«ПРОЧИТАННЯ   ВУЛИЦЬ»

Конкурс професійної майстерності

Літературно-краєзнавча відео екскурсія

вулицею сім`ї Ідзіковських

« ІДЗІКОВСЬКІ. ДУХОВНО СПРАГЛІ».

Бібліотека ім. О.Новікова-Прибоя

Мета: розповісти мешканцям району про  польсько-українську родину Ідзіковських - книговидавців, їх громадську та благодійну  діяльність, ім’ям якої в 2016 році була названа одна з вулиць Солом’янського  району.

Вулиця Ідзіковських знаходиться між вулицею Волинською і Севастопольською площею.

Ця невеличка, затишна, спокійна, коротенька   вуличка  в 720 м довжиною виникла на початку ХХ ст. під назвою  Центральна і була однією з перших вулиць в селищі Чоколівка. З 1963 року носила ім'я Михайла Мішина- члена штабу оборони Києва під час Другої світової війни. 

Сьогодні   вулиця  є місцем розташування   медично-музично-мистецьких  закладів.

 Починається і закінчується вона медичними закладами: медичний центр «Добробут» фасадом нового корпусу виходить на Севастопольську площу. Інноваційні  технології та сучасні інтер’єри закладу ефективно впливають на процес лікування хворих.  Адреса комплексу – вул. Ідзіковських,б. 3.

 Дитяча клінічна лікарня №3 (почтова адреса – вул.Волинська, 21), одним корпусом  виходить на вул.Ідзіковських.

Лікувальні заклади виконують важливу і необхідну  місію в суспільстві: рятують життя і  зберігають фізичне здоров’я дорослих і малих  киян;

Під №37-А  знаходиться центр  мистецтв – підлітковий клуб «Червоні вітрила» для  дітей різного віку, які  долучаються  до миру краси і добра;

Гуртожиток для  студентів Київського національного лінгвістичного університету займає будівлю за №15/17;

В житловому  будинку №13 на першому поверсі – привітне, затишне кафе «Sanny – Yummy»,  де можна не тільки скуштувати різні бліни, але й відпочити на зеленій галявині, поспілкуватися з друзями чи з книгою…

Школа №69 виходить на вулицю Ідзіковських своєю спортивною зоною. До речі, в ній навчалися брати Клички.

 За адресою вул. Ідзіковських,б.25 розміщується Київська музична школа №33, яка у 2016 році отримала ім’я В.В.Пухальського- видатного українського композитора, музиканта, педагога, громадського діяча, мецената, першого ректора Київської консерваторії. В закладі діє «Музична вітальня», яка зберігає пам'ять і  популяризує духовну спадщину українського музиканта.

Цікаво, що родина Ідзіковських і Пухальський  були знайомі, мали спільне коло  знайомих, композитор друкував ноти своїх творів в їхній фірмі, вони  влаштовували музичні концерти в Україні;

Символічно, що через століття дві видатні постаті української історії знову зустрілися на одній з вулиць  міста Києва,  для розвитку і розквіту  культури якого вони плідно  працювали все життя.

Чим же заслужила сім`я Ідзіковських вдячну пам'ять нащадків  і честь  залишити   своє ім’я на мапі  Києва?

 Леон Ідзіковський у 1858-59 роках заснував у Києві на Хрещатику, б.,29 книгарню - «Книжково-музичний магазин», потім він перетворився на книжково-нотну видавничу фірму;

Після його смерті нею  керувала його дружина Герсилія Гнатівна. Вона відкрила  читальний зал на 500 осіб при книгарні, яка перетворилася на приватну книгозбірню   в 40 тисяч томів. В 1914 році її фонд складав вже 173 тис. примирників;

-з 1897 року фірмою керував син Владислав Львович. В друкарні Ідзіковських  працювало 150 осіб, в бібліотеці - 10 працівників;

 Підприємство видавало твори українських композиторів: Кошиця, Стеценка, Лисенка, Пухальського та інших. Діяльність Концертного бюро організовувала  сестра – Ящевська Марія Львівна – співачка, якій М.Лисенко присвятив пісню «Моя любонька» на слова А.Міцкевича.

Фірмою «Леон Ідзіковський» було випущено у світ 7 тисяч  назв різноманітної літератури, в т.ч. нотних видань;

Родинна фірма Ідзіковських була співорганізатором художніх виставок, музичних концертів;

Життя і діяльність родини Ідзіковських є взірцем  для нащадків чесного, самовідданого служіння обраній справі на благо державі і народу.

