«Глибина думки та культурний контекст у творчості Володимира Діброви»

Володимир Діброва - письменник, перекладач, есеїст народився 11 серпня 1951 року в Донецьку. Він закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет романо-германської філології, відділ перекладів. В 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Творчість Фленн О'Брайен і традиції народної культури» (ірландський письменник і журналіст).

Письменник вже багато років живе у США, але все ж його книжки видаються в українських видавництвах і навіть отримують престижні премії: 

• за переклад роману Семюела Беккета "Уот" нагороджений премією ім. Миколи Лукаша; 
• п’єса «Короткий курс» одержала премію Фонду Гелен Щербань-Лапіки у номінації драматургія; 
• роман «Андріївський узвіз», визнаний «Книгою року Української служби BBC-2007».

Творчість Володимира Діброви є унікальним явищем в українському літературному процесі кінця XX та початку XXI століття. Його тексти поєднують іронічний андерграунд, інтелектуальну глибокодумність і витончений культурний синтез.

Діброва починав як автор українського літературного підпілля 1970–1980-х років. Його перші твори поширювалися в самвидаві. Відмова від соціалістичного реалізму проявилася в опрацюванні мови вулиці, міського сленгу та іронічному осмисленні абсурду радянського побуту.

Разом з Л.Подерев’янським та Б.Жолдаком він був ключовим представником «Київської іронічної школи» — це неформальне літературне угруповання 1970–1980-х років (періоду пізнього радянського андеграунду), яке стало важливим попередником українського постмодернізму.

Перекладацький досвід фахового англіста глибоко вплинув на його власний стиль. Завдяки цьому в його прозу й драматургію увійшли естетика театру абсурду, модерністська поетика та західний інтелектуальний гумор.

«Переклад – це, в першу чергу, спілкування з майстрами. Це те, що стоїть за крок до безпосереднього контакту із живим автором» - В.Діброва.

Варто зауважити, що за зовнішньою легкістю, гумором та сатирою у творах Діброви прихована делікатна рефлексія про природу людини й суспільства.

У романі «Андріївський узвіз» автор порушує питання пам'яті, дорослішання, зміни поколінь і ціни особистої свободи. На прикладі історії київського середовища він показує, як плин часу переосмислює людські вчинки.

«Гарно мати читачів у "різних куточках" країни, а ще краще – по всьому світу. Але для цього треба, щоб те, що ти пишеш, цікавило людей» - В.Діброва.

У фонді бібліотеки є в наявності роман «Андріївський узвіз», в журналі Київ ви маєте можливість прочитати декілька оповідань із збірки «Нове, сиве, різне». Також до вашої уваги роман Семюеля Беккета «Уот» у перекладі Володимира Діброви, який побачив світ у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».