Екскурсія-знайомство з бібліотекою

24 лютого до бібліотеки завітали учні 5 класу ліцею № 64. Для більшості з них це були перші відвідини бібліотеки взагалі.

 Бібліотекарі познайомили школярів з облаштуванням бібліотеки, які її основні функції, завдання і  її  мета. Також розповіли про нові надходження літератури для дітей.

  Діти за допомогою дорослих визначили її, як донесення всіх найкращих здобутків людства в духовній і матеріальній сферах. Щоправда, висловились вони простіше, але суть зрозуміли вірно. Підтвердженням цьому була і виставка з мокрого валяння вовни, що зараз проходить в бібліотеці. Вона викликала у дітей неабияке зацікавлення, як і численні яскраві, оздоблені оригінальними ілюстраціями, енциклопедичні і довідникові видання, та книжки з художньої літератури. 

Сподіваємось, що ця перша зустріч стане початком плідної творчої співпраці.

 «Небесна сотня. Вони загинули за Україну»

Сьогодні День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

11 років тому, саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше активістів Майдану: 47 осіб. Ще 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення отримали 68 осіб.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – Небесної Сотні. 

105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської та національної відваги, сили духу та стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, а також задля гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Втім, на сьогодні битва зі злом не завершена. Гасло цьогорічного Дня пам’яті – «Герої першої перемоги у битві, що триває».

 

Вшановуючи пам’ять полеглих героїв Небесної Сотні, ми провели вуличну акцію, під час якої розвісили білих паперових янгеликів. До акції долучилися всі наші сусіди: працівники Укрпошти, продавчині з місцевих магазинів, а також перехожі. Вічна пам’ять героям!

 

 Маки з вовни

18 лютого в бібліотеці імені Михайла Слабошпицького відбувся очікуваний майстер-клас харківської майстрині Надії Архіпчук. Ще на попередній презентації всі присутні бачили ці неймовірні квіти з різнокольорової валяної вовни, тож тепер з’явилась нагода спробувати власноруч виготовити подібну красу і відчути себе майстром. Скажімо одразу, це виявилося не такою вже й легкою справою… Квіти з вовни потребували не лише вправності рухів, але й фізичної сили. У декого навіть піт з чола капав. На майстер-клас прийшли новачки, ті, хто ніколи до цього не мав жодної справи не тільки з технікою мокрого валяння вовни, але й взагалі – з вовною. 

 

Пані Надія принесла з собою всі необхідні матеріали (їх треба чимало!), а впродовж усього майстер-класу ділилась секретами власної творчості. Дві години збігли зовсім непомітно. Майстриня встигала й розповідати про техніку мокрого валяння вовни й тримати під контролем увесь творчо-виробничий процес. Поступово, з аморфних вовняних пасм почали з’являтися омріяні вироби. Це було схоже на справжнє диво! Як кажуть, «очі бояться, а руки роблять». 

Виготовлені власноруч квітки виглядали не згірш аніж живі! Вони випромінювали красу й тепло. Готові вироби ідеально пасуватимуть в якості прикрас, їх можна і дарувати.

Дякуємо пані Надії за час і терпіння, бажаємо творчого натхнення, і сподіваємось на нові майстер-класи.

 

 «Заборонені книжки про кохання»

Друзі, 14 лютого в світі святкують День усіх закоханих. Не будемо заглиблюватися у витоки цього давнього свята – вони, скажімо одразу, вельми суперечливі й дискусійні, але, користаючись нагодою, нагадуємо вам про книжки, присвячені вічній темі кохання. Зокрема й ті, які колись були заборонені. Письменники, які їх написали, були затавровані, книжкові наклади, якщо вони вже були здійснені – вилучалися з продажу й знищувалися, а долю того чи іншого твору потрібно було захищати в судах. Зазвичай це були виснажливі процеси, які викликали неабиякий суспільний розголос. До слова, всі суди зрештою завершилися перемогою авторів і книгам дозволялося бути надрукованими, а, отже, й читаними. Зауважимо, що книг, які «пробивали» собі шлях до читача, було насправді чимало. Не згадуватимемо тут таких авторів як маркіз де Сад, Леопольд фон Захер-Мазох, Жорж Батай чи Генрі Міллер. Це письменники пограниччя, а їхні твори – про темний бік людської сексуальності, аніж про «світле й чисте» кохання.

