Непереможна краса

                                     (пори року у мистецтві. Літо)

Російські нелюди плюндрують зараз українську землю своєю смертоносною зброєю. Головною метою цієї війни є її знищення. На жаль, скорботні пейзажі руїн і згарищ стали сумною візитівкою нашої країни. Проте, ще жодному окупанту не вдалося випалити, підірвати, зруйнувати красу і велич України. Наші митці в усі часи  правдиво і з великою любов’ю втілювали і продовжують відображати цю красу. Вона – безсмертна.

1.Євгенія Гайдамака, київська ілюстраторка.

 

2.Юрій Пацан.

Яскравим прикладом незламності є доля і творчість Юрія Пацана. Він – заслужений художник України, Почесний член Народної академії творчості інвалідів України. Юрій народився у 1963 році на Київщині. За фахом – технік-технолог. Працював в інституті радіології, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, ліквідатор 2-ї категорії. У 1999році потрапив в автомобільну катастрофу, інвалід l групи. Живопис став його порятунком, не дав зануритись у прірву розпачу і зневіри. 

Сюжети картин художника – це знайомі з дитинства пейзажі рідної природи. Вони живуть в уяві і просяться на полотно, випромінюють радість і дають змогу через роки повернутись в село і дитинство. Майстерність і заслужене визнання прийшли через важку працю. Він самотужки по книгах і журналах опановував уроки створення картин – від ґрунтовки до завершення. Іноді доводилось малювати лежачи на животі, спираючись на лікті. 

Роботи митця є в Німеччині, Канаді, Китаї, США. Вони – гімн красі природи України і життю. Творчість митця – приклад того, як горе і безнадія одних ламають назавжди, а для інших є сходинкою до вершин духу.  

                     Клапоух Юрій

Твори цього харківського художника сповнені добром. Пейзажі випромінюють свіжість, прохолоду і запахи літньої природи. Портрети підкупають реалістичністю і внутрішньою і зовнішньою красою. Люди є органічним продовженням пейзажу.