«1000 днів нескореності. Вистояти попри все»

Сьогодні – тисячний день великої війни. Тисяча днів і тисяча ночей відділяє нас від повномасштабного російського вторгнення. Тисяча днів, наче тисяча кроків, тисяча серцебиттів – віддаляє нас від 24 лютого 2022 року.

 За ці 1000 днів нам нещадно давали під дих. Ми падали. Спливали кров’ю. Втрачали на мить свідомість. Але, зціпивши зуби, підіймались. І били, били ворога. Навідліг у ситу пику. Загарбника, збоченого на великоросійському шовінізмі, який бачить у нас не партнера, не сусіда, а виключно васала. Що пережили ми – як народ, як нація – що пережив/пережила кожен/кожна з нас від старого до малого за ці тисячу днів? Розпач, жах, глевкий чорний біль утрат, сльози і заніміння, але й щемку ніжність, світле прозріння, а ще – гордість. Ми вистояли. Ми стоїмо. Б’ємося. Битимемося до кінця…

 З нагоди цієї трагічної події – 1000 днів від початку великої війни, нами були проведені відповідні заходи: тематична книжкова виставка «1000 днів нескореності. Вистояти попри все»,

 а також вулична літературно-мистецька акція, головною метою якої було нагадування містянам про символічну дату. 

Мешканцям району пропонувалося читати воєнні вірші українського поета, художника і солдата Валерія Пузіка; була представлена тематична добірка літератури: топ-10 книжок про війну – від документальних свідчень солдатів, щоденників українських письменників до історій про кохання і детектива. 

Кожен співрозмовник отримав запрошення відвідати бібліотеку. Акція відбулась в приязній атмосфері діалогу. Її лейтмотивом була думка: поки ми єдині – ми непереможні!