«ЗОЛОТА ОСІНЬ ЧАРУЄ НАС» 

Осінь цього року подарувала нам багатий урожай природного матеріалу, який дає можливість втілити творчі ідеї  рукоділля: каштани, жолуді, шишки, горіхи, листя, ягоди, квіти. Бібліотека запропонувала учням СШ №64 до Всесвітнього Дня дитини конкурс творчої фантазії з використанням природних матеріалів. Дякуємо всім за участь і подарований святковий настрій .

 

«Теплі спогади про майбутнє»

До Всесвітнього дня дитини бібліотека  підготувала цікаву виставку –спогад. Фігурки з глини – творіння учасників гуртка скульптури та кераміки в Палаці дітей та юнацтва Солом’янського району в складі зразкової студії образотворчого  мистецтва. Представлені твори періоду 1994 -2011 роки., коли, керівником гуртка була  відмінник освіти  Аделя Анатоліївна Горницька,  за фахом  вона – архітектор.

 Все життя Аделя Анатоліївна захоплюється різними видами творчості. З задоволенням передає свій талант і любов до прекрасного дітям. В її гуртку займалися діти з 6 рочків: від учнів до студентів. Після 5 років навчання учні отримували офіційний диплом Палацу. Багато з них обрали  професії дизайнера,  архітектора, кераміста. Але всі студійці пройшли школу високої духовності і творчості, навчилися бачити і цінити красу природи, мистецтва. На все життя, мабуть,  діти запам’ятали  враження від екскурсій Україною, які  давали не тільки  нові знання, творче натхнення, але і здоров’я і  радість спілкування.

Ми сподіваємося, що хто-небудь із дорослих впізнає свої роботи, покаже і розповість про ці роки свого дитинства  своїм дітям. Є у нас мрія, запросити маленьких дітей в бібліотеку на майстер – клас Аделі Анатоліївни, щоб вони відчули радість доторку до  теплої душі глини, фарб, проявили свої  творчі здібності і фантазію.

 Вітаємо всіх і дітей і батьків з Всесвітнім днем дитинства. Всім бажаємо здоров’я, миру і щастя!

 

 

ҐУДЗИК СЬОГОДНІ І НАЗАВЖДИ

Всесвітній День ґудзиків був заснований американською  організацією  NATIONAL BUTTON SOCIETY  в 1938 році. Сьогодні  існують  великі колекції унікальних екземплярів ґудзиків у США, Чехії, Польщі, Швеції.  Ґудзику встановлюють пам’ятники. Цей знаходиться у Києві.

Ми вже давно не помічаємо, яким важливим елемент нашого одягу є ґудзик.

Колись ґудзики були прикрасою, амулетом, і навіть, елементом розкоші, він виконував декоративну та інформативну функцію. До недавна  жінки збирали ґудзики не для колекції, а з практичною метою. Тому що не завжди в крамниці можна було знайти потрібні ґудзики для нового вбрання.

Напередодні Дня ґудзика ми звернулись з проханням до наших користувачок - подарувати ґудзики зі своїх «запасів». Молодші учні СШ №64  використали їх для творчих композицій.  Діток ми пригостили  солодощами. Учителька класу Ілона Станіславівна отримала головну нагороду – медаль – великий  ґудзик на згадку про нашу творчу співпрацю.

В цей день прийнято дарувати один одному ґудзик на щастя, на удачу. Відвідувачі бібліотеки могли вибрати для себе ґудзик, а також зробити свою  композицію і проявити творчу фантазію.

Від «батька» чорного квадрату до

 

Незгасиме світло «Зорі» Косачів.

11листопада 1945р. у таборі для переміщених осіб у місті Аусбург, Німеччина, померла Ольга Косач-Кривинюк, сестра Лесі Українки, донька Олени Пчілки. Українська письменниця, перекладачка, літературознавиця, викладачка, бібліографиня, етнографиня, лікарка за фахом, членкиня Петербурзької і Київської «Просвіт» народилася 26 травня 1877р. у Звягелі на Волині. Вона була третьою дитиною в багатодітній родині Косачів.

 Саме Ольга зберегла родинний архів, в якому містилися шедеври неопублікованої інтимної лірики Лесі Українки, а також літопис-хронологія життя і творчості геніальної сестри. Ольга почала працювати над ним ще у 1930-х рр. Вона намагалася відтворити також спогади про свою матір Олену Пчілку, але недуга і смерть перервали цю роботу. Виснажена морально і фізично постійною працею, хвилюванням за рідними, випробуваннями, що випали на її долю, вона тихо згасла на чужині, сумуючи за Батьківщиною.

Через тумани лихі, через велике горе

Ти світиш мені, моя зоре.

