середа, 7 вересня 2022 р.



                 Грамотність – необхідний інструмент успіху

Немає жодного сумніву в тому, що письменність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі. Саме грамотність допомагає дітям, молоді, дорослим засвоїти найважливіші життєві навички, які дають можливість гідно протистояти викликам, які кидає життя. Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття, зокрема економічної.


Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності відзначають досягнення та інновації в області грамотностіі. За допомогою цих премій  ЮНЕСКО прагне підтримувати передовий досвід в області поширення грамотності і заохочує створення товариств грамотності, їх динамічний розвиток.  Премії присуджуються з 1967 року. 
Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності присуджуються щорічно 8 вересня в ході офіційної церемонії з нагоди Міжнародного дня грамотності. 
За цей час більш 475 проектів і програм, що здійснюються урядами, неурядовими організаціями та окремими особами з усього світу, були удостоєні визнання. 
Існують дві Міжнародні премії ЮНЕСКО в області грамотності: 
  • Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності 
  • Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності. 
Премія ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності була заснована в 1989 році за фінансової підтримки уряду Республіки Корея. Премія вшановує видатний внесок, який зробив більше 500 років тому письменник Король Сейджон (1397-1450 рр.), що створив алфавіт «Хангиль». Вона приділяє особливу увагу розвитку і навчання грамоті рідною мовою. 
Щорічно присуджуються дві Премії ЮНЕСКО імені Короля Сечжона за поширення грамотності. Кожен переможець отримує 20 000 доларів США, медаль та диплом.

Премія ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності була заснована в 2005 році на честь видатного китайського вченого Конфуція за фінансової підтримки уряду Китайської Народної Республіки.  
Ця Премія приділяє особливу увагу питанню поширення грамотності серед населення сільської місцевості, а також позашкільної молоді, особливо - дівчат і жінок. 
Щорічно присуджуються три Премії ЮНЕСКО імені Конфуція за поширення грамотності. Кожен переможець отримує 20 000 доларів США, медаль та диплом. 
Премія відкрита для установ, організацій чи приватних осіб, які демонструють видатні заслуги в галузі грамотності, досягають особливо ефективних результатів та просувають інноваційні підходи. Відбір призерів проводиться міжнародним журі, призначеним Генеральним директором ЮНЕСКО, яке проводить засідання в Парижі раз на рік. Премія присуджується на офіційній церемонії, що відбулася з цією метою в  Штаб-квартирі ЮНЕСКО  в Парижі. 
Цього року наші діти, діти України змушені здобувати освіту в умовах війни. Тяжкі випробування випали і на їхню долю. Після перемоги ми обов'язково нагородимо мужніх учителів, які  продовжують навчати своїх учнів у надскладних умовах, іноді, навідь з окопів зі зброєю в руках.

 



  

понеділок, 29 серпня 2022 р.

 Ми пам'ятаємо


Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.


Янголи діляться цигарками, «По одній, — сміються, — на брата».

Розповідають один одному про перемоги, розповідають про свої втрати.

Жартують, мовляв, час підшуковувати собі заміну.

Розуміють один одного так, як ніхто більше не розуміє.

«Я, — каже один, — взагалі без поняття, як мені бути далі.

Вони ж, коли мене кличуть, достеменно не знають усіх деталей.

Сподіваються на мене постійно, ставлять якісь питання.

А я на мить відвертаюсь — і саме тоді прилітає.

І потім доводиться говорити з ними про те,

як їм далі жити серед усіх цих смертей».

«А я, — каже інший, — із ними вже місяць котрий,

а самому ж досі страшно на виїзді і страшно в окопі.

Я знаю їх поіменно, запам’ятовую їх обличчя.

І знаєте, смерть нікому із них не личить, нікому не личить.

Я люблю їх тепер, як рідних своїх, авжеж.

Але ж усіх

не вбережеш».

«Що вам казати, — затягуючись, говорить третій. —

Я не можу спати — сняться їхні фото, їхні портрети.

Список їхніх імен — Максим, Олексій, Роман.

Я не сплю, я постійно чую голоси їхніх мам.

І я почуваюсь невдалим, немічним і малим.

Вони на нас сподівались, а ми підвели».

Далі замовкають і всі троє думають про одне —

хто з підопічних яку дурницю сьогодні утне.

