«Найвищий нам осуд – любов»   

                                                   Іван Драч

Україна понесла  непоправну втрату. Пішов з життя Іван Драч: найяскравіший поет-шістдесятник,кіносценарист, перекладач, громадський та політичний діяч, лауреат премії ім.. Т.Шевченка, Герой України. Його поезія вражала своєю неординарністю, оригінальним метафоричним словом, статті й виступи вирізнялися аналітичністю і широтою мислення. «Слова – стріли, слова – молитви, слова – любов,- таки вони, строфи Івана Драча – воїна, поета, політика, Українця!», - сказала про діяча Любов Голота. Микола Жулинський назвав Івана Федоровича «  гордим  і колючим  поетичним їжаком з головою сатира і волоссям кольору витіпаних конопель». «Все нікчемне, все дрібне попеліє, все суєтне щезає. Залишаються величини вічні…». До цих «вічних величин» належить і та висока місія, якій Іван Драч присвятив себе, свою творчість, зближуючи народи і культури, відкриваючи українцям дивосвіт поезії. 

       

Молитва в ім’я Слова Івана Драча:

«Господи Слово

Вічна Основа

Сонцеголово

Слово горить

Ніжносте Слово

Лютосте Слово

Вічносте Слово

Я твоя мить»