«Хранителі національних скарбів»

( цикл розповідей про видатних меценатів України)

«З прагненням до спільної користі»

 Такий девіз містився у родовому гербі сім’ї  українських  підприємців і меценатів Терещенків, видатний рід із Глухівщини. Коштом Терещенків будувалися та діяли лікарні, притулки, гімназії, училища. Вони були знавцями, збирачами мистецтва та щедро ділилися своїм надбанням з громадою.

Завдяки Івану, Олександру, Варварі та Ользі Терещенкам Київ має зібрання державних музеїв Т.Г.Шевченка, українського образотворчого мистецтва, західного та східного мистецтв. У 1914 році Михайло Терещенко відкрив за  власні кошти й утримував лазарет на 300 ліжок. Інші члени родини відкрили ще кілька лазаретів і заснували притулок і взуттєву майстерню для покалічених нижніх чинів. Микола Терещенко фінансово підтримував Перше комерційне училище, Політехнічний інститут, Києво-Подільську жіночу гімназію, міський музей старожитностей, Пирогов-лікарню. Саме завдяки меценату Терещенку у Києві з’явився “ОХМАТДИТ». Засновником промислово-фінансової держави Терещенків заснував нащадок козацького роду з Глухівщини – Артемій. Починали вони разом з дружиною Єфросінією із торгівлі з візка. На початку ХХ століття ця родина мала 11 цукрозаводів, 10 гуралень з виробництва спирту, володіла паровими і водяними млинами, лісопильнями, цегляним заводом, суконною фабрикою та соляним родовищем. Землеволодіння Терещенків були найбільш розвинутими центрами з вирощування сільськогосподарської продукції.

 З 2003року Мішель Терещенко, нащадок великого роду, проживає в Україні. Оженився  на українці, народив сина.

«Україна зараз найперспективніша  країна у світі!» - вважає  Мишель Терещенко.

Використана література:

-Л.Кудрявцев «Наш стародавній Київ», Київ,Фенікс, 2016;

-«Сто видатних українців», Арій, 2006;

-І.Гирич, Київ.Люди і будинки, Київ, Либідь,2015;

-В.Ковалинский «Меценаты Киева», Київ, 1998;

-Р.Писаренко «Остановитесь на мгновенье», Киев, 2013;

-Л.Цуріка «Подорож стародавнім Києвом», Київ, 2012