Хто вийде з-під крил і залишиться на віки.

І тоді вони плакатимуть: «Ну що ж ви так, чуваки».

Янголи переглядаються, обіцяють не залишати нічого на потім.

Мовчки докурюють і розходяться —

в них попереду

багато роботи.

                                                    Таня Власова




понеділок, 8 серпня 2022 р.

Видатні письменники та поети Донбасу,

  які  займають чільне місце в літературі України.

У Львові бути україномовним письменником легше чим у Донецьку чи Луганську. Окрім таланту тут потрібно мати й моральні сили. За різних обставин в різний час ці автори відстоювали своє право на творчість. Ціна та наслідки цієї боротьби у кожного були свої.

Василь Стус. Ми пишаємося ним не лише за літературний талант, а й за підкріплення кожного віршованого слова дією. Стус більшість свого життя прожив на Донбасі, він відмовився від радянського громадянства, яке, за його словами, означало «бути рабом» За любов до України в своїй творчості його заборонили друкувати, а згодом відправили у місця позбавлення волі, де й загинув можливий лауреат Нобелівської премії, один із талановитіших поетів України


«О земле втрачена, явись

бодай у зболеному сні,

і лазурово простелися,

і душу порятуй мені» 

Його вірші нікого не залишать байдужим: : onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-vasylya-stusa



Володимир Сосюра
– учасник Революції під проводом УНР та один з найліричніших вітчизняних поетів


«Люблю України коханої небо,

Що буде, люблю, й що було.

Живи, моє серце, живи не для себе,

Для себе ж бо ти й не жило»

Уславлений романтик Донбасу як ніхто інший вмів писати про любов. Чистою,синовньою любов’ю наповнені його вірші до України:  www.poetryclub.com.ua 


 


Олекса Тихий – талановитий письменник Донбасу, котрий, як і Василь Стус, заплатив за свою творчість власним  життям. Відлуння його слів ми знаходимо у сьогоденні, й боремося з наслідками того, про що пише Олекса Тихий: «Не біда, а вина кожного інтелігента, кожного, хто здобув вищу освіту, займає керівні посади, а живе тільки затоптуванням черева, байдужий, як колода, до свого народу, його культури, мови. І чи не злочином годилось би кваліфікувати діяльність органів освіти, вчителів, діячів закладів культури та всіх керівників на ниві асиміляції мільйонів українців Донеччини. Адже таку масову асиміляцію не можна назвати інакше, як тільки інтелектуальним геноцидом». 

Повна версія тут:  olexa.org.ua/tvory/tvor01




Іван Дзюба з юності займався захистом репресованих українців. При його безперервній проукраїнській діяльності, йому пощастило дожити до старості та побачити теперішню Україну. Спогади Івана Дзюби про його боротьбу, історії з життя тих, хто відстоював українські національні інтереси на Донбасі:  www.ukrlit.vn.ua/lib/dzyuba




 Микола Руденко – поет з Луганщини, котрий також був репресований через «антирадянську діяльність», написав чимало прекрасних віршів



«Безсмертя нації – у слові,

А слово – Бог земних віків.

Лише нікчемні й безголові

Зрікаються своїх батьків» 

Тут можна почитати його твори: www.poetryclub.com.ua

На Донбасі тривають важкі виснажливі бої. Кожного дня Україна втрачає своїх найкращих захисників. Вони боронять рідну землю, бо цей край був, є і буде – Україна.

середа, 27 липня 2022 р.

Вони творили українську націю 

24 серпня 2021 року, у 30-ту річницю незалежності України, президент Володимир Зеленський оголосив про заснування нового свята – Дня Української Державності, яке відзначатиметься 28 липня.


"Ми починаємо відзначати День Української державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва - столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається. Зародження нашої державності ми відзначатимемо в день розквіту нашої державності – у День хрещення Київської Русі-України" – В.Зеленський

І лише 31 травня 2022 року в розпал війни, яку розпочала росія проти України, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт. Закон набув чинності 9 червня 2022 року. Це свято звертає увагу на те, що українській державності вже понад тисяча років. І саме в цей важкий для України час є головним донести до молодого покоління цю тисячолітню історію, витоки української державності.

