Княгиня Ольга - перша свята жінка Київської Русі. Її
образ постає із сторінок “Повісті минулих літ” Нестора-літописця. М.
Грушевський приділяє великій княгині Ользі найбільшу похвалу як мудрій володарці,
як зразковій жінці, зазначаючи при тому що тільки князі Олег Віщий, Володимир
Великий разом з Ольгою належать до премудрих і хитрих князів, які вміли
постояти за себе й свою землю” і котрих народ вкрив легендарним покровом
заслуженої слави. Блискучу характеристику мудрої володарки найбільшої в
тодішній Європі держави — Київської Русі подає історик і археолог Н.
Полонська-Василенко. Велика заслуга Ольги в галузі державного будівництва,
сприянні християнізації Русі призвели до уславлення і вшанування княгині після
її смерті. Її ставлять поруч з Володимиром Святославичем - хрестителем Русі:
вона “принесла хрест з Константинополя-граду“. Нестор-літописець порівнював
Ольгу з зорею, що передує сходу сонця, маючи прийняття християнства Руссю у 988
році. Висока оцінка діяльності Ольги в світі поступово перетворилася не просто
на її вшанування, а на обожнювання, що означало прилучення її до лику святих.
День пам'яті святої Ольги (Олени) відзначають 24 липня. В 1547 році княгиню
Ольгу зараховано до рівноапостольних святих. Такої честі удостоїлися ще тільки
п'ять жінок у християнській історії.
Книжково-ілюстративна виставка, присвячена дню пам'яті
рівноапостольної княгині Ольги. Матеріали якої розповідають про Ольгу - дружину
князя Ігоря, мати, бабцю Великого князя Володимира, особистість, мудру державну
діячку. Виставка ілюстрована портретами Ольги відомих художників: Г. Якутовича,
С. Киррилова, С. Рериха, В. Васнецова, М. Нестерова, Г. Машкова. В розділі
“Українське християнство в словах мистців” представлена література: С.
Скляренко “Святослав”, Н. Павлищева “Княгиня Ольга”, Р. Іванченко «Отрута для
княгині», Н. Королева “Шинкарівна”, С. Грабар “Метаморфози”, Б. Степанюк “Дзвін
Благовіста”, О. Олесь “Княгиня Ольга”, Хроніка 2000-№№ 49-50, 67-68. В
оформленні виставки використані документи бібліотек імені І.Багряного, імені Ф.Достоєвського.
28 липня - день великого свята українського народу. В цей
день, разом з пам'яттю Великого князя Володимира, ми святкуємо і хрещення
України. Князь Володимир відзначився як видатний володар великої і могутньої
вже тоді Київської Русі. Найбільшим його досягненням, яке мало вплив на його
державу і всю східну Європу, було порвання з язичництвом і входження до великої
сім'ї християнських народів, чим заслужив собі на епітет “Великий”.
Прийнявши хрещення - сам, в 988 році він остаточно
утвердив християнську віру й у своєму краю - в Руси-Україні. Цим поклав
тривалий фундамент для прийняття та поширення всіх культурних надбань, які були
пов'язані з християнством і які вже збагачували майже всі європейські народи.
Християнство зміцнило державу, освятило владу князя і його божественний
авторитет, внесло нову мораль і культуру, сприяло зміцненню політичних,
економічних і культурних зв'язків з європейськими країнами. Час князювання Володимира
– це розквіт давньоруської держави, розвиток землеробства і ремесла, заснування
нових шкіл для дітей київської знаті, зібрання і відкриття бібліотек, кам'яне
будівництво. Хрещення України – це була епохальна подія в історії українського
народу. Володимир Великий був видатним державним діячем і полководцем, головним
засновником київської держави. Після смерті він був канонізований церквою й
одержав ім'я святого, в народі його прозвали Красним сонечком.
Книжково-ілюстративна експозиція присвячена дню пам'яті святого князя
Володимира. Матеріали, які розповідають про багатогранну державну діяльність і
історичну місію-хрестителя України-Руси.
На виставці представлені: картина художника П. Андрусіва
”Хрещення України”, ;на який зображено хрещення українців згідно опису в
літописі Нестора;. картина В.Васнецова ”Хрещення святого князя Володимира”.
Розділ ”Українське християнство у словах мистців” представляє літературу: Ю.
Опільський “Ідоли падуть”, С. Скляренко “Володимир”, Прокопович Т. ”Володимир”,
В. Щурат “слово Іларіона”, О.Стефанович “До святого Володимира”, Нестор
“Повість временних літ”, ”хроніка 2000, № 69-70, № 67-68, № 49-50, в яких
багато публікацій присвячено постаті святого Володимира.
Немає коментарів:
Дописати коментар