« Таємничі світи Олени і Тимура Литовченків»

В рамках проекту «Сфера: СучУкрЛіт» в бібліотеці відбулася творча  зустріч автора фантастичних та історичних романів Тимура Литовченка з читачами - поціновувачами  історичної прози.

Тимур Іванович Литовченко – письменник, журналіст, член НСПУ і НСЖУ, один із засновників  щоквартальника «Український фантастичний огляд», неодноразовий лауреат літературних  конкурсів  «Золотий Бабай», «Коронація слова» ( в співавторстві з дружиною  Оленою)  за внесок у відродження історичного жанру в сучасній українській літературі, премії імені О. Гончара,  має  відзнаку  «Золотий письменник України».  Є засновником і керівником клубу любителів фантастики «Чумацький шлях». Письменник розповів присутнім про цікаві події свого життя, історію знайомства зі своєю дружиною Оленою, яка, нажаль, не змогла бути присутньою на зустрічі. Тому Тимур Іванович розповів і про родинну історію Олени. Присутні почули й про те, як подружжя прийшло до створення історичних  романів, про секрети кухні творчого співавторства, про велику підготовчу роботу при створенні творів на історичному матеріалі.  Як сказав сам  письменник : «У написані історичного роману головне, це зібрання і упорядкування матеріалів, навіть найпростіших… Пишучи історичні романи треба бути максимально близькими до історичних подій».

 

 Зустріч проходила напередодні  13 березня, коли в 1961 році в Києві трапилась страшна  Куренівська трагедія, пам'ять  про яку Тимур Іванович  зберігав   ще з дитинства  з розповіді  своєї  матері. І   його  книжка «Апокаліпсис по - київськи», яка вийшла вперше в 1989 році,  була  про   події київської катастрофи, замислювалась і писалась автором ще до того, як про неї стало відомо широкому загалу й про це стали відкрито писати й говорити. Тому  в той час читачі  сприймали сюжет книги письменника-фантаста вигаданим і вийшла   вона в серії « Бібліотека Української Фантастики». За зізнанням пана Тимура ця книжка була важливою й залишається  для нього найціннішою.

Гість докладно відповідав на запитання присутніх, вислуховував зауваження, побажання. Зустріч тривала біля трьох годин  в емоційній   неформальній   атмосфері.