Михайло Грушевський - історик і будівничий української нації
(до 150-річчя від дня народження)
Mykhailo Hrushevsky, is a historian and builder of the Ukrainian nation
(the 150th anniversary of the birth)
«Завдяки
історичній пам’яті
людина
стає особистістю,
народ –
нацією, країна – державою.»
М.
Грушевський
У 2016 році Україна
відзначає 150-річчя від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського –
видатного українського вченого, громадського і державного діяча, який став
символом української нації
у ХХ ст.
Його монументальна «Історія
України - Русі» по праву
вважається метрикою нашого
народу, а її
автора називають Великим
Українцем – і літописцем, і творцем історії.
Доля Михайла
Сергійовича протягом тривалого часу була пов’язана з Галичиною,
де він завдяки
плідній науковій та
активній громадській роботі
поступово став керівником науково - культурного
життя регіону. Його основною працею стала
розпочата саме у
ці роки 10-томна «Історія України - Русі» – перше в українській
історіографії монументальне дослідження історії України, про значення якого найкраще висловився учень
М. Грушевського - І. Крип’якевич: «Михайло
Грушевський - найбільший
історик України... Першою
й найважнішою його заслугою є те, що він дав нам повну історію України».
Але вчений не
лише дослідив українську
історію, а й
довів право «Малоросії» на розбудову власної держави, уперше назвавши Україну прямою спадкоємицею
Київської Русі і Галицько-Волинського князівства.
Саме з іменем М.
Грушевського пов’язані тріумф українського національно-визвольного руху
у 1917-1918 рр.: формування Центральної Ради, де його заочно обрали головою, створення автономної
України, та проголошення її незалежності. Фактично виконуючи обов’язки президента новоствореної держави, М. Грушевський словом і ділом обстоював право українського народу на
власну державність, підкреслюючи при цьому, що Україна має бути не лише
для українців, а й для всіх, хто у ній живе.
Із встановленням в Україні радянської влади М. Грушевський був вимушений емігрувати за кордон. Проте, як дійсно щирий патріот своєї Батьківщини, Грушевський не міг без України. До того ж він прагнув закінчити справу свого життя – дописати багатотомну історію України - Русі, а це було неможливо без доступу до архівів, які зберігалися на території Радянської України. Та як і слід було очікувати, його заарештували чекісти за сфабрикованою справою. Після допитів протягом двох тижнів, старого, хворого й напівсліпого академіка все - таки відпустили. Зате репресували його родичів і друзів, а після смерті вченого репресіям піддалася його творча спадщина – на довгі роки був створений міф про Михайла Грушевського як про заклятого ворога народу, а його праці були передані до спецархівів. Лише у 90-х роках минулого століття, зі здобуттям нашою країною Незалежності, ім’я і творчість автора «Історії України - Русі» повернулися із забуття.
Із встановленням в Україні радянської влади М. Грушевський був вимушений емігрувати за кордон. Проте, як дійсно щирий патріот своєї Батьківщини, Грушевський не міг без України. До того ж він прагнув закінчити справу свого життя – дописати багатотомну історію України - Русі, а це було неможливо без доступу до архівів, які зберігалися на території Радянської України. Та як і слід було очікувати, його заарештували чекісти за сфабрикованою справою. Після допитів протягом двох тижнів, старого, хворого й напівсліпого академіка все - таки відпустили. Зате репресували його родичів і друзів, а після смерті вченого репресіям піддалася його творча спадщина – на довгі роки був створений міф про Михайла Грушевського як про заклятого ворога народу, а його праці були передані до спецархівів. Лише у 90-х роках минулого століття, зі здобуттям нашою країною Незалежності, ім’я і творчість автора «Історії України - Русі» повернулися із забуття.
Тож до цієї видатної
річниці в бібліотеці оформлена книжково - ілюстративна виставка, яка
представляє не тільки визначні праці Грушевського як історика, публіциста,
літературознавця, державного діяча, але й публікації та книги про нього, його
життя і науково – громадську діяльність.
Висловлювання видатних сучасників
Михайла Сергійовича доповнюють його образ і як людини і як вченого:
І. Франко: «Чоловік
незламної волі і невичерпної енергії, він сполучує в собі серйозність і
критицизм ученого історика з молодечим запалом для справи піднесення рідного
народу»;
В. Сімович: «Людей
із такою роботящістю, з такою незламною силою волі, з таким широким знанням, із
такою багатогранністю інтересів – на світі небагато»;
Я. Дашкевич: «Михайло
Грушевський був складною особою та винятковою особистістю. Не одноколірною, а
зі світлими відблисками й тінями».
Матеріали виставки також розповідають і про коло знайомих видатного Українця. Серед них були такі відомі особи як: І. Франко, І. Нечуй-Левицький, О. Кобилянська, П. Мирний, О. Олесь, М. Горький, С. Єфремов, А. Кримський, Д. Дорошенко, Л. Старицька – Черняхівська.
Михайло Грушевський:
то хто ж він є насправді? І чи в змозі ми повністю оцінити його колосальний
внесок у формування історії нашої держави? Певно, що ні. Адже особистість цієї
людини – цікава й багатогранна – таїть у собі безліч питань і таємниць. Та поза
всяким сумнівом, Михайло Сергійович – гігант української історіографії, творець
найбагатшої наукової спадщини – і сьогодні є гідним символом української науки,
культури й державності.
Немає коментарів:
Дописати коментар