вівторок, 14 серпня 2018 р.


«Хресний  шлях  Людмили  Старицької  –Черняхівської»

В історію української культури Л.М. Старицька – Черняхівська увійшла творцем видатних п’єс, історичних прозових творів, як поетесою, перекладачкою, мемуаристкою, громадською діячкою. Життєвий і творчий шлях цієї жінки дуже тяжкий та трагічний. Її творча спадщина непідвласна часу.
Старицька – Черняхівська автор історичних драм «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Останній сніп», повестей «Діамантовий перстень», «Жива могила», перекладів Гейне, Рилєєва, Надсона,  «Спогадів про М.Лисенка», «В.Самійленка». Як громадський діяч вона брала активну участь в створенні громадсько-політичній організації Товариства українських поступовців разом з Грушевським, Є.Чикаленко, С.Єфремовим, Д.Дорошенко.  Під час першої світової війни працювала в Київському комітеті товариства « Юг Росії» - допомогала біженцям, організовувала шпиталі для поранених, дітячи притулки.
В 1917 році стає однією із організаторів і засновників Центральної Ради. В часи Гетьманату Скоропадського стала співзасновніцею й заступником голови Національної Рада українських жінок у Кам’янці – Подільському Працювала разом з С.Русовою. Багато сил, енергії вона віддає театральній справі. В останні роки  працює над спогадами про своє життя, про людей з якими зустрічалась, працювала. Це літературні портрети М.Заньковецької, П.Саксаганського, М.Кропивницького  та інших.



В 1929 році була заарештована органами ДПУ і  засуджена на п’ять років. В липні 1941 року знову заарештована органами НКВС. Померла по дорозі на заслання.
Людмила Старицька–Чепняхівська зберегла найкращу рису українського характеру – незламну непохітну віру в краще майбутне своєї Батьківшини. «Оновлена Вітчизна постане на наших трупах», - написала вона  в духовному заповіті.




Використана література для виставки:
Хорунжий Ю. «Шляхетні українки», Київ, 2004;
Жулинський М. «Українська література.Творці і твори», К.Либідь, 2011;
 Хорунжий Ю. « ..З порога смерті..», Київ, 1991;
«Народна творчість»,2003, №44;
 «Українки в історії», К., Либідь, 2004;
«Коріфеї українського театру», К., «Мистецтво», 1982;
А.Ю.Кримський «Поетичні твори», т.1, К – 1972;
М.Лисенко у спогадах сучасників», т.1, К.
Музична Україна, 2003;

Немає коментарів:

Дописати коментар