Дисиденти та Українська Гельсінська Група

Дисиденти – правозахисники майбутнього

Dissidents – human rights defenders of the future

9 листопада 1976 року була створена Українська Гельсінська Група. 24 з її членів були засуджені у зв’язку з членством у ній. Вони відбули концтабори, в’язниці, психлікарні та заслання. За відстоювання прав людини члени Групи отримали загалом 50 років радянських таборів. Заснована  організація була за ініціативою письменника і філософа Миколи Руденка, генерала Петра Григоренка, громадської діячки Оксани Мешко, письменника – фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка. Серед членів Групи були М.Маринович, М.Матусевич, О.Тихий, І.Кандиба, Н.Світлична… 

Метою своєї діяльності УГГ поставила ознайомлення громадськості із Загальною декларацією прав людини ООН. Також передавала інформацію про порушення прав людини в Україні в засоби масової інформації та урядам держав – учасниць Гельсінського процесу. Закордонне представництво УГГ щомісячно видавало бюлетень «Вісник репресій в Україні». В 1977 році почались арешти членів Групи: М.Руденко, О. Тихий, Л.Лук’яненко. До 1980 року були репресовані майже всі члени – засновники організації. Влітку 1978 року Група оприлюднила програмний документ «Наші завдання», де заявила, що виходить із «засад єдності загальнолюдських і національних прав українських громадян». Захист національних прав українців та інших національностей, релігійних прав був поставлений на перше місце в її діяльності.

Вступ до Групи у кожному випадку був  свідомим актом хоробрості й жертовності. А діяльність членів Гельсінської Групи свідчить про незламний дух української нації в боротьбі за людські, національні права, прагнення до свободи й незалежності.