Державність - це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу. Ознаками державності є безперервність, втілена в мові, вірі, праві, літературі, мистецтві, національних символах і атрибутах, що передається від покоління до покоління; прагнення нації до політичного і національного самовизначення, державної незалежності; наявність органів публічної влади; соціальна організація суспільства; духовно-моральна, культурна організація суспільства; система норм права, включаючи пам’ятки права; історичний процес, який охоплює весь проміжок часу, впродовж якого відбувалися процеси державотворення.

На превеликий жаль, для українського народу становлення національної державності відбувалося досить складно й упродовж тривалого часу. Основні етапи розвитку Української державності: етап Київської Русі — княжа доба; козацьку державність ХVІ—ХVІІІ ст.; державність Української Народної Республіки; державність Радянської України; сучасну відроджену Українську державу. Історія України — це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Ця боротьба була спрямована на визволення українського народу з-під іноземного панування та здобуття національної державної незалежності. зародження ранньої Української державності почалося з VІ ст. н. е., засновниками якої стали князі Кий, Щек та Хорив, котрі започаткували династію перших її правителів — Києвичів.

До вашої уваги добірка книжок з фонду бібліотеки, які розповідають про видатних представників національної еліти, борців за незалежність та державність. Це видатні українці які жили для України і боролися за Україну.

Також в цей день у православних християн традиційно відзначається як День Хрещення Київської Русі та князя Володимира.



Володимир Великий – Хреститель Русі.

Святе Хрещення на Русі дуже швидко дало свої плоди: почали споруджувати християнські храми; князь піклувався про духовну освіту народу; значно зросла кількість освічених людей різного віку. Русь залучалася до більш передової християнської культури і цивілізації, увійшла в сім’ю християнських народів Європи. Князь дотримувався всіх заповідей Христових і виконував приписи Святої Церкви. При святому рівноапостольному великому князі Володимирі Київська Русь досягла розквіту і її вплив розповсюдився далеко за її межі.

У цій книзі досліджується період існування Київської Русі – першої східнослов’янської держави, її вплив на державно-політичні процеси у Східній Європі.

Володимир Мономах

Володимир Мономах був мудрим і розважливим, політично далекоглядним державцем. За часів його князювання  (1113-1125) – було покращено як політичне так і економічне становище тогочасної держави. Він утвердив централізовану монархічну форму правління по всій території своєї держави та на певний період зупинив процес роздроблення Київської держави, яка почала занепад після смерті його діда Ярослава Мудрого.

Іван Мазепа

Це документально обгрунтоване дослідження назвали "першою в Росії правдивою книгою про гетьмана Івана Мазепу". Не зрадник імперії і пануючи, а неординарна особистість, різнобічно обдарована, неабиякого розуму, сили духу та патріотичної самосвідомості. Ця книга - український переклад тієї самої, гучної, доопрацьований автором. Т. Таїрова - Яковлєва звертається до читача зі вступним словом, дещо за ці роки змінилося у самому "мазепознавстві" - деякі факти і констатації автором відкориговані й доповнені.

Тарас Шевченко

Він народився кріпаком, був круглим сиротою і тільки у 24 роки став вільною людиною. Ці факти відомі всім. Але не всі знають, що молодий Шевченко входив до санкт-петербурзького мистецького бомонду, відвідував оперу, був бажаним гостем у багатьох кращих домах, любив жінок, навіть думав оженитися. Саме такий — маловідомий — Тарас постає зі сторінок цієї книжки. Автор показує не просто геніального поета, а передусім людину — людину, яка любила життя у всіх його проявах, яка страждала від несправедливості, яка так хотіла щастя і яка, зрештою, була такою нещасливою.

 

Михайло Грушевський

Михайло Грушевський (1866–1934) є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України. Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Руси» — першу повну історію України, таким чином перевершивши навіть таких своїх видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової Української держави — його було обрано головою Центральної Ради (1917—1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.

Симон Петлюра 

Ця книга — глибоке історичне дослідження про життєвий і державницький шлях Симона Петлюри. На прикладі життя цього Великого Патріота автор показує прагнення українського народу до волі та незалежності, розкриває причини поразок Української революції, значення її уроків для нинішнього часу.

