«Вірш і Воїн знаменитий щохвилини ладен край свій боронити,…волю батьківського дому…»

Козацькі літописи – історико-літературні твори,  присвячені козацьким війнам, історичним подіям, вміщують виразні характеристики діячів свого часу.

 Літопис полковника Гадяцького полку Грабянки Григорія був опублікований  ще в 1793 році. В полку він пройшов службу від рядового козака до полковника. Історія О.Лазаревського описує Грабянку як «личность исключительную». Полковник користувався пошаною серед козаків, захищав їхні  інтереси. Освіту отримав в Києво–Могилянській академії.

 У складі козацьких військ Г.Грабянка брав участь  у походах Кримських, Азовських, Північній і  російсько-турецькій  війнах. Загинув у 1737 році  в бою при Гайман-Долині (Запорізька обл.).

На сьогодні відомо 50 списків Літопису Грабянки. Твір перевидавався чотири рази. Останній – в 2001 році у Житомирі і  зберігається у краєзнавчому музеї міста. Джерелом для написання твору слугували  офіційні  державні документи, щоденники, польські хроніки, розповіді учасників подій: поляків, українських козаків, донесення, чолобитні , універсали, грамоти,  відомості,  подяки,  службові листи козаків,  «Синопсис» Самовидавця, історичні  твори інших авторів. У тексті поєднані яскраві описи козацьких  битв, повстань, характеристики історичних діячів. Літопис перекладений із староукраїнської на сучасну мову.

Самійло Величко - автор  наймонументальнішого твору в давній українській історіографії – «Літопису». Військовий канцелярист, генеральний писар при І.Мазепі, мав ґрунтовну освіту в Києво-Могилянській академії. Володів п’ятьма  мовами. Збирав книжки, рукописи, документи, вірші, козацькі хроніки, польські історичні твори.  Після звільнення з семирічної неволі   С.Величко оселяється в Диканьці і пише  історичний твір - Літопис, в якому використовує зібрані матеріали, систематизує факти про гетьманів України.

Автор втратив зір  за цією роботою,  помер у 58 років, але справу свого життя зумів довести до кінця.

14 жовтня 2020 року відбулась презентація нового видання цієї  унікальної культурно-історичної пам’ятки  в Батурині у Національному заповіднику  «Гетьманська столиця». Це колосальний фоліант, обсягом понад півтори тисячі сторінок, вагою більше трьох кілограмів. Важливо, що подія відбулася саме у 300-ту річницю створення твору. Директор заповідника  у своєму виступі зауважила, що документ С.Величка є одним з «наріжних каменів» української державності. «Літопис - то витвір духу самого С.Величка, велична пам’ятка, якій немає рівних у тогочасній нашій культурі. Поруч з Ф.Прокоповичем, Г.Сковородою, Л.Барановичем  Величко - монументальна літературна постать», - вважає автор перекладу Літопису з книжної української мови Валерій Шевчук.