Бібліотека імені Михайла Слабошпицького

четвер, 26 січня 2023 р.

Їх знищували лише за етнічну приналежність

Близько полудня 19 вересня 1941 року на центральних вулицях Києва з’явилася моторизована розвідка 6-ї німецької армії. Слідом за нею в місто вдерлася орда гітлерівських убивць і грабіжників. Над Києвом опустилася чорна 25-місячна ніч фашистської окупації. Через 10 днів після захоплення міста на його околиці, в урвищі Бабин Яр, майстри катівських справ вчинили криваву бійню, незнану за масштабами у новітній час. Жертвами її стали переважно громадяни єврейської національності – жінки, діти, старики. Люди йшли з ящиками, згортками, валiзами, адже всi вони вiрили, що їх вивозять зi столицi до провiнцiйних мiст. Молодь iз собою нiчого не брала, а лiтнi люди намагалися взяти з дому якомога бiльше, адже надворi вже досить холодна осiнь. «Куди їх вели?» «Вони йшли віддавати Богу останню шану…»

Незворотній плин часу все більше віддаляє всіх від тих жахливих подій, що несла в собі війна 1941-1945 рр. Все менше залишається тих, кому довелося на собі відчути тяжкість нацистських злодіянь. Зберегти історичну пам'ять про долю народу, показати мовчазний подвиг і силу духу старшого покоління, щоб на його прикладі виховувати в молоді патріотизм та загальнолюдські цінності. Це стало можливим завдяки зібраним і записаним спогадам людей, які чудом врятувалися від смерті. Всі ці спогади дають можливість яскравіше уявити одну з найжахливіших сторінок в історії України. І сьогодні ця тема є надзвичайно актуальна.

Всі книжки, документи та матеріали, це данина пам’яті тим, у кого війна забрала дитинство і юність. А ще, це новий погляд на великий злочин ХХ століття.

Історія кожної людини заслуговує на те, щоб бути розказаною-прочитаною повністю.