Левко Лук’яненко 

У просвітницько-публіцистичній праці автор розглядає наріжне питання ідеології української держави, дає оцінку державотворчого процесу в Україні, його окремих складових – економічних, політичних, соціальних, моральних. Головною темою є проблема національної ідеї, рефреном – заклик до єдності народу через відродження мови, традицій, культури, національної гордості, любові до України.

В’ячеслав Чорновіл

У монографії розглянуто діяльність видатного громадсько-політичного та державного діяча України другої половини ХХст. В.Чорновола. рохкрито особливості формування його суспільно-політичних поглядів, розгортання активної громадської роботи, здійснення редакційно-видавничої праці, перебування в ув’язненні й на засланні. Проаналізований внесок В.Чорновола у становлення громадсько-політичних організацій, розбудову та утвердження української державності, місцевого самоврядування й парламентаризму.

Алла Горська

 Активна учасниця українського шістдесятницького руху спротиву тоталітарній системі в СРСР. Її називали душею українського шістдесятництва, вона була люблячою жінкою і матір’ю з ніжним, вразливим серцем митця. Її вбили, і обставини смерті Алли Горської досі оповиті таємницею. А її безкомпромісність і мужність в обстоюванні власних переконань, жертовність і патріотизм досі лишаються взірцем для кожного небайдужого серця. До книжки увійшли світлини з родинного альбому Зарецьких із фондової колекції Музею шістдесятництва та архіву онуки художниці Олени Зарецької.

Будь-який народ, будь-яка нація починається передусім з того, що вона зобов’язана досконало знати своє минуле, своє коріння та витоки. Бо «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани».





середа, 6 липня 2022 р.

«Збережемо природу – збережемо Україну!» 

7 липня святкують професійне свято працівники природно-заповідної справи України.

Вперше День заповідників і національних парків почали відзначати з 1997 року за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи, а сам день працівника – з 2010 року. Великого значення для розвитку заповідної справи в Україні набув друк двох видань Червоної книги України, статус якої у 2002 році підвищений до рівня Закону України.

Працівники природно-заповідної справи, це небайдужі люди, які прагнуть зберегти природу і для яких її охорона стає справою життя. Завдяки цим людям українські ліси, заповідники і парки залишаються у збереженому стані. Вони роблять вагомий вклад в покращення якості стану довкілля України й унікальні куточки природи.



Трішки цікавого про заповідники:

  • ·        Одним із найстаріших на території України є Кримський природний заповідник;
  • ·        У світі існує лише кілька національних парків, розташованих в межах магаполісів. І один з них – «Голосіївський» - знаходиться у Києві;


  • ·        На території України налічується 20 природних заповідників;
  • ·        Чорноморський біосферний заповідник являється найбільшим в Україні заповідником;
  • ·     Найменший за площею заповідник – Мис Мартьян (АРК, біля м.Ялта);
  • ·        Територія заповідника «Медобори» багата на історичні пам’ятки датовані Х-ХІІІ ст.;


  • ·   Особливим надбанням Дунайського заповідника є тюлень-чернець, який занесений до червоного списку Європи;


  • ·        Степ, на якому створений заповідник Асканія Нова не має жодної водної артерії. Третина його площі – невинна територія, якої ніколи не торкався плуг;


  • ·   Заповідник «Кам’яна могила» люди люблять порівнювати з Тибетом, Непалом і Єгиптом;
  • ·     Карпатський біосферний заповідник – це величні гори і мальовничі долини, високогірні луки і озера, найчистіші ріки і мінеральні джерела з цілющою водою;
  • ·  Особливості клімату заповідника «Розточчя» утворили там унікальне поєднання цінних видів і форм рослинності;


  • ·        Справжньою родзинкою Рівненського природного заповідника є озеро Біле, яке ще часто називають перлиною Українського Полісся.


Найстарішим видом заповідання на території України є сакральне заповідання, яке ґрунтується на поклонінні святим місцям та таїнствам природи. При цьому дика природа визначається священною, їй поклоняються та захищають через її природній зв’язок з Божеством. Залишки такої народної охорони природи зустрічається на території України і до цього часу у вигляді святих джерел, дерев та скель, а на Західній Україні та в Криму – у вигляді священних гір, печер і гаїв.

Природа становить основу матеріального життя людини. Ми маємо берегти природу, адже людина є лише частинкою цієї природи. Живіть у гармонії з природою!!!