«Катерина Білокур: квіти – мої діти, мої нащадки»

Ірина Жиленко в своїй поемі «Цар – колос» пише: «О квітоньки, моя рідня, моя любов, багатство, діти, моє чаклунське дання, мої молитви…». Мабуть точніше і не визначити сутність життя цариці квітів-української геніальної самобутньої художниці – Катерини Білокур. В день її 115 річчя бібліотека спільно з Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва, школою № 64 провели урок пам’яті. Учні з зацікавленням слухали розповідь наукового співробітника музею Наталі Нікитиної про коротке складне, але таке творче яскраве життя майстрині. Діти були вражені буйством кольорів, витонченістю техніки написання квітів в її роботах. Картини Білокур – вираз її великої любові, це її гімн до рідної природи, до рідної землі, до України.

Бібліотека висловлює велику вдячність співробітникам Національного музею українського народного декоративного мистецтва за проведення цікавого, яскравого заходу для учнів і сподівається на подальшу співпрацю.