Засновник великої мистецької династії

У Львові є тиха, затишна вулиця, яка носить ім’я Філарета Колесси. Родина Колесс є складовою інтелектуально-мистецького життя не лише України, а й далеко за її межами. Два її покоління, якої вже належать історії української культури: це брати Іван, Олександр, Філарет і наступна генерація – Микола, Любка, Христя. Брат Олександр Михайлович – літературознавець, поет, мовознавець, фольклорист, громад­­сь­­ко-політичний діяч.  Батько Любки та Христі Колессів, які присвятили своє життя музиці.

  Перші представники родини працювали в галузі науки і лише частково - в галузі музики, то другі відзначились у музиці. Філарет Колесса -  фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, основоположник українського етнографічного музикознавства.

Спільно співпрацював з Лесею Українкою в етнографічній експедиції на Полтавщині, де записував історичні кобзарські думи і пісні. Також збирав фольклорний матеріал в різних районах України. Тісно співпрацював з І.Франком, С.Людкевичем, В.Гнатюком, О.Роздольським.

Син - Мико́ла Філаретович Колесса - український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.

  

Донька – Колесса-Залеська Дарія Філаретівна  – піаністка, педагог. Онука Ксенія – піаністка, її сестра Харитина – віолончелістка. Правнук Ярема – диригент і педагог. Правнука Галина – альтистка, музичний критик. Адріан, Орест – відомі художники.

Філарет Колесса своїми працями заклав основи етнографії, музикознавства, структурно-типологічних досліджень фольклору. Ніскільки не применшуючи наукових і музичних здобутків вченого і музиканта, найголовніше його досягнення - велика і талановита родина, гідні нащадки славетного роду Колессо.

 

ЛЮДИНА З УНІКАЛЬНОЮ ІСТОРІЄЮ ЖИТТЯ.

Нельсон Мандела – лідер боротьби з апартеїдом, Південноафриканський правозахисник, політик, юрист, перший президент Південно-Африканської республіки у 1994-1999 роках. Національний герой країни, лідер Африканського Національного Конгресу. Був засуджений і ув’язнений на 27 років за участь у підпільній збройній боротьбі. Пізніше став стійким прибічником мирного шляху боротьби.

В школі, де навчався майбутній політик, вчитель назвав його Нельсоном – на честь британського адмірала.

В університеті Форт Хейр отримав ступень бакалавра мистецтв. За участь у студентських протестах, організацію молодіжної ліги Африканського національного Конгресу  він був виключений  з навчального закладу. Створював військові табори для антиколоніальних рухів в різних країнах Африки. В 1964 році заарештований і засуджений до довічного ув’язнення за  прагнення  та боротьбу Мандели  побудувати в Південній Африці демократичне суспільство, де всі народи і раси жили б в мирі і гармонії. Під час перебування у в’язниці на о. Роббіна поблизу мису Доброї Надії  діяч став дуже популярним   і  знаменитим. У світі розгорнулася компанія за визволення політв’язня – «Free Nelcon Mandela», яку в 1980 році організував Олівер Тамбо - активний борець з апартеїдом, член Африканського Національного Конгресу. 

Подія   звільнення транслювалася у прямому ефірі на весь світ. Мандела виступив з промовою перед нацією. У 1991 році Нельсон Мандела був обраний президентом Африканського Національного Конгресу. У квітні 1994 року в результаті демократичних виборів  він став першим  Президентом ПАР. В 1996 році під його керівництвом була розроблена й прийнята нова конституція Південноафриканської республіки.

В 85 років лідер оголосив про ухід з політичного життя. На прохання ЮНЕСКО він став послом доброї волі. Після завершення своєї політичної кар’єри  Мандела  зайнявся проблемами СНІДу ( старший син  помер від цієї хвороби).  Він є автором автобіографічній   книги «Довгій шлях до свободи», яка була видана українською мовою в 2014 році,  збірки  «Розмови з самим собою», книги  одкровень - « Боротьба – це моє життя». В 2018 році ООН відмічали 100-річчя від дня народження видатного політичного і громадського діяча.

Після смерті його назвали наймудрішим й шляхетнішим  борцем за гідність, рівність  й права людини. Вважається, що Мандела був одним із великих духовних і політичних лідерів сучасності. Це була  людина яка була здібна прощати, харизматична , з почуттям гумору. Це пояснює вселюдську повагу і любов до нього у світі...

За мирне закінчення режиму апартеїду політик був нагороджений  Нобелівською премією миру. За версією Creators Synectics Нельсон Мандела  входить до сотні геніїв  сучасності.

 Родина. Щасливий світ, створений коханням.

(до Дня сім’ї в Україні)

Дерево тримається корінням, а людина родиною. Наша сім`я – це найрідніші люди, які завжди приголублять, допоможуть, підтримають. Рідний дім – це там, де тепло і затишно, де серце відпочиває і співає душа – найміцніша фортеця з фундаментом з любові, поваги та взаєморозуміння. Василь Сухомлинський вважав, що сім`я – це середовище, де людина повинна вчитися творити добро. Головний задум і мета сімейного життя – виховання дітей.

