Павло Мовчан. Осібне й неповторне місце Митця, Громадянина, Людини.

80 років життя Павла Мовчана – це життя в контексті України, її народу, свого славного трудового роду. Це – письменницька та поетична творчість і невтомність громадського діяча,політика, журналіста, державотворця, борця за незалежність та державну мову, національної ідеї, української духовної першооснови. Це - жертовність й патріотичність. Він - оберіг вічних цінностей рідної землі.

Павло Мовчан – невтомний натхненник і провідник ВУТ «Просвіта» імені Т.Шевченка, шеф-редактор газети «Слово Просвіти», лауреат премії імені Т.Шевченка 1992 року, звання заслуженого діяча мистецтв України отримав за особистий внесок у приумноження духовних надбань, високий професіоналізм.

Павло Мовчан зініціював і був душею й головою оргкомітету великого поетичного форуму – міжнародного поетичного фестивалю «Золотий гомін», тоді вперше в Україну приїхали всі україноцентричні й україномовні поети з усієї земної кулі.

Світлана Йовенко стверджує, що без імені Павла Мовчана, його виразного голосу зіятиме чорна діра в літературному просторі України.

Микола Іванов: Павло Мовчан - один із апологетів українського світу, творець національного Великого Стилю.

Про нову книгу П.Мовчана «Український формат: діапазон збірки надзвичайно широкий – від культурної археології української душі до прогностично–футуристичних візій нашого майбуття. Кожен філософський пасаж автора – це не просто побіжний екскурс, а передусім глибоке занурення у глибини світового культурно-історичного хронотопу. Масштабна філософська оптика не шкодить класичній ясності викладу та її атичному лаконізму. І це одна невідворотна риса авторського стилю П.Мовчана.

Г.Філіпчук: Мовчан безнадійно всотаний в український простір, національну ідею, народолюбство. Без таких одержимих, не вкладистих, самовниклих суспільство втрачало б громадянськість, природа – гармонію, поезія – музику, історія – пам'ять.

Ю.Буряк: Хто з письменників був депутатом ВР України шістьох скликань? Хто з письменників запропонував стільки законопроектів? Можна скласти величезний список тих добрих справ, які зробив Павло Мовчан як державний діяч. Його роль у державотворчій політиці України помітна й вагома.

Вимір Павла Мовчана – це глибинне проникнення в українську культуру, збагачене досвідом поетів – класиків Х1Х - ХХ ст.. Він є відлунням і Горація, і Данте, і Блока… Його творчість свідчить про глибоке знання світової літератури, світового живопису, музики…

Д. Дроздовський назвав Павла Мовчана українським  Дон Кіхотом, який вірить у силу слова, яким прагнув зберегти рідну мову, мрійником, ілюзіоністом слова, майстром з відчуттям прекрасного, вболівальником за національну культуру.

Д.Павличко виступаючи на презентації поетичної збірки «Материк» зазначив: Павло Мовчан в української поезії заслуговує імені дослідника космосу як головного творця людської душі, національної мови, безсмертної живої історії. Він немало спричинився до глибшого пізнання хліба, води, вогню, простору, руху, часу - найважливіших чинників життя на землі.

Павло Мовчан: «Щоденно в небі розквіта сто райдуг, що починаються, я думаю, із мене…»

Тематичний перегляд літератури до ювілею Павла Мовчана представляє публікації з газет про нього, презентація Миколи Іванова його нової книги «Український формат», твори самого письменника з фондів  бібліотек міста. Дякуємо бібліотеці імені Л.Українки за надані матеріали для експозиції.

Список використаної літератури:

-П.Мовчан «Серцевина»,Київ,Український письменник, 2015;

-П.Мовчан «Координати часу»,Київ,  «Просвіта», 1999;

-П.Мовчан «Витоки», «Просвіта», 2004;

-П.Мовчан «Голос», Київ, «просвіта». 1999;

-П.Мовчан «Межовий камінь», «Просвіта», 1999;

П.Мовчан «Патріотичне виховання нації», Київ, «Просвіта», 2015;

-П.Мовчан «Хвала канону»,Москва, 1990;

-П.Мовчан «Вибрані твори»,Київ, «Просвіта», 2008;

-П.Мовчан « Ключ розуміння», Київ. 1990

-«Слово Просвіти»,2014, №28; №36;

-«Літературна Україна», 2019, №23-24;

-«Літературна Україна»,2014, №27,27;

-«Київ», 1990, №3; 1985, №1; 1988, №2;

-«Слово і час», 1995, №9-10;

- «Вітчизна», 2001, №1-2;

-«Дніпро»,1989,№6.