У новітній історії України є дата, яку можна назвати
найважливішою: 24 серпня 1991 року. Це - День Незалежності, який ми відзначаємо
вже 24 роки.
Мільйони українців мріяли та віддали своє життя за цей
Святий для кожного українця День. Скільки
наша нація пройшла випробувань війнами, голодоморами, концтаборами. І
все це для того, щоб відбулося 24 серпня 1991 року! Поява незалежної України на
політичній мапі світу була найвидатнішою подією останнього десятиріччя минулої
тисячолітньої доби. Україну справедливо розглядають , як один з найважливіших
геополітичних чинників у Європі й на усьому євразійському континенті. Поява
незалежної України змінила Європу. Історія української державності налічує
понад тисячу років. Україна - це край, населений волелюбною нацією козаків -
писав М.Грушевський. Ідея незалежності надихала борців за Українську соборну
державу протягом усього ХХ століття. Нині нашій незалежності виконується 24
роки. Українці зуміли зберегти державність в умовах надзвичайно важкої і
тривалої кризи. І є впевненість у тому,
що і зараз не віддадуть вистражданої віками свободи, втрачаючи своїх найкращих
синів на східному фронті.
На виставці
оформленої до Дня Незалежності просліджується
історичний шлях України до омріяної незалежності й свободи : видатні віхи на цьому шляху: визвольні змагання 1917
– 1920 років, Акт Злуки УНР та ЗУНР, утворення Української Народної Республіки,
Друга Світова Війна, проголошення незалежності в 1992 році, помаранчева революція,
революція гідності. Виставка знайомить з видатними постатями історії України,
які внесли свій вклад в боротьбу за її свободу і незалежність. Більшість з них
віддали своє життя: М. Грушевський, С. Петлюра, Р. Шухевич, герої УПА, О.
Тихий, О. Гірник, Ю. Литвин, В. Стус, В. Чорновіл, герої АТО. Окремий розділ
виставки представляє вірші українських поетів присвячених Україні, бажають їй
процвітання, свободи і миру: В. Зайця, М. Жука, Б. Степанюка, Л.
Вишеславського, П. Гірника, В. Козака, Г. Чубач, Н. Поклад, А. Григорука та
інших. Випуск журналу «Київ» представляє сучасну молоду поезію громадських і
патріотичних мотивів, яка є ілюстрацією драматичних подій, котрі ми зараз
переживаємо.
До порятунку шлях у нас єдиний –
Єднаймося в борні проти незгод.
Хай бачить світ – встає моя Вкраїна,
На повний зріст встає її народ. ( В. Крищенко)
Герб, прапор, гімн-це є символи суверенності будь-якої
держави, які представляють її перед усім світом. Ці символи мають свої традиції,
і свою історію. В своїй книзі « Символіка суверенності - синьо-жовта» В. Сергійчук докладно досліджує історію
традиції української національної символіки, проблему національної символіки
української незалежної держави. Мабуть
самі маніфестанти усвідомлювали неперехідне значення цієї події. Це було
справжнє національне свято. 22 травня
1989 року біля пам’ятника Т. Шевченка в Києві піднялося справжнє море
синьо-жовтих стягів. 24 липня 1990 року над міськрадою в Києві було встановлено український національний синьо - жовтий
прапор - згадує В. Сергійчук. Море людей під морем синьо-жовтих прапорів! Це
було незабутнє видовище. 22 липня 1990 року
на засіданні президії Київради було прийнято рішення: « Встановити над
Київською міською Радою народних депутатів синьо-жовтий український
національний прапор 24 липня 1990 року».
28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову «Про Державний прапор
України» . В матеріалах тематичного перегляду
в бібліотеці до Дня Державного прапору можна прочитати публікації прихильників різних
варіантів розміщення смуг синього та
жовтого кольорів, порядку їх розміщення на полотнищі державного прапора,
використання інших кольорів, пропорцій
сторін полотнища прапора . Однак
історична традиція доводить, що інших
кольорів , поєднання яких проходило через усю історію України ніж жовтий та
блакитний – немає - стверджує історик О. Піскун. Ці барви були символічними для
Київської Русі ще до прийняття християнства. Після хрещення держави вони були
освячені образом животворного Хреста.
Перегляд
представляє вірші відомих українських поетів присвячених державному прапору:
Д.Павличка, Г.Чубач, О.Олеся, В. Крищенка. Наталка Поклад
так оспівує значення стягу:
Прапор-це для всіх ознака сили,
Прапор – це для всіх – ознака слави…
Прапор свій оберігаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже є народом,
Українським в Україні.
Немає коментарів:
Дописати коментар