У кожної родини існує свої рецепти, свої методи формування дитини як особистості. Сподіваємось, що користувачів – батьків зацікавлять книги, які можуть допомогти їм в цій відповідальній місії. Бібліотека нещодавно отримала їх і презентує на книжково-інформаційній виставці, присвяченій Дню сім’ї:

- Наташа Горбаль. «Must have сезона, или Путеводитель по (трудностям) семейной жизни» «Нас никто не учит тому, как жить в браке так, чтобы семейная жизнь оказалась счастливой. Нам никто не рассказывает о том, что первые год-два супружеской жизни самые трудные». Підвищенню правової культури у шлюбних стосунках присвячена ця книга. В.Сухомлинський наголошував, що «сімейне життя ніколи не буває суцільним святом. Вмій ділити не тільки радість, а й горе, біду, нещастя».

 - Седих К.В. «Психологія сім’ї». Основні аспекти сім’ї досліджує психологія сім’ї, що акумулює знання методики психологічної роботи із сім’ями. Цінний матеріал зосереджений у розділах про психологію інтимних стосунків.

 

- Д.Карпачов «Як дати дитині все без грошей і зв’язків». Автор цієї книжки пропонує підхід, що базується на здоровому глузді й балансі у всьому.

 

- М.Вінтергофф – «Чому наші діти стають тиранами, або Загублене дитинство». Досвідчений німецький дитячий психіатр вбачає причину цього явища у тому, що в сучасних дітей немає дитинства. Автор дає поради, як запобігти цьому і не втратити авторитет в очах дитини.

 - Мікер Мег. «Мама і син: як виростити з хлопчика чоловіка». Кожна мама хлопчика щодня вирішує безліч завдань, пов’язаних з вихованням чоловіка. Книга покликана допомогти в цій непростій, але важливій справі.

 

- Кавалло Роберта, Панарезе Антоніо – «Не програмуйте дитину: як ваші слова впливають на долю дітей». Книга призначена батькам, які намагаються зробити як краще, але не розуміють чому дитина перетворилась на бунтівного, втраченого підлітка, а в дорослому житті ризикує залишитися нещасною людиною.

 

- Этуотер П.М.Х. «За пределами детей индиго». Це книга для батьків, які знайдуть нові перспективи для кращого розуміння нашого часу і покликана надати допомогу у відносинах з сучасними дітьми.

Ми запрошуємо наших користувачів ознайомитись також з художніми творами класиків української літератури і сучасних авторів, присвячених родинам, щасливим і сумним подіям, які в них відбуваються. Мира і злагоди, турботи і благополуччя бажаємо ми всім нашим читачам не тільки в день сім’ї, а в усі дні і роки. 

 

 З вітальними листівками, листівками з висловами про родину, книгами з виставки до Дня батьків, солодощами бібліотека вийшла у сквер до батьків та дітлахів, щоб привітати їх зі святом української родини. В бібліотеку записалося 5 осіб – молодих матусь, які взяли з тематичної виставки 7 книжок з дитячої педагогіки та психології.

 

«Письменство – це мій кисень для дихання, 

кров для життя…»

                                                                              В.Чемерис

П’ять років тому Він відійшов у Засвіти.  Вищою Силою  на шкалі часу йому було відведено – 80 років життя!  Сьогодні  відомому українському письменнику Валентину Чемерису  виповнилося  б  85 років від дня народження.

Лауреат літературних премій, нагороджений орденами і медалями, Почесною грамотою  Кабміну, заслужений діяч культури України є автором понад 50 захоплюючих, динамічних, оптимістичних творів: гуморесок, новел, пародій, збірок  українських анекдотів, історичних  та фантастичних романів, веселих оповідань для дітей, які  сьогодні займають   почесне місце в бібліотеках і користуються популярністю у читачів.

У 2007 році письменник видав автобіографічну книжку «Веселий смуток мій». Вона складається з трьох біографічних романів, пов’язаних  між собою єдністю задуму і головним героєм – це сам автор. Привабливість  творів  полягає в його правдивості. Письменник розповідає  за відомим принципом: так було! Весело, сумно, гірко й бадьоро. Але завжди його  смуток веселий, невмирущий! Це- не мемуари, не сповідь. Це історія нашого сучасника на тлі достовірних подій: життя простого хлопчика з глухого села, потім літературне середовище міста, розповідь про письменників, політичних діячів, про літературну творчість, високі нагороди, звання, посади…В 70 років В. Чемерис в автобіографії  проголошує: Живи, начебто на землі Рай!