 Вуличка Новгородська прилучається до  вулиці Ідзіковських, на ній   знаходиться районна бібліотека, яка продовжує справу відомої  родини - книгорозповсюдження та просвітництва населення. 

В бібліотеці є матеріали, в яких можна знайти інформацію про родину Ідзіковських:  

-М.Рибаков «Хрещатик відомий і невідомий», Київ,Видавництво «Кий», 2003;

-А.Третьяков «Старий Хрещатик і його домовласники»,Київ, «Сучасний письменник», 2019;

-Ковалинський В. «Київські мініатюри», книга шоста, Купола – 2007;

-Петров С. «Книжкова справа в Києві 1861-1917», Київ, «ЕксОб», 2002;

-« Микола Лисенко у спогадах сучасників», Київ, «Музична Україна», 2003;

-Лисенко І. « Музична культура України», «Рада». Київ – 2008;

-«В.В.Пухальський. Життя як служіння музиці…», Історико-біографічна збірка – подарунок музичної школи № 33 ім. В.Пухальського.

 Бібліотека висловлює подяку за творчу співпрацю бібліотеці ім.Достоєвського, СШ№64, музичній школі №33 ім. В.Пухальського.

 

 

Мова – шлях взаєморозуміння між народами

Мета Європейського Дня мов – заклик до вивчення іноземних мов. Це є шлях взаєморозуміння між народами та країнами, шлях миру та взаєморозвитку.

В Європейському союзі  24 офіційні мови.

У світі існує 6-7 тисяч мов. Половина мешканців планети володіє двома або більше мовами. Найбільш поширеними сьогодні серед європейських мов є: португальська, іспанська,французька і англійська.

Цей день – нагода привернути увагу суспільства до мовного й культурного різноманіття Європи, яке треба підтримувати, популяризувати, розвивати мовні навички. За даними  ЮНЕСКО у світі що два  тижні вмирає  якась одна мова.

Яскравим прикладом боротьби  за свою мову, гідність та  ідентичність є діяльність діаспори народності ерзя, яка відноситься до фінсько-угорської групи, налічує в Україні біля 10 тисяч представників. У 2008 році в Києві виникло товариство « Ерзянське слово». Його заснував Сиресь Боляєць, користувач нашою бібліотеки Олександр Болькін. В квітні цього року він виступав в ООН  в якості  Інязора – верховного старійшини народу ерзя і громадянина України.

Олександр –Сиресь Боляєнь    активний майданівець, ветеран війни на Сході, організатор і активний учасник національного руху свого народу.

За час свого існування  в Україні "Erzan val"  сім разів організовувало в Києві відзначення Дня ерзянської мови:  літературні читання, виступи  відомих поетів,  літераторів. Товариство видає книги своїх авторів. Сам Олександр пише вірші, пісні: слова, музику, перекладає ерзянською українських поетів. Національне товариство створило цикл освітніх  відео програм  рідною мовою. Також заснувало   незалежне друковане видання.

Наш користувач Орест Ткаченко-відомий український мовознавець,  вивчав мову  фінсько-угорського групи, зокрема  народу ерзя,  опублікував своє  листування  з ерзянською поетесою Марізь Кемаль, подарував її в бібліотеку.

 Діти України - за мир!

У  Всесвітній день миру бібліотека взяла участь в підготовці та проведенні флешмобу учнів СШ №64 «Діти України за мир», коли школярі висловлювали свої побажання прості і вічні для всіх і кожного: мирного, світлого майбутнього, голубого неба, радості, щастя, можливості спокійно вчитися, втілити у життя свої мрії… Діти оформили свої думки на плакатах- крилах голубів миру. Бібліотека підготувала  паперові фігурки птахів з інформацією  про історію свята, про символ солідарності всіх людей світу, Дзвін миру. Хвилина мовчання відбувалась під запис його дзвону… Своїм заходом діти продемонстрували своє прагнення миру в Україні, у всьому світі і закликали всіх гостей, батьків, мешканців району робити все можливе для перемоги миру і добра над злом і війнами.

Головний антивоєнний символ людства.

В 1949 році всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо створив свого першого білого «Голуба миру» для плакату Паризького конгресу миру. Його наступні варіанти голуба стали більш популярними.Сьогодні Голуб миру авторства Пікассо є головним символом в боротьбі людства за мир у всьому світі.Цікаво, що оригінал цього зображення голуба зроблений художником-генієм зберігається в Україні в історико -художньому музеї села Пархомівка Харківської області. Заклад вважається одним із найцікавішим сільським музеєм і найпопулярнішим туристичним об’єктом України, у фондах якого зібрано більше 7 тисяч експонатів, серед них безціні всесвітньо відомі шедеври Рєпіна, Шишкіна, Шевченка, Рембранта, Малевича, Кандинського, Реріха та інших ...

