«Сучасне кіно: від історичних епосів

 до напружених детективів»

Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно — національне професійне свято працівників кінематографії. Історія українського кінематографа охоплює понад століття — від перших зйомок у Харкові до здобуття нагород на провідних світових кінофестивалях. Після розпаду СРСР кіноіндустрія переживала глибоку кризу через брак фінансування, проте вона вистояла і почали з'являтися окремі яскраві авторові роботи, наприклад фільми Кіри Муратової.

На тлі зламових подій сучасної історії - Революції Гідності, війни з 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року, сформувалося сучасне відродження українського кінематографа. Це було не просто збільшення кількості знятих фільмів, а глибинна трансформація всієї індустрії.

Що таке екранізація? Це завжди запрошення до діалогу між автором книжки та режисером. Перегляд таких стрічок не лише надихає, а й часто змушує знову відкрити книжку та перечитати першоджерело.

Сьогодні пропонуємо до вашої уваги романи українських письменників, які було екранізовано з XIX століття і до сьогодення. То що ж для нас екранізація сучасних українських романів? Це не просто перенесення сюжету на екран, а спроба осмислити нашу ідентичність, історію та травми через візуальне мистецтво. Кожна з цих історій пропонує свій унікальний жанр: від родинної саги до соціального істерну.

Всі ви знаєте, що українська література має розкішну галерею текстів, які пройшли шлях від книжкових сторінок до великого кіноекрана. Всі вони переосмислюють наші сенси, роблячи історію та культуру близькими й зрозумілими.

Можна, наприклад, перечитати роман І.Франка «Захар Беркут», а також переглянути масштабний екшн-епос спільного українсько-американського виробництва. Історія карпатської громади, яка протистоїть монгольській навалі, отримала динамічне голлівудське прочитання із залученням міжнародного акторського складу.

 

Атмосферний Станиславів початку XX століття, де межа між любов'ю, залежністю та ілюзією надто тонка. Фільм, який зачаровує естетикою, вишуканими костюмами та візуальною поетикою – «Віддана», ще він точно передає магічний реалізм роману С.Андрухович «Фелікс Австрія».

«Залишенець. Чорний Ворон» Василя Шкляра - історія про боротьбу холодноярських повстанців проти більшовицької окупації у 1920-х роках. Драма про вибір, ціну свободи та безкомпромісну відданість своїй землі, яка залишається болісно актуальною.

«Заборонений» Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова - біографічний роман про останні роки життя дисидента й поета Василя Стуса, його боротьбу з тоталітарною системою та загадкову смерть у таборі особливого режиму.

«Довбуш» Василя Карп'юка - нове художнє переосмислення постаті Олекси Довбуша, ватажка опришків, яке поєднує фольклорні перекази, історичні факти та психологічну глибину героїв.

«Ворошиловград» (Дике поле) Сергія Жадана — істерн про повернення до рідного Донбасу, захист власного простору та боротьбу з рейдерством. Фільм передає особливу поетику Жадана, дух свободи та вірності своєму корінню.

Ірен Роздобудько — одна з найуспішніших українських авторок, чиї прозові твори регулярно привертають увагу кінематографістів завдяки виразному психологізму, тонкому відчуттю драматизму та готовим сценаристичним розворотам. Ось, наприклад, «Ґудзик» - психологічна драма про юнацьке перше кохання, фатальні помилки та непередбачувані переплетіння доль. Головний герой закохується в жінку, але після короткого роману вона зникає. Через роки доля зводить його з її донькою. «Зів’ялі квіти викидають» - драма про двох видатних акторок минулого, які на схилі літ опиняються в будинку для самотніх акторів. На тлі минулої слави, суперництва та взаємних образ вони намагаються знайти примирення з життям і собою. Та ще більше її романів екранізовано.

Детальніше ви можете познайомитися в бібліотеці. У нашому фонді є велика кількість екранізованих українських романів від класики до сучасності.