Ти се була, що встала вогнем опівночі,

Шлях прокладала ясний через темне, бурхливеє море

І чарувала надією втомлені очі.

Ти се була, моя зоре.

Леся Українка

«Українському народові – на Єдність і Згоду!»

У 1985 році за рішенням ЮНЕСКО вся прогресивна громадськість відзначала 800-річчя «Слова о полку Ігоревім»- найвидатнішої літературної пам’ятки Київської Русі. Патріотизм твору вражає і буде вражати не одне покоління наших співвітчизників. Образи захисників рідної землі є   гідним прикладом для наслідування.

Давньоукраїнська література була визначним явищем в культурному процесі середньовічної Європи. Високі ідейно- естетичні цінності послужили плідним підґрунтям для cтворення  «Слова…» . Це перший твір давньоукраїнської літератури, який здобув всесвітню славу, бо являє собою єдину, справді поетичну пам’ятку слов’янського середньовіччя.

 Історична основа «Слова…» - це один епізод тривалої боротьби народу Київської Русі  проти кочових орд, які несли руйнування і горе русичам. Головна думка твору - ідея  необхідності єднання князівств у боротьбі зі спільним ворогом.  Поема розповідає про поразку князя Ігоря, але автор сповнений впевненості, що майбутнє батьківщини буде щасливим, а заклик до Єднання – це вияв глибокого патріотизму.

 

Євген Рейцен. ВСЕ ЦЕ ПРО НЬОГО

До 85-річчя від дня народження

 

Напередодні свого ювілею до бібліотеки завітав Євген Олександрович Рейцен - дуже цікава, неординарна, відома людина нашого району, міста, України - відомий вчений і гросмейстер зі світовим званням. Завжди поряд з ним  дружина  Наталя Миколаївна Кучеренко. Вона і колега, і помічниця, також захоплюється шахами, співає.  

Євген Олександрович згадував цікаві події свого життя,  участь у шахових змаганнях в різних країнах, своє становлення як поета, читав свої вірші. Подарував бібліотеці відеофільм, книжку В.Шевченка «Надщерблене життя» про свій запорізький родовід. На пам'ять про зустріч підписав свою поетичну збірку «Будівничі», присвячену 90-річчю КНУБА.

   Народився Є.О.Рейцен  в Києві на Подолі. Член-кореспондент інженерної академії України. Кандидат технічних наук. Професор кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури. Ветеран навчального закладу. Має знак пошани КНУБА. Відмінник освіти України. В університеті пройшов шлях від студента до професора: поступив в 1953 році, в 1963-будував нові корпуси, потім викладав на кафедрі. Займався і працював в галузі міського транспорту, розробляв, проектував комплексні схеми організації дорожнього руху в містах. Є автором 300 наукових праць, 75 науково-методичних робіт. Як вчений вніс вагомий внесок в розвиток транспортних систем міст України.

Євген Олександрович – віце-президент поетичного клубу «Стих і я» в КНУБА. Опублікував більше 300 віршів і пісень. Видав поетичну збірку «Поетичний зошит» зі 100 творів, яка  на Міжнародному конкурсі ім. М.Утриска отримала диплом 3 ступеня. В 2015 році – «Будівничі», присвячує книжку 85-річчю КІСІ.

З 1963 року входив до складу Республіканської комісії з шахових композицій, з 1996 року – президент комісії, яку очолював до 2010 року. Був головним редактором журналу «Проблеміст України». До 2010 року був представником України у Постійній комісії ФІДЕ з шахових композицій. У складі збірної команди країни двічі ставав срібним призером чемпіонатів світу. 

Тренував збірну команду України з розв’язування шахових композицій. Євген Рейцен перший в Києві отримав звання гросмейстера, заслуженого майстра спорту України з шахових композицій, судді національної і міжнародної категорії з шахової композиції у 2007 році.

«Многогранником» назвав Євгена Олександровича його  колега і друг  Ваксман С.А. Тому що ця людина є не тільки великим спеціалістом і  вченим в сфері транспортних систем, він - талановитий поет, справжній знавець Києва (учасник  краєзнавчого клубу «Кияни»), грає на гітарі, піаніно, шаховий композитор з гросмейстерським званням, а головне – справжній вірний товарищ. До 70-річчя  колега по університету Малиновський В. намалював портрет вченого  з гітарою.

Бажаємо ювіляру ще багато активних і творчих років на ниві освіти, шахів і поезії. Міцного імунітету, наснаги, натхнення для здійснення своїх планів і бажань.  Солом’янчанам є підстава пишатися  нашим сучасником – земляком - непересічною, яскравою особистістю, життя якої варто наслідувати нашій молоді.