Письменник  пояснює, чому поспішає зі своєю  автобіографією: « Та дуже просто… Я не впевнений, що, як дуба уріжу, хтось візьметься за мою біографію… А так сам зробиш – знатимеш уже напевне , що нащадки ніколи тебе не забудуть».

ПОЯС БОЙОВОЇ  СЛАВИ КИЄВА

Оборона Києва, яка почалася 7 липня 1941 року, була найбільшою і найважливішою  серед  інших  оборонних боїв в Україні. Вона охопила територію  понад  300 км уздовж  лінії  фронту. Історичне  значення  її в тому, що вона  відтягнула  17 дивізій Вермахту, цим  затримала наступ ворога на московському стратегічному напрямку, зірвала  плани Гітлера по захопленню Києва з ходу.

Стійку оборону  столиці здійснювали захисники Укріпрайону та сили 5, 6,!2, 21,37, 38,40 армій,  28 дивізій, 4 бригад  у складі Південно- Західного  фронту, кораблі Дніпровської флотилії.

Навколо Києва швидко збудували укріплення –противотанкові рови- 230 км , 1650 дзотів, заклали 100 тис. мін. силами 160 тис. громадян. Народне ополчення склало 35 тис. добровольців.  Завдяки потужним оборонним діям в кровопролитних  боях 11-14 липня  німецькі війська були зупинені  на 72 дні на півнично - заході від столиці та відчутно похитнули престиж Вермахту.

Київський укріплений район – система дотів по дузі 685 км навколо  міста від Дніпра на півночі – до Дніпра на півдні. Саме за оборону Києву надали звання «Місто – Герой».

Сьогодні багато пам’ятників і пам’ятних знаків в місті та області нагадують й зберігають пам'ять про буремні та героїчні події оборони української столиці в 1941 році.  Споруди Поясу  бойової слави  закарбували подвиг захисників  та визволителів Києва: воїнів армій, народних ополченців, партизан, простих трударів міста.

Охопивши Київ великим кільцем,  Пояс перетинає автомагістралі, шляхи, вулиці, мости, які є воротами столиці України та прикрашають  її. Споруди Укріпрайону  періоду Другої Світової війни, пам’ятки, пам’ятні знаки, меморіали на місцях колишніх боїв, військові поховання  мають історичну цінність, тому що уславлюють подвиг киян в боротьбі з фашистськими загарбниками.  Пошукове- видавниче  агентство « Книга Пам’яті  України»  видало доповнення до «Книги Пам’яті України» - «Вартові героїзму і звитяги», в якій  міститься повна підбірка фото, схем, карт розміщення об’єктів і стану Київського укріпрайону. 

Унікальність  його полягає в тому, що на теренах колишнього СРСР і України, усієї Європи подібної  пам’ятки  військово-інженерного  будівництва  часів  Другої  світової  війни  нині не збереглося. У виданні дається характеристика об’єктів, більшість  яких  находиться у задовільному  стані. ( Зі слів голови міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель» Павла Нетьосова , 10 років тому організація створила у 10 ДОТах музеї, але залишилось тільки  три з них. Інші пограбовані населенням: не допомагають ні звернення, ні прохання, ні замки. Сумно це констатувати...

(Дослідники наголошують, що майже в кожному ДОТі і поряд  вони знаходили рештки кісток солдатів…).

До сьогодні збереглися  ДОТи  в селах  Горенка, Мощун, біля  мосту р. Ірпінь,  опорний пункт  № 9 в    с.Мричи. Це місто – одна з перших впорядкованих ділянок Поясу бойової слави. Створили  її пошуковці  заводу «Радар»,  жителі с. Конча – Заспа;  с.Лесники,  Гатне, Круглик, Чабани, Віта Поштова,  Ходосівка, Юрівка та інших. (повна карта – схема є в книзі).

Вражає історія ДОТу № 131 під  с.Кременище.  У серпні 1941 року   його захисники відбили всі атаки противника . Оборону тримали 11 бійців  3-ої бригади ВДВ під командуванням  лейтенанта  Василя Якуніна. Німці знищили село. Вогнеметними танками ворог і почали «поливати» напалмом споруду, яка була сталева, а не з бетону.  ДОТ став червоним.  Всі захисники загинули, але не здалися.  Поряд з ДОТОм стоїть пам’ятний знак, який увічнює подвиг бійців, в селище – могила лейтенанта В. Якуніна , сержанта Максимова та 13 невідомих  воїнів.

На шосе Київ –Житомир  праворуч – пам’ятний знак  на честь партизан та народних формувань, які брали участь в обороні. Напроти - пам’ятник з написом: « На цьому місті у 1941 році на смерть стояли воїни 3-і повітрянодесантної бригади».

Завдання нинішніх поколінь – зберегти ці пам’ятки  для виховання  у нащадків почуття пошани до героїчної історії, , любові до своєї Батьківщини, ненависті до війни, яка не завжди руйнує бетон ДОТів, але знищує  здоров’я, надії,  майбутнє  і життя людей.