Калейдоскоп читацьких вподобань

Як ведеться, кінець року – час підведення певних підсумків і звітів. Цей рік був дуже складним для нашої країни, відповідно – і для нас. Нам довелось працювати в обмеженому режимі, та за попередньою домовленістю з нашими читачами. З впевненістю можна констатувати – у нас найвідданіші, найрозумніші і найкращі читачі. Жодні суворі  обставини не змусили їх відмовитись від читання, а спектр їх уподобань засвідчує широту інтересів.

Не зникає зацікавленість у творчості наших класиків. Роман І.Багряного «Тигролови» ніколи не залежується на полиці, беруть його не тільки школярі (бо він є у програмі), а й ті хто вже давно її закінчив. Не менший інтерес викликає і книга В.Домонтовича «Дівчина з ведмедиком». Дещо провокаційна для того часу, але цікава і нашим сучасним читачам. 

Незмінним залишається попит на історичні романи  крізь призму сучасності: «Задум Бога» Миколи Хомича, «Схизматик. Діти Каїна» Тетяни Пахомової, «Аптекар» та «Танго смерті» Юрія Винничука. Вразила своєю колоритною мовою, унікальністю доль, екзотикою краю книжка Дмитра Кешелі «Родаки».

Романи Василя Шкляра завжди на часі, але зараз особливо припав до душі нашим читачам надзвичайно ліричний, сповнений ніжності і мудрості роман «Тінь сови».  Неабияку зацікавленість виявили наші читачі до роману Марини Гримич «Клавка». В ньому правдиво з середини показане життя нашої літературної еліти часів соцреалізму. Серед молоді і не тільки завжди користуються попитом романи Макса Кідрука. Якщо говорити про літературні вподобання, то не можна оминути детективи Василя Добрянського та Андрія Кокотюхи.

Наші читачі завжди чекають на їхні нові твори. Не зникає зацікавлення до науково-фантастичної літератури. Яскравими представниками цього жанру є Марина та Сергій Дяченки. Особливо роман -застереження «Армагед-дом».

Справжня література – це правдиве відображення життя, незалежно від часу написання. Творам Сергія Жадана наші читачі довіряють беззастережно. Роман «Інтернат» вражає глибокою емоційною наповненістю. Правдива картина початку цієї війни відображена в романі Тамари Горіха Зерня «Доця».

Цей огляд складено за відгуками читачів і згідно їх уподобань. Він ні в якому разі не претендує на соціологічне дослідження. Ми з радістю відмічаємо, що  наші читачі знають і люблять українську літературу. Нашому письменству є заради кого писати нові твори.