Бібліотека… Тиша.. Століття…

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці,

А двері широко відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці.

Герої романів, легенд, повістей,

Тут радо говорять із нами.

В книжках – відкриття всіх великих людей,

Думки, що хвилюють віками.

До Всеукраїнського дня бібліотек оформлена «тематична вітрина» з цитатами та висловами про книгу і бібліотеку.

« Бабин Яр. Символ вічної скорботи»

Babyu Yar. The Symbol of  mortal sorrow

Давнє  урочище в Києві,  окраса  його околиць із 14 століття, назване  Бабиним Яром  у 17 ст., набуло сумної всесвітньої трагічної слави у столітті двадцятім. Під час Другої світової війни  Бабин Яр став місцем масових розстрілів мирного населення. За два осінні  дні 29 і 30 вересня 1941 року тут було убито до 34 тисяч євреїв.

У цьому році у зв’язку з 75- ми роковинами трагедії Бабиного Яру ( розпорядження КМУ від 30 грудня 2015 року  № 1410)  в Україні  заплановано ряд  жалобних заходів  на території Національного  історико - меморіального заповідника «Бабин Яр»  за участю Президента, членів уряду, представників державних органів та установ, громадських організацій, у тому числі міжнародних, духовенства, дипломатичного корпусу іноземних  держав. План заходів,  зокрема, включає закладення пам’ятного знака на місці спорудження Меморіального музею пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру, створення в майбутньому Алеї  Праведників на території Національного  історико – меморіального заповідника « Бабин Яр», перспективний розвиток заповідника,  та інші заходи.

Тематична виставка «Бабин Яр. Символ вічної скорботи»   мовою книг, статей з періодики, художніх та поетичних творів  розповідає  про страшні події в Києві  під час окупації  в роки Другої світової війни. Трагедія Бабиного Яру залишається й досі темою історичних та наукових досліджень, темою творчості  поетів, письменників, художників. Сучасники досі шукають відповіді на запитання, які залишили  трагічні події тих днів. Микола Бажан писав у своєму вірші  « Яр»: « За пломінь цей не може буть покути, за погар цей нема ще міри мсти. Будь проклят той, хто зважиться забути! Будь проклят той, хто скаже нам – « прости»!

 

 

Публікація А.Ткачука, завідувача архівним відділом Національного історико – меморіального  заповідника «Бабин Яр», «Симфонія № 13 Шостаковича»  знайомить з   історією створення музичного твору композитором Д. Шостоковичем  на слова вірша Євгена Євтушенка « Бабин Яр», який поет написав в Києві в 1961 році. Автор  розповідає  про складний  шлях твору до слухача. Вперше симфонія була виконана в Москві в 1962 році, і тільки 1988 році Симфонія  № 13 Д. Шостаковича прозвучала в Києві під керівництвом диригента Державного академічного оркестру В.Кожухаря та за участю капели « Думка» і соліста А.Сафиуліна.

Уклін бійцям невидимого фронту

Salute to soldiers of invisible front

22 вересня – день партизанської слави, день вшанування подвигу партизанів та підпільників у період окупації України 1941-1945 років. Є у нашого народу добра традиція - пам’ятати та бути вдячним за подвиг тим, хто служив своєму народові, захищав його свободу від загарбника, віддав за це життя, традиція увічнювати імена героїв в назвах вулиць, шкіл, меморіальними дошками, пам’ятниками. В місті–герої Києві ландшафтному парк у Дарницького району дана назва - «Парк Партизанської Слави».

Тематична збірка матеріалів з фондів бібліотеки до цього визначного дня розповідає про пам’ятні місця пов’язані з подіями років окупації України 1941-1944 років, про діяльність партизанський загонів, підпілля, про маловідомі факти діяльності столичного підпілля (книга Ф.Левітаса «Друга світова війна: український вимір», книга пам’яті «Маршрути подвигу і пам’яті»). В публікації «Солдати київського підпілля» автор П.Т.Тронько відкриває імена учасників підпілля Київщини та документи планування проведення збройного повстання в 1943 році в Київській області. Про підпільно-партизанський «другий фронт», про становлення й розгортання партизанського руху, відродження і процес активізації народної боротьби в тилу ворога розповідає М.В. Коваль в книзі «Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах».

Війна, період окупації залишив глибокий слід у національній пам’яті українського народу. Трагедія окупації та опір нацизму дали важливі історичні уроки: жоден загарбник ніколи не принесе іншому народові щастя, визволення і незалежність й попри всю складність і суперечливість партизанського руху в Україні, «мала лісова війна» була важливою складовою великої війни з нацизмом. Із нотаток гітлерівського генерала Г.Теске: «Першою битвою, яку програв вермахт, була битва проти радянських партизан 1941 1942 р.р. З початку й до кінця війни ініціатива перебувала у партизан».

