Микола Стражеско. Краса і розум медицини

«Від лікарів і вчителів завжди вимагають дива, а коли таке стається, 

чомусь ніхто не дивується»

                                      Микола Стражеско

29 грудня виповнюється 145 років від дня народження вченого зі світовим ім’ям - українського лікаря із славетного роду гетьмана Конашевича - Стражеско Миколі Дмитровичу, організатора та першого директора Українського науково-дослідницького інституту клінічної медицини, автора багатьох досліджень основ фізіологічної діагностики захворювань внутрішніх хвороб. До сьогодні не втратила актуальності і використовується сучасними лікарями класифікація недостатності кровообігу Стражеска-Василенка, яка була затверджена у 1935 році.

Ім’ям Стражеска названі: Національний науковий центр - Інститут кардіології АМН України, вулиця в Києві, встановлена меморіальна дошка на будівлі по вулиці Володимирській, де мешкав вчений та на центральному корпусі Інституту клінічної медицини по вул. Саксаганського, в якому працював лікар. Меморіальний музей видатного вченого, пам’ятник знаходяться в Інституті кардіології на вул. Народного ополчення.

Стражеско вважається фундатором терапевтичної школи. Він є  одним з засновників вітчизняної кардіології, стояв у витоків геронтології і геріатрії. Працював в лабораторії І.Павлова. Стажувався  у Парижі, Берліні, Мюнхені. Співпрацював з О.Богомольцем, В.Образцовим, В.Василенком. Вчений є автором більше 100 наукових праць.

Згадують, що Стражеско мав феноменальну пам'ять. Він вважався унікальним діагностом. Його пацієнтами були М.Садовський, М.Заньковецька, М.Коцюбинський, В.Городецький, Й.Сталін, М.Хрущов. Кожного вівторка Стражеско безкоштовно приймав малозабезпечених городян. Вчений був нагороджений орденами святої Анни ІІІ ступені. Святого Станіслава ІІ та ІІІ ступенів. Був академіком трьох академій: АН України, АН СРСР, АМН СРСР.

Стражеско був всебічно розвинутою особистістю: мав музичний слух та музичні здібності, захоплювався театром, живописом, в його колекції були полотна Айвазовського, Полєнова, Васнецова, Рєпіна, Сурикова, Рафаеля.  Великий лікар вважав за щастя вченого «служити одночасно розуму і добру». М. Булгаков «списав» образи своїх героїв «Собачого серця» професора  Преображенського та його помічника доктора Борменталя з тих, чиї лекції слухав у Київському університеті – В. Образцова  та Стражеска.

Оспап Вишня писав: «Помер  Стражеско. Краса і розум медицини. Ціла епоха відійшла у вічність. Це епоха розумної і гуманної медицини, що любив народ. Ця людина прикрашала своєю особою Київ. Стільки благородства, стільки розуму, стільки серця було в цій людині».