Марко Вовчок – письменниця і жінка-загадка.

М.Вовчок, чиї твори ще з радянських часів входили до шкільних програм, на одному із Форумів видавців у Львові була названа секс-символом  серед класиків української літератури. «Моцартом любовних історій» охрестив її Віктор Петров-Домонтович, а сучасники часто називали М.Вовчок українською Жорж Санд. Чим же вона заслужила це звання? ЇЇ твори наповнені високою моральністю, природністю, в них відсутні описи еротичних сцен. Відомо, що свого часу вона об’їздила майже всю Європу. Була знайома з багатьма відомими особистостями: П.Кулішем, І. Тургенєвим, Гєрценим, Л.Толстим, М. Добролюбовим, Д.Менделєєвим, композитором Бородіним. У французьких письменників Ж.Верна, Г. Флобера, П.Меріме вона викликала зацікавленість далеко не тільки як талановита письменниця. Ставлення до М.Вовчок як в ті далекі часи, так і дотепер коливаються від захоплення до неприйняття. Злі язики стверджували, що її твори – заслуга редакторської праці П.Куліша. Проте, листи Марії до чоловіка свідчать, що писала вона живою, яскравою народною українською. У Марії був лінгвістичний дар. Французи відмовлялися вважати її росіянкою, польською вона говорила як варшав’янка, в Німеччині опанувала німецьку, після кількаденного спілкування з чеськими емігрантами вільно заговорила чеською. Перекладами з англійської, французької  та німецької заробляла собі і сину на скромне, але не голодне життя. Ж. Верн надав їй виключне право на переклад його творів (переклала 15). Окрім того М.Вовчок переклала Гюго, Андерсена, Пруса, наукові праці «Життя тварин» Брема. В неї були закохані П. Куліш, І Тургенєв, А. Герцен, Д. Писарєв. В 1902 р. в «Киевской старине»  було надруковане оповідання «Чортова пригода» яке отримало купу компліментів від І. Франка. «Поки людина живе, біографія передчасна». Так вважала М. Вовчок і не дозволяла  друкувати свої фото, не давала інтерв’ю, неспростовувала жодної з пліток.

Використана література:

Брандіс Є. Марко Вовчок. Повість-дослідження. К.: Дніпро, 1975;

Панасенко Т.М. Марко Вовчок  К., 2013;

Хоменко Б.В. Народні джерела творчості М.Вовчка. К., 1977

Лобач-Жужченко. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. К.:Дніпро, 1969;

Марко Вовчок. Народні оповідання. Повісті «Інститутка», «Три долі». К.:Наук. Думка, 2001;

Марко Вовчок. Три долі: повісті та оповідання. Харків: Фоліо, 2006;

Пантелеймон Куліш: письменник, філософ, громадянин. Хроніка 2000. Вип. 78.