Його космічна зірка - це гордість українського народу.
До 90-річчя від дня народження Павла Поповича
Українському «Беркуту», зоряному сину України, першому
космонавту України Павлу Поповичу
виповнюється 90 років.
Звичайним серпневим днем 1962 року в 11 годин 02 хвилини
стартували на космічну орбіту два кораблі «Восток-3» та «Восток-4». Другий пілотував космонавт Павло Попович. 12 серпня Земля почула в ефірі з просторів Космосу пісню українською мовою: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», яку співав Попович на прохання головного
конструктора Сергія Корольова.
Народився майбутній космонавт в Узині у 1930 році.
Відмінно навчався у школі. У ремісничому
училищі отримав кваліфікацію столяра, в індустріальному технікумі -
спеціальність техніка-будівельника. Одночасно – свідоцтво пілота літака Ут-2.
Це був перший крок до мети - стати льотчиком-винищувачем.
В 1954 році Павло вже отримує офіцерське звання і з 1957 року служить військовим льотчиком авіаційної дивізії в Карелії. У 1960 році він зарахований слухачем -космонавтом до Центру підготовки космонавтів. Входить до спеціальної групи для підготовки до першого пілотованого польоту на космічному кораблі «Восток». Він обрав собі власний радіопозивний «Беркут» на честь книги І.Франка «Захар Беркут». Політ Павла Поповича тривав три доби. Україна тріумфально зустрічала свого зоряного сина в Києві на Софійській площі.
Після польоту Попович продовжив професійне навчання у Військово- повітряній інженерній академії ім. М.Жуковського. Другий політ космонавт здійснив у липні 1974 року як командир корабля «Союз-14» і першої основної експедиції на орбітальну пілотовану станцію «Салют -3» разом з бортінженером Ю.Артюхіним. До виходу на пенсію в 1993 році Павло Романович працював на різних відповідальних посадах. Із 1999 року Попович був президентом Українського союзу космонавтів, головою товариства української культури "Славутич". Він активно займався громадською діяльністю, є автором багатьох книг, присвячених космічній темі .
