«Малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство»

Леонардо да Вінчі

Поетичний геній Шевченка здобув світової слави, а на рідних теренах увінчався іменням Пророк. Як художник Шевченко менш відомий і на Батьківщині і поза її межами. Він автор справжніх шедеврів (понад 20 полотен) та 1200 графічних аркушів. Коли поет перебував на засланні, пробував себе  в скульптурі. В жанрі портрету та краєвиду Шевченко як митець був гранично точним, реалістичним, а у жанрових творах – часто й метафоричним. Художні роботи Шевченка дивують і вражають донині. Літературна та малярська творчість українського генія існують в абсолютній гармонії, її особливість – погляд на світ очима тонкого, чутливого художника. Втілене у Слові образне, художнє мислення й бачення Шевченка сконцентроване у збірці «Кобзар». Це своєрідна українська Біблія. На олтар слова поет поклав свою долю, світ талант. Здобув в Петербурзький Академії звання академіка гравюри, під час навчання неодноразово отримує срібні медалі за творчі роботи, став відомим художником в колі видатних художників столиці, був знайомим, спілкувався з К. Брюлловим, був його учнем, І. Щепкіним, В. Жуковським (малював його портрет), І. Глинкою, О. Венеціановим, Є. Гребінкою, В. Одоєвським, О. Кониським, М. Чернишевським, М. Костомаровим, Г. Галаганом, М. Некрасовим,  Писемським, Некрасовим, Ф. Достоєвським, І. Тургенєвим…

Вірші Тарас почав писати під час навчання в Академії. В своєму «Щоденнику він зазнається : «Чем занимался я в этом святилище? Странно подумать, я занимался сочинением малороссийских стихов, которые впоследствии упали такой страшной тяжестью на мою убогую душу…  Я лилеял в своем сердце своего Кобзаря и своих Гайдамаков… В изящно-роскошной мастерской передо мной мелькали тени бедных гетманов. Передо мной красовалась моя прекрасная, моя бедная Украина. И я задумывался, я не мог отвести своих духовных очей от этой родной чарующей прелести… Я хорошо знал, что живопись - моя будущая профессия, мой насущный хлеб. И вместо того, чтобы изучать ее глубокие таинства, я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил, которые, наконец, лишили меня свободы …».

В Академії Шевченко не тільки учень, який опановує секрети майстерності, а й художник зі сформованою ідейно-естетичною позицією, зрілим баченням майбутнього мистецтва. В українському мистецтві Шевченка вважають передвісником майбутніх імпресіоністів. Славнозвісна Шевченкова олюдненість краєвидів є світоглядною: людина – частина природи, Космосу. Краєвид у філософії художника – обличчя землі і планети. Шевченко захоплювався автопортретним живописом і звертався до цього жанру впродовж усього життя, створивши галерею само-зображень, які відображали події його біографії, його духовні переживання. Поетичний доробок Шевченка налічує понад 240 творів, мистецька спадщина Шевченка включає 1200 робіт: картин, портретів, гравюр, ілюстрації до оповідань, серію офортів «Живописна Україна», серію «Притча про блудного сина». В творах Тараса Шевченка відзеркалено його романтичне світовідчуття: любов до рідної землі та цілого всесвіту, любов до людини – частини цього всесвіту – з її стражданнями. Прагненнями й «осяяним щастям обличчям». Цю розповідь учням школи-інтернату бібліотекар ілюструвала поетичними й художніми творами Тараса Шевченка.

Для оформлення книжково-мистецької виставки до заходу була використана література надана бібліотекою імені М. Бажана:

«Т.Шевченко. Мистецька спадщина», - Київ «Мистецтво», 2013;

«Тарас Шевченко художник – Київ «Мистецтво», 2014;

В.В.Рубан «Український портретний живопис», Київ, «Наукова думка», 1984;

З.Лильо-Откович «Український пейзажний живопис». Балтія-Друк, 2007;

«Тарас Шевченко Мистецька спадщина», Київ,1963;

Л.Генералюк «Святим дивом сяють храми Божі. Храми України в малярстві, поезії, прозі Шевченка», Балтія –Друк, 20014

Тарас Шевченко. «Повна збірка творів. Поезії», Сяйво, 1927;

«Т.Шевченко Альбом 1845 року», Київ Наукова думка, 2000;

«Тарас Шевченко Живопис, Графіка», Київ,1984;

Історія українського мистецтва, т.4, Київ, 1969;

Т.Шевченко «Художник», Київ, 1953;

Тарас Шевченко «Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1830-1843», Київ, «Наукова думка», 2005.