« Яскраві світи Боісіди»    

Bright worlds of  Boisida.

А Вам цікаво як кохають духи? Чи існують янголи - охоронці? А добрі демони? А русалки,  які не топлять, а рятують?  Це  все головні герої  дебютної книжки «Дивовиддя про святих русалок» молодої  письменниці  Боісіди, творча зустріч з якою відбулася в бібліотеці 27 вересня.

 Свій виступ авторка розпочала з читання  віршів тому, що  свою творчу діяльність  вона починала як поетеса. Гостя розповіла  присутнім - жінкам різного віку, школяркам, яким вона адресує свій твір – незвичайну історію написання першої книги. Чотири ночі у марення письменниці  приходили мудрі русалки і розповідали свої історії, а п’ятої ночі вони попрохали її написати про них книгу. І русалки  та інші дивовижні  слов’янські  персонажі (домовики, повітрулі) твору викликають захоплення читача.

 

 Розповідь молодої письменниці викликали емоційний інтерес у слухачів, які задавали  багато різних запитань. 

Телеведуча  першого національного каналу  Віра  Мазяр, подруга  Боісіди, читала  уривки з   її нового твору « Дивовиддя про святих   русалок».

Присутня  вчитель англійської мови СШ № 64 Наталя Володимирівна  Шарапа  провела з ученицями 6 класу діалог англійською мовою на тему заходу.  

На завершення зустрічі: фото на згадку, та автографи.

Після заходу  гостя мала бесіду з народною майстринею Тамарою Данилівною Желібою – у творців з’явилися цікаві та корисні для обох теми для розмови. 

Бажаємо  Боісіді – журналісту, поету,  починаючому   прозаїку - нових незвичайний, фантастичних  вражень, видінь,  про які вона яскраво розповість читачу в своїх нових творах.

Нобелівська премія: під знаком миру

Nobel: Peace Prize

Тематичний перегляд «Нобелівська премія: під знаком миру» знайомить з постаттю самого Альфреда Нобеля, історією започаткування ним премії. Премія миру – одна з шести Нобелівських премій, що була заповідана швецьким індустріалістом та винахідником А.Нобелем. Відповідно до його волі Премія Миру повинна присуджуватися тому «…хто зробить найбільший або найкращий внесок в дружні стосунки між націями, в скасуванні або скорочення армій, що існують та в проведення або агітацію мирних з’їздів».

Перегляд представляє матеріали: повний список особистостей, яки були нагороджені Нобелівською Премією Миру, починаючи з 1901 року, коли лауреатами стали Анрі Дюнан – засновник «Міжнародного Комітету Червоного хреста» - за внесок в мирне співробітництво між народами та французький захисник миру Фредерик Пассі за багаторічні миротворчі зусилля, до лауреатів 2014 року: Малали Юсуфзай – пакистанської правозахисниці – наймолодшого лауреата премії, яку вона отримала «за боротьбу проти придушення дітей і молодих людей і за право дітей на освіту» і Кайлаш Сатьяртхі – індійський активіст за права дітей, проти праці дітей в Індії.

Також можна ознайомитися з іншими лауреатами цієї відзнаки, наприклад, Ф.Рузвельт, Мати Тереза, М.Л.Кинг, Л.Валенса, А.Сахаров, А.Швейцер, Далай-Лама ХІV, міжнародні організації, яким неодноразово присуджувалась Премія Миру – ООН, «Міжнародний комітет Червоного Хреста».

«Хочу жити без війни»

I want to live without war

21 вересня – в День Миру – з ініціативи бібліотеки в СШ № 64 був проведений флешмоб, в якому взяли участь учні 7 - 11 класів. Під керівництвом учителя англійської мови Шарапи Наталії Володимирівни група учнів 10 класу проводила підготовку акції. Танцювальні рухи виконувались під українські патріотичні пісні. Також в рік англійської мови в Україні звучала пісня англійською мовою «Angels». На завершенні учасники построїлися у формі українського тризуба на фоні великого синьо-жовтого державного прапора. Метою акції було виразити мовою танцю єднання в прагненні молоді до миру в країні, у всьому світі.

Пісня. Світлана Тарабарова

Хочу жити без війни, хочу так!

Хочу я жити без вини,

Ми намалюємо світ, де ми

Разом будем жити без війни!

Пісня. Morandi – Angels (Ангели)

Люди! Досить битв і війн - досить!                  People! Stop fighting!      

Ангели дивляться на вас і плачуть.                   Angels are crying

Ми можемо бути краще! І це правда,               We can be better

Любов - ось де відповідь треба шукати.            Love is the answer