ЇЇ ІМ’Я У ВСІХ НА УСТАХ. ЇЇ ІМ’Я – УКРАЇНА !

Мабуть, важко знайти у світі інший народ, який мав би таку нелегку і драматичну історію, як наш УКРАЇНСЬКИЙ. На довгому історичному шляху, який пройшла наша країна, було чимало складних і суперечливих подій і високих злетів, і нищівних поразок. Незважаючи на всі життєві шторми, Україна не тільки була збережена, але й з кожним новим роком розквітала пишним цвітом. Сьогодні ми маємо геніальну спадщину українських майстрів слова. І нам дійсно є чим пишатися, чим захоплюватися, над чим сміятися і сумувати. Україна має в серці те, що не вмирає, і ця правда вічна, як молитва:

Боже Великий, Єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни...

                           (О. Кониський )

Тож вчіться любити і шанувати спадщину, якої мало не позбулися. Виставка пропонує Вам поринути в чарівність слова письменників, поетів до неньки України. Кожний з них поклав на рядки всю любов, шану до рідної землі.

Ти вся в мені – від сонечка до грому,

Від крику «Ой!» до ніжного «люблю»,

До тебе я вертаюсь, як додому,

Коли забуду щось чи загублю.

Живи в мені! Ти спів святий Тараса,

Ти Гонти клич, Нечаєві мечі.

Пройдешніх днів, прийдешніх днів окраса,

Живи в мені при сонці і свічі…

Слова Миколи Сома влучно передають ніжну синову любов до матері – України.

Є в нашій любій Україні

Ліси, і ріки, і моря.

Небеса над нею лебедині.

Це все – Батьківщинонька моя!

Влітку квітне, наче диво-ружа,

Восени, як яблуня, ряхтить.

Подарує взимку тобі, друже,

І Святки, і снігову блакить…

А це слова юної вінничанки Олександр Бурбело зворушують наші душі всією глибиною любові до рідного краю.

Метою літературно – поетичної виставки було достукатися до Ваших сердець, українці, і під бій годинника в новорічну ніч побажати миру нашій неньці Україні, і мирного неба нашим дітям.