Левко Лук'яненко: Я дав обітницю небу 

24 серпня — день народження автора Акту проголошення незалежності України — Левка Лук'яненка, проект якого він написав в своєму робочому зошиті, коли був ще студентом-дисидентом. 

“Батько Незалежності”. Він вважав своєю кінцевою метою життя — створити Самостійну Україну.” Я дав обітницю небу — здобути Україні волю, - писав діяч на початку своєї боротьби за незалежну Україну, якій присвятив все своє життя: 72 дні - очікування розстрілу, 25 - років таборів, 13 - томів спогадів. 

Лук'яненко чесно і відверто заявив про свою цілком конституційну і відкриту боротьбу за права людини, захист українського народу, його право на самостійність. Створює українську робітничо-селянську спілку. Ця організація “рясно засіяла нашу національну думку ідеєю добитися незалежності мирним парламентським шляхом, що в Україні і відбулося. Влада звинуватила діяча в антирадянській діяльності. Його кримінальна справа налічувала 15 томів. В тюрмі оголошував голодування, відмовлявся давати свідчення. Після звільнення у 1988 році Лук'яненко поринув у вир політичного життя, що почалось в Україні. В 1990 році його обрали народним депутатом. Створює і очолює республіканську партію. “Я належу до тих, ким рухає не злоба до ворогів, а любов до України.” Другий тюремний строк Лук'яненко отримав за створення разом з М.Руденком, П.Григоренком Української Гельсінської групи. То був відчайдушний крок, бо вони чітко розуміли, що їх будуть переслідувати... 

“Немає інтересів вищих від інтересів національних. Вони - вершина, вищою від якою немає”. 

“За незламну волю, громадську мужність і самовідданість у відстоюванні ідеалів свободи і демократії, визначний внесок у становлення і розвиток незалежності Української держави” Левко Лук'яненко у 2005 році нагороджений званням Героя України. Також серед його почесних відзнак і нагород є Орден Ярослава Мудрого, Орден Свободи. 

За роботу “Шлях до відродження” Лук'яненко отримує у 2016 році Шевченківську премію - “Це досвід цілого покоління в боротьбі за Україну і її Самостійність”. 

“Золоті сини України” - назвав автор героїв своїх 30 нарисів-описів. “Я знав їх усіх, поклав собі за обов'язок залишити про них пам'ять. Було б гріхом, якби їхні імена згинули у невідомості. Я ніби виконав перед ними свій обов'язок”. 

Левко Лук'яненко передав нам головний вогонь свого життя — любов до України і свій Заповіт: національна свобода — то найвища цінність, яка є в світі. Взагалі, дорожчого немає нічого.