М. Амосов: Відомим став, багатим – ні.

Він був мірилом совісті, честі, гідності. Його ім’я – у списку 100 великих українців. 2013 рік був оголошений роком Миколи Амосова. Він отримав дві освіти – лікаря й інженера. Війна зробила його хірургом універсалом, він оперував багато і брався за найтяжчих пацієнтів. У 1955 році він уперше в Україні розпочав хірургічне лікування вад серця, а 1963-го першим у Радянському Союзі провів протезування мітрального клапана. У 1988 році очолив Київський науково-дослідницький інститут серцево-судинної хірургії. Дві Державні премії Амосов здобув за розробки в галузі медицини, а ще одну – за дослідження в галузі біокібернетики. Важко збагнути, що хірург, кібернетик та прозаїк Амосов – одна й та сама людина. Для своїх учнів він був не просто вчителем, а кумиром і взірцем. Амосов заслуговує на те, аби йому побудували храм. Ні, не з каменю, а віртуальний, де б зберігалися б його ідеї, думки і почуття. Він постав перед світом у мармурі. Це міцний матеріал, але людська пам’ять і подяка –міцніші.

Використана література:

Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество М.:  «Сталкер», 2003;

Амосов Н.М. Алгоритмы разума. К.:Наукова думка, 1979;

Амосов Н.В. Повести. К.: «Дніпро», 1984..

Амосов Н.М. Книга о счастье и несчастьях: Дневник с воспоминаниями и отступлениями М.: Мол. Гвардия, 1990;

100 видатнихукраїнців. – К.: Арій, 2006;

Згурская  М. П. Николай Амосов  Х.:Фолио, 2010.

Україна 7-8, 2008. С.104.