Натомість згадаймо, наприклад, Гюстава Флобера з його «Пані Боварі». Книжка, яка нині є в кожній бібліотеці і в якій сучасний читач не бачить жодної крамоли, колись була заборонена. Роман був опублікований спочатку в журналі, але автора і видавців звинуватили в порушенні моральних норм й притягнули до суду, який відбувся взимку 1857 року. Паризький прокурор називав роман аморальним і непристойним, а головну героїню Емму Боварі – повією. Скандальна слава лише підвищила інтерес до твору. Флобер виграв процес і невдовзі «Пані Боварі» була надрукована окремою книгою. Сьогодні «Пані Боварі» – головний роман французької літератури і класика світового письменства. До речі, Емма Боварі була пристрасною любителькою любовних романів…

Втім, цей роман Флобера – не тільки про кохання. Він багаторівневий і значно глибший за одну тему. Українською роман перекладено Миколою Кулішем у 1955 році.

Інший яскравий приклад забороненої книги – «Коханець леді Чаттерлей» англійського письменника Девіда Герберта Лоуренса, вперше надрукований невеликим накладом приватно в 1928 році в Італії, а наступного, 1929-го – у Франції. Роман був заборонений до продажу в багатьох країнах, зокрема і в Англії, але поширювався там нелегально, так само, як і у Франції. Сто двадцять тисяч примірників твору у французькому перекладі розійшлися протягом п’ятнадцяти днів! Книжка Лоуренса стала однією з перших сміливих спроб висвітлити проблему еротики з повною відвертістю. І це теж викликало спротив консервативно налаштованої частини суспільства, яку обурили описи інтимних стосунків між аристократкою і простим лісником. Лише в 1960 році роман був надрукований англійським видавництвом Penguin Books без жодної купюри. Ця подія викликала фурор. Охоронці моралі подали до суду, звинувачуючи видавців у непристойності, але програли процес. Натомість видавництво досить швидко продало понад 3 мільйони примірників роману.  

 

Українською «Коханець» з’явився в 1990 році в блискучому перекладі Соломії Павличко в журналі «Всесвіт» і збурив, в ту доінтернетну добу, шалену хвилю дискусій.

 Тож читайте книжки про кохання! Вони різні: щемливі, сентиментальні, життєствердні, надихаючі. Фактично 80 відсотків художньої літератури для дорослих – це твори про кохання. Діапазон вибору вражає: тут і класичні «Ромео і Джульєтта» Шекспіра, і твори Гамсуна, і романи нашої сучасниці, модної авторки Сари Джіо.

 «Рак: історія хвороби»

Сьогодні, 4 лютого, Всесвітній день боротьби з раком. Хворобою, яка не знає кордонів і вікових меж, і від якої в світі щороку помирають мільйони людей. Рак  іноді називають «тихою чумою» нашого покоління. У деяких країнах рак перевершив хвороби серця й став найчастішою причиною смерті. З цієї нагоди презентуємо книгу Сіддгартхи Мукерджі «Імператор усіх хвороб. Біографія раку».

 Ця фундаментальна праця об’ємом у понад 500 сторінок має потужний просвітницький імпульс. У ній прослідковується історія зародження грізної хвороби, перших згадок про неї й закінчуючи сьогоденням, коли, здавалося б, ми знаємо про рак чимало, навчилися більш-менш ефективно йому протистояти, втім, на жаль, так і не здолали до кінця. Битва з раком триває. В провідних наукових медичних центрах і лабораторіях, в лікарнях і хоспісах, а також у сім’ях, - адже тим, у кого хтось із рідних, або хто й сам пройшов крізь всі пекельні ракові кола, не треба пояснювати, що означає почути одного дня зловісний діагноз. Як зауважив один відомий лікар, «рак починається і закінчується людьми».

Утім, автор – Сіддхартха Мукерджі – онколог і дослідник в галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету, не лише розповідає історію раку і боротьби людства з ним. Він ставить питання поза рамками біографії: чи можна припустити, що колись настане кінець раку? Чи вдасться назавжди викорінити цю хворобу з наших тіл і суспільства?

 

Ця книжка не тільки дуже майстерно  й глибоко написана (одні лише примітки займають пів сотні сторінок), але й людяна, просякнута емпатією. Онколог з теплотою і вдячністю згадує і своїх учителів, і пацієнтів.  

  

Книжка була бестселером «Нью-Йорк Таймс», а також здобула престижну Пулітцерівську премію.