Палка і правдива мова Святослава Караванського.

Караванський став на захист української мови, боровся за права українців на свою мову і за це був запроторений до концтаборів. Він провів за гратами 31 рік свого життя. Був звинувачений в «буржуазному націоналізмі», відмовився співпрацювати і доносити на своїх товаришів. Перший арешт тривав 16 років. У 1954 році розпочинає масштабну роботу над «Словником українських рим». В ув’язненні продовжував перекладати з англійської Шекспіра, Кіплінга, Бернса, Бронте… Після звільнення за амністією працює над книгою «Біографія слів». Караванський боровся за викладання у навчальних закладах українською, протестує проти «Закону про мову», пише статтю «Про одну політичну помилку». Без суду і слідства дослідника-мовознавця знову арештовують  на 9 років таборів суворого режиму. У Володимирському централі Караванський пише статтю про розстріл польських офіцерів у Катині на основі свідчень в’язнів. Система розуміє «небезпеку» діяча, і в 1969 році присуджує йому ще 5 років ув’язнення і 3 роки таборів особливого режиму. У лютому 1979 року Караванський приєднується до членів Гельсінської групи.

Мовознавець першим видав словник синонімів української мови. Практичний словник він розробляв і видав сам. Почав працювати над книгою перебуваючи у таборі. Його особливою рисою було вміння працювати за будь-яких умов. Праця була його повітрям, його життям. Після 31 року неволі за гратами Караванський лишився незламним і робив свою мовознавчу справу до останніх днів. Його називали велетенським громадянином і велетенським філологом. Він був непохитним максималістом, стоїком, нонконформістом і привітною демократичною людиною, ідеалістом до останніх днів… Його спадщина – справжній скарб для поетів – «Словник українських рим», в якому Караванський самостійно склав близька 60 тис. римованих пар слів.

«Коли не я, то хто?», - все життя  вважав дослідник української мови, письменник, публіцист, громадський діяч  - Святослав  Караванський.