берестечком», над яким він працював 20 років. В своїй статті «Скарб торговиць кого кургана» письменник Є. Шморгун назвав Ігоря Свєшникова своїм Великим Земляком і згадує його слова : « …мертва пам'ять не породжує спротиву, гасить свідомість, гасить віру в Бога, притуплює віру у  власні сили і в божественне призначення людини на землі. Мертва пам'ять породжує тільки рабів». Кредо всього життя Ігоря Свєшникова - «Якщо архіви мовчать, то земля говорить».

Студентська непокора: 25 років потому

Події жовтня 1990 року назвали революцією на граніті, коли студентська молодь провела акцію непокори громадської в зв’язку з підписанням нового союзного договору. Політична  ситуація  дала можливість національно - свідомої молоді активізувати свою діяльність. Виникли нові організації національно - демократичного спрямування: Народний рух України, Гельсінська спілка, Українська студентська спілка  та інші. Глибокі економічні проблеми в країні породжували незадоволення і негативні настрої в суспільстві. Ідея проведення акції непокори на Жовтневій площі у Києві ,основою якої мало стати голодування, виникла влітку в Київський УСС. В масовому заході  у жовтні брали участь студенти з Києва, Львова, Дніпропетровська, Сум, Рівного, Полтави, Вінниці, Івано- Франківська, Тернополя… Лідерами акції стали Олег Доній, Маркіян Іващишин, Олег Барков. Прямим наслідком протестів молоді була відставка голови Ради Міністрів УРСР В. Масола та виконання низки вимог  мітингувальників. Це був масовий рух за ідеї незалежності України. Учасник акції Віктор Рог казав : «Революція на граніті – це одні з найщасливіших  днів мого життя».

1 жовтня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ « Про відзначення 25- річчя Студентської революції на граніті». Тематичний перегляд  в бібліотеці присвячений пам’яті подій жовтня 1990 року.

«ЗА ПЛОМІНЬ ЦЕЙ НЕ МОЖЕ БУТЬ ПОКУТИ, ЗА ПОГАР ЦЕЙ НЕМА ЩЕ МІРИ МСТИ»     ( М. Бажан)

Бабин Яр – один з страшних символів єврейського Голокосту в Європі. Це трагічна сторінка історії як єврейського народу, України і всього людства. Урок пам’яті провели співробітники Національного історико – меморіального заповідника «Бабин Яр» у СШ № 64. Старший науковий співробітник музею  Гутор Михайло Степанович розповів учням про події останніх днів вересня 1941 року у Києві. «Чорні дні» для киян тривали впродовж двох років окупації. На одинадцятий день хазяйнування  в Києві окупаційна влада звітувала у Берлін : «Шляхом спільної роботи штабу і двох команд поліцейського полку «Південь» Айзатц – 4а провела 29 і 30 вересня екзекуцію 33771 євреїв. Гроші, цінні речі, білизна і одяг конфісковані… Саму акцію проведено ЗРАЗКОВО». За роки окупації Бабин Яр перетворився на велетенську братську могилу, де загинуло понад 100 тисяч осіб… Присутні подивилися документальний фільм про історію створення  меморіального заповідника в Києві «Бабиного Яру». Матеріали, які привезли в школу співробітники музею, представляли фотографії дітей розстріляних в Яру, фотографії Праведників Бабиного Яру, фотодокументи  з історії створення  меморіалу. Кожен присутній отримав  книжку про музей, про всі пам’ятні знаки, пам’ятники та  монументи заповідника, про жалобні заходи, які проходять в урочищі кожного року в дні скорботи за жертвами Бабиного Яру. Бібліотека висловлює вдячність  співробітникам Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» за проведення заходу, який має важливе значення у справі  виховання історичної пам’яті, почуття патріотизму, інтернаціоналізму молоді.   

Cпівробітники національного музею Заповідника « Бабин Яр»: старший науковий співробітник Гутор М. С. , заступник по науковій роботі Кулініч Ю. Я., заступник директора музею Литвин І. І.

Рецепти щастя

На пенсії життя тільки починається. Це час, коли  можливо нарешті пожити для себе. Говорять, що це час щастя. І наш тематичний перегляд представляє матеріали, що розповідають про літніх людей, які продовжують активне і творче життя, не зважаючи на солідні роки: досягають спортивних рекордів, як О.М. Демченко  і Е.Ф. Чуб. Творять чудові речі своїми руками, своєю фантазією, як Г.О. Марченко, Т. М. Анохіна, Б.М. Вайновська, М. Т. Бишенко,  Л.В. Бабенко. Проводять музичні і літературні  вечори, як О.В. Карташова і С.Л. Жигалова, займаються в гуртку любителів шахів в бібліотеці. Мандрують Україною і світом, як Т.П. Гришакова та  І. Б. Німенька. Захоплена фотографією та ікебаною І.Б. Шеремет.  Займаються в  Університеті  третього віку студенти - пенсіонери.  Цей перегляд, творчі виставки – приклад всім молодим та дорослим людям  як жити повно і цікаво, коли тобі далеко за п’ятдесят…

 

 

 

До Дня людини похилого віку бібліотека  представляє творчі виставки своїх користувачів Л. В. Бабенко і В. М. Михайленко, студентів  факультету  рукоділля Університету третього віку  і запрошує всіх  бажаючих  подивитися і пізнати  «рецепти щастя»  наших читачів – пенсіонерів.