 Книжкова новинка від книжкової феї

Нещодавно в книгарні-кав’ярні «Zakapelok», що на Подолі, відбулася презентація дебютної книги Оксамитки Блажевської «Еля». Тепла, позитивна і незабутня зустріч залишиться на довго у спогадах у всіх, хто був присутнім, адже така прекрасна презентація, це як сонячний промінчик серед похмурого дня. 

Оксамитку називають книжковою феєю, її покликання популяризація книжки, вона завжди брала інтерв’ю у письменників, вона чудово спілкується з дітьми, адже вела дитячі та літературні програми на радіо, вона є засновницею «Літературного клубу «Оксамитка», вона займається тим, що подобається, від чого насолоджується і перебуває у своїй стихії. І от нарешті… видано її перший роман (адже всі вважали, що Оксамитка вже відома письменниця і в неї є книжки). До цього часу Оксамитка Блажевська писала вірші, а її оповідання можна почитати в колективних збірках: «Теплі історії в конвертах», «Їде маршрутка», «Кудафудра». Під час презентації ми дізналися про історію написання роману, сам задум, адже такий світлий текст про добро і людяність в наш час рідкість. Навіть обкладинка вже наповнює позитивними емоціями, а таку гарну обкладинку намалювала Дарина Сингаївська (письменниця, художниця-ілюстраторка, архітекторка). 

Тож розпочинаємо знайомство зі світлим і добрим романом «Еля». 

    Тридцятилітня Еля нещаслива у подружньому житті: вона у чужій країні, недолюблена власним чоловіком. Та її життя змінюється тоді, коли з нею починають відбуватися дивні і часом містичні речі. Наприклад, зі старовинного дзеркала виринає Соняшник – друг її бешкетного дитинства, домашній сонячний зайчик. Еля не може зрозуміти цього. Згодом вона розлучається з чоловіком і вирушає на батьківщину – у подільське село Маліївці, яке колись було резиденцією польського магната, графа Орловського – з цим селом у неї асоціюється багато теплих дитячих спогадів. Зокрема, про бабусю, про дядька Тюху, про хлопчика Макса, який навіть зізнався їй у коханні. Саме там вона стикається з великою таємницею власного роду, яка вражає її до глибини душі і перевертає усе догори дриґом.

На презентації були присутні колеги по перу Роксолана Сьома і Юлія Кубай. Вони поділилися маленькою новиною. Юлія Кубай вже готує до друку свою нову книжку, а поки що читаємо її романи «Душа» і «Ідеальність». І Роксолана Сьома також скоро порадує новеньким романом. А хто ще не читав «Синдром медузи»? То книжка вже чекає на Вас. Це та книжка, яку варто прочитати всім.

 ТВОРИТИ  БЛАГІ  та ДОБРІ БЕЗКОРИСНІ СПРАВИ -

закликає Міжнародний день благочинності, якій відзначається 5 вересня – в день пам’яті Матері Терези. Чинити милосердя – гідне і шановане заняття  - вважається в сучасному суспільстві.

Бібліотека дуже вдячна своїм дарувальникам – спонсорам, які подарували  нам сучасне обладнання і зручні меблі: виставковий стенд і пуф «Кубік –Рубік». Також бібліотека отримала в подарунок книжки з комп’ютерних технологій і з серії зарубіжного гостросюжетного роману. 

А бібліотека передала в СШ №64 і подарувала квіти нашій користувачки, яка не раз поповнювала фонд цікавими книжками. 

В цей день кожен відвідувач бібліотеки отримував  гігієнічну маску. На жаль,  новий обов’язковий аксесуар сьогодення  для кожного.

Як приємно отримувати подарунки, а ще приємніше робити їх іншим!

 

Весела абетка Наталки Поклад

В рамках програми «Письменник кличе на урок»за доброю традицією тісної співпраці бібліотеки зі СШ№ 64  до другокласників  завітала знана і шанована письменниця і поетеса Наталка Поклад. Окрім глибоких, вражаючих своєю проникливістю і влучністю віршів для дорослих,  вона є авторкою теплих, добрих і повчальних книг для дітей. Пані Наталка випромінює  як і її твори світлу енергію, сповнену любові до людей, природи, Батьківщини. Діти особливо це відчувають, тому замість запланованого виступу, відбулося живе, безпосереднє спілкування. На кожен віршик школярики реагували морем піднятих рук: всі хотіли поділитися враженнями від почутого. Присутні отримали задоволення від неформальної, майже родинної, зустрічі.