Микола Руденко…Ім’я
цього натхненника українських правозахисників, незламного дисидента, багаторічного
політв’язня брежнєвських концтаборів вкарбувалось у свідомість вільнолюбного
людства як символ нещадного викривача « катастрофічних помилок Маркса»,
непримиренного борця з радянським тоталітаризмом, християнського мученика за
свої переконання. Знаний в Україні поет – фронтовик (« Незбориме плем’я», «
Мужність», « Світлі глибини», « Всесвіт у тобі»), талановитий романіст (« Вітер
в обличчя», «Остання шабля»), неординарний письменник-фантаст («Формула Сонця»,
« Енергія прогресу», « Слідами космічної катастрофи», «Чарівний бумеранг»), богоданий
мислитель-прогнозист ( « Економічні
монологи», « Шлях до хаосу»), цей шахтарський син на власній долі сповна пізнав
нелюдські методи морального й фізичного терору державного режиму. Життєва й
творча одіссеї Миколи Руденка – найкрасномовніший приклад мужності, безкомпромісності людини, майстра
слова, який вільно почувався в поезії, прозі, драматургії, філософії, науковій
публіцистиці. Його творчий й науковий доробок ще буде поцінований майбутнім читачем ,хто зрозуміє не тільки
його формули, але й те,
що Микола Руденко, мабуть, першим у світі відкрив і науково обґрунтував будівлю
Всесвіту, в якій є місце для Бога. « Об
Сонце, неначе об коло наждачне, я вичистив совість і душу свою. І слово -
назовні, і серце - назовні: дивіться, читайте, - я вийшов на суд. Стоїть моя
доля, як місяць уповні, не знаючи
збочень і темних облуд», - писав поет про себе у вірші « Сонцепоклонник» . Його
думка не знає ніяких догм, ніяких цензурних обмежень, вона безстрашна в своїй
щирості. Так може думати й висловлюватися, лише та людина, яка справді багато
бачила і багато пережила. Після повернення
в Україну з еміграції в 1993 році Миколі
Руденку присуджено Державну премію України імені Т.Шевченка в галузі
літератури, в2000 році « за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови
незалежної Української держави,
багаторічну плідну правозахисну і
літературну діяльність» - звання Героя
України.
Без книг моє існування безцільно - Томас Джефферсон
Немає коментарів:
Дописати коментар